Постанова № 74816958, 20.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року справа №805/384/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегія суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Логойда Т.В.) від 28 лютого 2018 року у справі № 805/384/18-а (повний текст рішення складено 28 лютого 2018 року) за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови в розгляді заяви від 18.10.2017 року про призначення згідно з п.2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання розглянути заяву від 18.10.2017 року про призначення пенсії згідно з п.2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняття відповідне рішення; зобов'язання зарахувати до пільгового підземного стажу період роботи в ДВАТ «Краснодонвуглебуд» з 28.03.1994 року по 13.08.1999 року відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов"язання призначити пенсію незалежно від віку з 18.10.2017 року відповідно до п.2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що 17.11.2017 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Довідка Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.02.2018 року про те, що в період з 01.10.2017 року по день розгляду справи мною заява про призначення пенсії в порядку, що передбачений статтею 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не подавалася містить неправдиві відомості, що спростовується заявою від 17.11.2017р.

Відповідач в уточненому відзиві на апеляційну просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, уточнений відзив на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач , який є працюючою особою, неодноразово через свого роботодавця звертався до відповідача із заявами про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішеннями органу Пенсійного фонду України від 04.05.2016 року та від 28.10.2016 року в призначенні такої пенсії відмовлено через неприйнятність довідок про пільговий характер роботи.

Правомірність вказаних рішень органу Пенсійного фонду України не є предметом спірних правовідносин в даній справі.

Позивач 17.11.2017 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив обґрунтувати відмову в прийнятті довідок про пільговий характер роботи для призначення пенсії. До заяви додав оригінали довідок.

На наведене звернення відповідач листом від 05.12.2017 року повідомив позивача про те, що подані ним документи, які видані ДВАТ «Краснодонвуглебуд», а саме довідка від 14.09.2014 року №521, наказ про ліквідацію ДВАТ «Краснодонвуглебуд», виписка з наказу ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 28.12.1995 року № 66-Б «Про умови атестації робочих місць за умовами праці», особисті картки ДВАТ «Краснодонвуглебуд», накази по особовому складу ДВАТ «Краснодонвуглебуд», накази про ліквідацію ДВАТ «Краснодонвуглебуд» від 21.06.2012 року № 445, від 24.01.2012 року №51, - не підлягають реєстрації та виконанню.

Позивачем оспорюється протиправна бездіяльність органу Пенсійного фонду України по розгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з якою він, як зазначає в позові, звернувся до відповідача 18.10.2017 року.

Відповідно до довідки Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.02.2018 року в період з 01.10.2017 року по день розгляду справи позивачем заява про призначення пенсії в порядку, що передбачений статтею 80 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до відповідача не подавалася.

Однак, під час розгляду апеляційного провадження відповідач зазначив, що дослідивши матеріали пенсійної справи було знайдено заяву позивача від 17.11.2017р. про призначення пенсії за віком згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за наслідками якої прийнято рішення від 05.12.2017р. про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.

Період роботи в ШБУ №3 тресту «Краснодонвуглебуд» з 28.03.1994 року по 13.08.1999 року, не враховано до пільгового стажу за ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з тим, що заявник звернувся за призначенням пенсії у липні 2016 року та надав довідки, які виписані більш ранньою датою, наведені документи підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року «22-1. Провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру роботи, які видані ШБУ №3 тресту «Краснодонвуглебуд» та підстав їх видачі немає можливості у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться на не підконтрольній українській владі території та не здійснило перереєстрацію юридичної адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції пенсійна справа (відмовна) не витребувалася та не досліджувалась.

Суд апеляційної інстанції, керуючись ч.4 ст.308 КАС України, вважає за можливе прийняти до розгляду заяву позивача від 17.11.2017р. про призначення пенсії за віком згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення від 05.12.2017р. про відмову у призначенні пенсії.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивач з 28.03.1994 року по 13.08.1999 року працював в ДВАТ «Краснодонвуглебуд» на шахті «Саксонівська-Західна», а саме: - 28.03.1994 року учнем гірника підземного на шахті та направлений на курси з відривом від виробництва; - 26.05.1994 року переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті; - 16.08.1994 року переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем на підземній роботі; - з 15.08.1994 року по 04.11.1994 року навчався на курсах машиністів електровозу підземних; - з 29.03.1995 року по 30.05.1995 року навчався на курсах гірників підземних по ремонту гірських виробок; - 31.05.1995 року переведений гірником підземним по ремонту гірських виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті; - з 17.06.1996 року по 01.09.1996 року навчався на курсах прохідників; - 02.09.1996 року переведений прохідником з повним робочим днем в шахті; - 13.08.1999 року звільнений за власним бажанням.

В трудовій книжці зроблено запис про проведення атестації робочих місць відповідно до наказу від 28.12.1995 року №66-Б, записи про реорганізацію ДВАТ «Краснодонвуглебуд».

Тобто, зазначені записи чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з 28.03.1994 року по 13.08.1999 року з повним робочим днем у шахті.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.09.2014 року № 521, виданої ВАТ «Краснодонвуглебуд» підтверджено, що позивач у період з 28.03.1994 року по 13.08.1999 року виконував підземні роботи з повним робочим днем в шахті за посадами, що передбачені Списком 1 розділом 1 підрозділом 1.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що наданими документами підтверджується пільговий стаж роботи позивача у спірний період, а тому відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 27 лютого 2018 року у справі №172/718/17.

Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії.

За таких обставин, посилання відповідача на неможливість проведення перевірки підприємства, на якому працював позивач, колегією суддів не прийнято до уваги.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача шляхом скасування рішення УПФУ та зобов'язання ПФУ здійснити повторний розгляд заяви позивача від 17.11.2017 року про призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 508/384/18-а - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі №508/384/18-а - скасувати.

Визнати протиправним та скасувати рішення Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05 грудня 2017 року про відмову в призначенні пенсії згідно з п.2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Красноармійське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 17.11.2017 року про призначення пенсії згідно з п.2 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до його пільгового стажу періоду роботи в ДВАТ «Краснодонвуглебуд» з 28.03.1994 року по 13.08.1999 року з повним робочим днем на підземних роботах.

В інший частині у задоволені позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 20 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 20 червня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

М.Г. Сухарьок