Постанова № 74816846, 21.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3575/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: ГлущенкоЯ.Б., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_3 та Київського міського військового комісаріату на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. у справі №826/3575/18 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату щодо не призначення Позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. 16, 16-3 Закону України «Прo соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

зобов'язати Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат призначити та виплатити Позивачу одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. № 975 «Пpo затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. 16, 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київського міського військового комісаріату щодо не направлення протягом 15 днів з дня реєстрації всіх документів ОСОБА_3 розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 разом із заявою та доданими до неї документами; зобов'язано Київський міський військовий комісаріат направити до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.13р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» разом із заявою та доданими до неї документами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням у частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що належним засобом захист порушених прав Позивача є визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо не розгляду питання виплати грошової допомоги та зобов'язання його призначити та виплатити Позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності у розмірі встановленому законом.

Не погоджуючись з вказаним рішенням у частині задоволених позовних вимог, Відповідач-2 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що відмовляючи у направленні документів Позивача на розгляд до Міністерства оборони України, Відповідач-2 діяв у спосіб та у межах визначених законом повноважень; подані документи не відповідають вимогам законодавства.

Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Позивач заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги Відповідача-2.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги Позивача та Відповідача-2, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, Позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов'язку з 05.11.1987р. по 14.02.1989р. Демократична Республіка Афганістан в/ч п.п. 65753, що підтверджується копією довідки військового комісару Солом'янського районного у м. Києві військового комісаріату від 17.08.17р. № 206 (а.с.26).

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол № 40 від 06.01.17р.) мінно-вибухова травма, забій грудного відділу хребта (контузія головного мозку-1988р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0960273 від 17.07.17р. Позивачу з 17.07.17р. встановлено II групу інвалідності, причина інвалідності - травма, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У звязку з цим, 05.09.17р. Позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату із заявою та доданими до неї документами, у якій просив призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності.

Київський міський військовий комісаріат листом від 12.09.17р. №ВСЗ/1727 (а.с. 25) повідомив Позивача про відсутність підстав для направлення до Міністерства оборони України документів для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності. Відсутність таких підстав обґрунтована тим, що інвалідність Позивачу встановлено через 28 років після звільнення його з військової служби.

У подальшому Позивач звернувся до Міністра оборони України із заявою від 10.11.17р. та доданими до неї документами про отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням II групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.

22.12.17р. заява Позивача із доданими документами Департаментом фінансів Міністерства оборони України була перенаправлена за належністю до Київського міського військового комісаріату супровідним листом № 248/3/6/4369.

Вважаючи такі дії протиправними, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд питання наявності чи відсутності у особи права на отримання одноразової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності не належить до визначених законом повноважень Відповідача-2.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо призначення та виплати Позивачу одноразової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності Міністерством оборони України у порядку та у спосіб встановлений законом не розглядалось, а тому вимоги заявлені до Відповідача-1 є передчасними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

За змістом статті 16 Закону України від 20.12.91р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон - № 2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначений Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15р. №975.

Згідно з п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико- соціальної експертної комісії.

Отже, виходячи із буквального тлумачення вказаних правових норм вбачається, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження, а тому доводи Апелянта-2 щодо відсутності підстав для призначення та виплати особі грошової допомоги у разі встановлення інвалідності після перебігу 3-х місячного строку з моменту звільнення особи зі служби є необґрунтованими.

Такого правового висновку у справах з аналогічних правовідносин дійшов Верховний Суд України (постанови від 18.11.14р. року справа № 21-446а14; від 21.04.15р. справа№21-135а15.

Згідно з п. 13 Порядку № 975, керівник уповноваженою органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якою додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до п. 14 Порядку № 975, одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Відповідно до п. 11 Положення про військові комісаріат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.13р., районні, об'єднані районні, міські, об'єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого, готують документи, необхідні для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори.

У свою чергу, згідно з п. 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціальною забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення № 530), документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до п. 4.8 Положення № 530, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Отже, з системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що повноваженнями щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги наділений виключно розпорядник бюджетних коштів - Міністерство оборони України, і таке рішення приймається тільки після надходження висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, необхідних для її призначення та виплати, які готуються районними, об'єднаними районними, міськими, об'єднаними міськими військовими комісаріатами.

Відтак, Відповідач-2 приймаючи рішення про відсутність підстав для направлення документів Позивача до розпорядника коштів з питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності діяв з перевищенням законодавчо визначених повноважень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог заявлених до Київського міського військового комісаріату Міністерства оборони України.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача-2.

Щодо позовних вимог заявлених до Міністерства оборони України, колегія суддів зазначає про те, що такі вимоги є передчасними, оскільки документи для вирішення питання щодо призначення та виплати Позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності до Відповідача-1 не надходили, таке питання у порядку встановленому законом ним не вирішувалось, та будь-яких рішень з цього питання не приймалось.

За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Із наведеного випливає, що в адміністративному судочинстві підлягають захисту тільки порушені права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, а тому адміністративний суд не може визнати протиправними дії/бездіяльність або зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти дії з питань, які ним фактично не вирішувались.

Доводи Апелянта-1 з приводу того, що він також звертався із заявою та доданими до неї документами безпосередньо до Міністра оборони України, а тому передача його заяви з документами через Київський міський військовий комісаріат не є обов'язковою, колегія суддів вважає помилковими, оскільки процедура розгляду такого питання, в т.ч. порядок прийняття документів, передбачені Порядком № 975 та Положенням № 389, а тому Міністерство оборони України не мало повноважень щодо прийняття рішення (про призначення чи відмову у призначенні допомоги) на підставі заяви поданої не у спосіб встановлений нормативно-правовими актами.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги ОСОБА_3 та Київського міського військового комісаріату на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. у справі №826/3575/18 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.18р. у справі №826/3575/18 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.