Постанова № 74816900, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ №826/3163/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Літвіної Н.М.,

за участю

секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Каракашьян С.К.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015 про відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд у м. Києві та передання йому у власність зазначену земельну ділянку;

- зобов'язати Київську міську раду винести на найближчому пленарному засіданні сесії і розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.10.2015 про відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м.Києві та передання йому у власність земельної ділянки у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством, та за результатами розгляду клопотання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015 про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд у м. Києві. Зобов'язано Київську міську раду (ЄДРПОУ 22883141) винести на найближче пленарне засідання сесії і розглянути заяву ОСОБА_2 (ідент. Код НОМЕР_1) від 19.10.2015, зареєстровану за вх. № 08/Г-10016 про відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м.Києві та передання йому у власність земельної ділянки у порядку і в строки, встановлені чинним законодавством, та за результатами розгляду клопотання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні.

Не погоджуючись з таким рішенням Київська міська рада подала апеляційну скаргу.

Відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги Київська міська рада вказує, що суд першої інстанції не врахував, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради, а такий не передав на розгляд Київської міської ради проект рішення про надання дозволу про розроблення проекту землеустрою позивачу, а відтак, суд безпідставно зазначив про бездіяльність відповідача. Також, в апеляційній скарзі зазначено, що не прийняття Київської міською радою рішення в місячний термін не порушує права позивача, оскільки такий не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу.

18 червня 2018 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляцій скаргу, в якій такий просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала, представник позивача вважала таку необґрунтованою та просила відхилити.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №382 від 16.10.2015 дійсно в період з 03.08.2015 по 26.09.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (а.с.9).

23.11.2015 ОСОБА_2 було видано безтермінове посвідчення серії НОМЕР_2 на підставі якого такий має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.10)

19.10.2015 позивач звернувся до Київської міської ради з заявою про надання йому, як учаснику антитерористичної операції, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у м. Києві та передати у власність зазначену земельну ділянку (а. с. 11).

До заяви ОСОБА_2 додано копії ідентифікаційного номеру, паспорта, документа, що засвідчує участь в АТО.

Вказану заяву отримано відповідачем - Київською міською радою 19.10.2015 та зареєстровано за вх. № 08/Г-10016.

Листом від 19.11.2015 № 057029-08/Г-10016-16531 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача, що його заяву розглянуто Департаментом на виконання доручення заступника міського голови - секретаря Київради Резнікова О.Ю. від 19.09.2016 № 08/Г-10016 (а. с. 12).

У листі позивача повідомлено про те, що відповідно до графіку оперативного надання інформації стосовно киян які беруть участь в антитерористичній операції у східних областях України, та переміщених з тимчасово окупованої території і зони проведення антитерористичної операції осіб, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 12.11.2014 №398 «Про окремі питання координації діяльності і з підтримки киян, які беруть участь у антитерористичній операції у східних областях України, та переміщених з тимчасового окупованої території і зони проведення антитерористичної операції» Департаментом земельних ресурсів надається до Київської міської державної адміністрації інформація про заяви учасників проведення АТО стосовно безоплатної передачі у власність земельних ділянок на території міста Києва, в тому числі надано інформацію і про заяву ОСОБА_2

Вважаючи бездіяльність Київради протиправною, оскільки на час звернення до суду з даним позовом таку заяву відповідачем не було розглянуто, а свої права - порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, тобто, Київської міської ради, а існування принципу «мовчазної згоди», закріпленого у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, згідно якого позивач має право розпочати виготовлення проекту землеустрою після спливу місячного терміну з моменту отримання органом місцевого самоврядування відповідного клопотання, у межах спірних відносин не означає відсутність у позивача законного права отримати відповідне рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заявленого клопотання навіть після сплину місячного строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, що визначає забезпечення права на землю громадянам є Земельний кодекс України.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

З огляду на вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що пленарне засідання відбулося та на ньому було розглянуто заяву позивача, не містять тяких доказів і матеріали справи.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності на час виникнення спірних правовідносин регулювався Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 28.02.2013 №63/9120 (далі - Порядок №63/9120).

Згідно з ч. 1 ст.2 тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві з метою вирішення питань реалізації права на землю фізичними та юридичними особами визначає загальні положення і встановлює особливості та процедуру надання в постійне користування, передачі в оренду та у власність земельних ділянок із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, процедуру поділу чи об'єднання земельних ділянок комунальної власності, передачі в суборенду та поновлення договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, а також визначає засади організації здійснення землеустрою, організації і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності при проведенні землеустрою, координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Частиною 1 статті 21 Порядку №62/9120 встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Згідно ч. 4,5 ст. 21 Порядку №62/9120 Секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань для опрацювання до Департаменту земельних ресурсів. У разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянин інформується відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12.11.2014 № 351/351 «Про Регламент Київської міської ради».

У відповідності до Преамбули Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 12.11.2014 №351/351 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Регламент) даний регламент встановлює порядок діяльності Київради, її органів та посадових осіб, депутатських фракцій, груп, депутатів Київради, формування виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також визначає порядок взаємодії Київради та її виконавчого органу.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

За правилами ч.6 ст. 23 Регламенту Постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом чотирнадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення у комісії опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення 1) підтримують проект рішення Київради: 1.1) візують проект рішення без зауважень; 1.2) візують проект рішення із зауваженнями чи пропозиціями; 2) відхиляють проект рішення.

Зауваження чи пропозиції викладаються у висновку постійної комісії та направляються до профільної постійної комісії. Висловлені зауваження та пропозиції постійних комісій є обов'язковими для розгляду профільною постійною комісією Київради.

У разі ненадходження до профільної постійної комісії письмової інформації про результати розгляду постійною комісією проекту рішення протягом встановленого цією частиною строку, проект рішення вважається погодженим такою постійною комісією.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, Департаментом земельних ресурсів не підготовлено (не передано) проект рішення Київської міської ради про надання дозволу про розроблення проекту землеустрою позивачу.

Проте суд не погоджується з наведеними доводами відповідача в обґрунтування правомірності його дій щодо невинесеня на пленарне засідання сесії і нерозгляду у зв'язку з неподання Департаментом земельних ресурсів проекту рішення заяви ОСОБА_2 від 19.10.2015 про відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у м. Києві, та вважає що така бездіяльність не узгоджуються з вимогами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України щодо обов'язку у місячний строк розглянути клопотання і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Наведене обґрунтовується тим, що Земельний кодекс України не пов'язує вирішення місцевою радою питання про прийняття такого рішення із фактом проходження його проекту в органах та підрозділах місцевої ради.

Крім того, ураховуючи, що як вищевказані постійні комісії Київської міської ради, так і Департамент земельних ресурсів є відповідно органами Київської міської ради та структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради, колегія суддів приходить до висновку, що відповідальність за дії таких повинна нести сама рада.

Відтак, беручи до уваги доводи сторін по справі та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства та дотриманням порядку і строку розгляду клопотання позивача протягом визначеного законодавством строку, - а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі, що неприйняття Київською міською радою рішення в місячний термін про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не порушує права позивача, оскільки позивач не позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів абз.3 ч. 7 ст. 118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Вказаною нормою закріплено принцип «мовчазної згоди», згідно якого позивач має право розпочати виготовлення проекту землеустрою після спливу місячного терміну з моменту отримання органом місцевого самоврядування відповідного клопотання.

В той же час, існування цього принципу у межах спірних відносин не означає відсутність у позивача законного права отримати відповідне рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заявленого клопотання навіть після сплину місячного строку, та не може свідчити про правомірність бездіяльності Київської міської ради щодо нерозгялду такої заяви протягом встановленого законодавством строку.

Також, доводи відповідача, висловлені в судовому засіданні щодо того, що позивачем у заяві не зазначено чіткого місця бажаної земельної ділянки, а відтак таку заяву не можливо було розглянути і прийняти відповідне рішення, колегія суддів відхиляє. оскільки відповідно до п.2 ч.2 ст. 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а такі докази відповідачем до суду першої інстанції не подавалися, та в листі Департаменту земельних ресурсів від 19.11.2015 № 057029-08/Г-10016-16531 у відповідь на заяву позивача таких обставин (як підстав для відмови) не зазначалося.

Також, суд не може брати до уваги доводи відповідача, що позивачу на його звернення надано вичерпну відповідь у встановлений законодавством місячний строк у формі листа Департаменту земельних ресурсів від 19.11.2015 № 057029-08/Г-10016-16531, а відтак, заяву розглянуто по суті, оскільки відповідь у формі листа Департаменту земельних ресурсів від 19.11.2015 № 057029-08/Г-10016-16531 на заяву позивача не може бути доказом належного виконання обов'язків Київською міською радою, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, так як відповідач був зобов'язаний протягом місяця надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються у зв'язку з тим, що такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 червня 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.А. Губська

Н.М. Літвіна