Рішення № 74817739, 21.06.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1376/17

2/0187/31/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р.

Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Іщенко І.М., за участю секретаря Клисак Н.Г., позивача ОСОБА_1, представника позивача захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу

В С Т А Н О В И В

14 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувсядо суду з позовом про розірвання шлюбу посилаючись на те, що він проживав разом із відповідачкою з 1998 року, уклав шлюб із ОСОБА_3 08 квітня 2005 року, але спільне життя не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними і розходження поглядів на сімейне життя. Спільних дітей не мають. З квітня 2008 року вони разом фактично не проживають і спільного господарства не ведуть, відповідач проживає по окремій адресі в м. Камьянському, а він в с. Курівка Петриківського району по вул.. Берегова, 5. Примирення між ними не можливо, він проживає окремо з іншою жінкою і продовження сімейних відносин є неможливим. Вважає, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, примирення не бажає. Просить розірвати шлюб.

В суді позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, не проживає із відповідачкою 10 років, має іншу сім’ю , на примирення не згоден.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позов ОСОБА_1, сторони тривалий час не проживають разом, не ведуть спільне господарство, мін ними склались неприязні відносини і тому примирення не може відбутись, просить суд розірвати шлюб між сторонами.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явилась, була повідомлена належним чином про день і час слухання справи.

Представник відповідачки захисник ОСОБА_4 позов не визнала, пояснивши що сторони разом не проживають з літа 2015 року разом, спільного господарства не ведуть і спільних дітей не має. Між сторонами неприязні стосунки, ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_3, в 2017 року наносив їй фізичний біль при сварках, відповідачка має намір подати позов до суду про поділ майна. Чи бажає примирення відповідачка із позивачем їй невідомо, а тому на надання строку для примирення не наполягає.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання про задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що 08 квітня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб в ОСОБА_5 відділу реєстрації цивільного стану м. Дніпродзержинська, актовий запис № 182, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. ( а.с.26)

Спільних дітей у подружжя немає. Відповідно акту проживання від 07.12.2017 року відповідач ОСОБА_3 не проживає разом ІНФОРМАЦІЯ_1, де проживає і зареєстрований позивач ( а.с.8). Зазначені обставини не заперечуються сторонами в суді.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, сторони не проживають разом , не ведуть спільного господарства, проживають окремо, спільних дітей не мають то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідачка не надала до суду клопотання про примирення, до суду на виклики суду не явилась.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення,

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, майновий спір може бути вирішений окремо в цивільному судочинстві.

Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд

В И Р І Ш И В

ОСОБА_6 Михайловича до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 08 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_5 відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 182 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Петриківський райсуд.

Суддя: ОСОБА_7