Рішення № 74816836, 14.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р. № 820/1607/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/1607/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з невнесення інформації про наявний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397) від 19.01.2011 у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

- зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів внести інформацію про наявний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397), виданий 19.01.2011, у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення пункту 1.6 Порядку ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 40, відповідач не вніс інформацію про наявний у експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 від 19.01.2011 у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл. Позивач вважає вказану бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та просить суд зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів внести інформацію про наявний експлуатаційний дозвіл.

Представник позивача у судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. У наданому відзиві проти позову заперечував та зазначив, що дії відповідача правомірні та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

19.01.2011 Орджонікідзевською районною санітарно-епідеміологічною станцією у місті Харкові ФОП ОСОБА_2 видано експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397), на потужності, які розташовано за наступною адресою: АДРЕСА_2.

З 08.04.2016 набрав чинності Порядок ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 40 від 10.02.2016, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.03.2016 № 383/28513 (далі - Порядок № 40).

Згідно з пунктом 1.6 Порядку № 40, інформація про експлуатаційні дозволи, що діяли на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" № 1602-УІІ від 22.07.2014, та відповідні оператори ринку та потужності вноситься до Реєстру компетентним органом протягом 3-х місяців з дня набрання чинності цим Порядком.

Керуючись пунктом 1.6 Порядку № 40, 04.01.2018 ФОП ОСОБА_2 направила на адресу Міністерства охорони здоров'я повідомлення від 02.01.2018 з проханням внести наявний у неї експлуатаційний дозвіл у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

Листом № 05.1-14-Т-359/740-ЗВ від 15.01.2018 Міністерство охорони здоров'я проінформувало позивача про те, що вказане звернення надіслано за належністю до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Також, 04.01.2018 позивачем направлено аналогічне звернення на адресу Головного правління Держпродспоживслужби у Харківській області.

Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області листом № 24/283 від 10.01.2018 повідомило ФОП ОСОБА_2, що відповідно до приписів чинного законодавства України питання внесення експлуатаційного дозволу до Реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл належить до компетенції Держпродспоживслужби.

Крім того, 04.01.2018 позивачем направлено вказане вище звернення на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

09.02.2018 ФОП ОСОБА_2 повторно направила звернення від 06.02.2018 про внесення наявний у неї експлуатаційний дозвіл у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

Листом № Д-1121/2034-18 від 09.02.2018 відповідач відмовив у внесенні експлуатаційного дозволу позивача в Реєстр потужностей (об'єктів) та їх операторів, на які видано експлуатаційний дозвіл з підстав того, що наказ Міністерства охорони здоров'я № 25 від 24.01.2008 "Про затвердження Порядку ведення реєстру потужностей (об'єктів) та їх операторів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.02.2008 за № 87/14778, втратив чинність на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я № 159 від 03.03.2016. Також, зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України № 712 від 12.05.2007 "Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) та їх операторів" втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 930 від 11.11.2015 "Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного дозволу, форми експлуатаційного дозволу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України". Крім того, відповідач у своїй відповіді посилався те, що оригінали експлуатаційних дозволів, виданих Держсанепідемслужбою та реєстри таких дозволів Держпродспоживслужбі не передано.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" № 771/97-ВР від 23.12.1997 експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження.

Згідно з пунктом 1 Порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 12.05.2007, цей Порядок визначає процедуру видачі, призупинення (далі - тимчасове зупинення), анулювання та поновлення експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів.

Пунктом 2 Порядку № 712 передбачено, що оператори потужностей (об'єктів), що провадять діяльність з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря, який видається на кожну з таких потужностей.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 712, оператори потужностей (об'єктів), що провадять діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та оператори агропродовольчих ринків повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини на кожну з таких потужностей (об'єктів).

Згідно з пунктом 25 Порядку № 712, строк дії експлуатаційного дозволу необмежений.

На підставі Порядку видачі експлуатаційного дозволу для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 12.05.2007, 19.01.2011 Орджонікідзевською районною санітарно-епідемілогічною станцією у м. Харкові ФОП ОСОБА_2 виданий експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13, персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397, вид господарської діяльності - торгівля, асортимент продукції - м'ясо, субпродукти охолоджені та заморожені, в тому числі м'ясо птиці, риба заморожена, ковбасні вироби, соки промислового виробництва в промисловій упаковці, масло тваринне вершкове, олія рослинна, консерви, молоко та молочні продукти промислового виробництва в промисловій упаковці, сири тверді, хлібобулочні вироби, нешвидкопсувні кондитерські вироби в промисловій упаковці, сипучі харчові продукти, яйце куряче, овочі та фрукти.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 712, потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому МОЗ або Мінагрополітики з присвоєнням персонального контрольного (реєстраційного) номера.

Таким чином, наявний у позивача експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 від 19.01.2011 був внесений до реєстру потужностей, який вівся в порядку, встановленому МОЗ.

Отже, на момент отримання позивачем експлуатаційного дозволу, два окремих державних органи видавали експлуатаційні дозволи згідно відомчим підзаконним нормативно-правовим актам.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 утворено Держпродспоживслужбу, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів входить до системи центральних органів виконавчої влади.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного дозволу, форми експлуатаційного дозволу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" № 930 від 11.11.2015 скасовано Порядок № 712 та затверджено Порядок видачі експлуатаційного дозволу (далі - Порядок № 930).

Відповідно до приписів пункту 3 Порядку № 930 оператори ринку повинні отримати експлуатаційний дозвіл, який видається територіальними органами Держпродспоживслужби на кожну окрему потужність до початку її експлуатації.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 930 експлуатаційний дозвіл видається територіальним органом Держпродспоживслужби у трьох примірниках. Перший примірник видається операторові ринку, другий - залишається у територіальному органі Держпродспоживслужби, третій - надсилається до Держпродспоживслужби.

Пунктом 14 Порядку № 930 передбачено, що строк дії експлуатаційного дозволу необмежений.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 40 від 10.02.2016 затверджено Порядок ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл (далі - Порядок № 40)

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 40 цей Порядок поширюється на операторів ринку та потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл, які провадять діяльність, пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, а також на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (далі - компетентний орган).

Згідно з пунктом 1.6 Порядку № 40, інформація про експлуатаційні дозволи, що діяли на момент набрання чинності Законом України від 22 липня 2014 року № 1602-УІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів", та відповідні оператори ринку та потужності вноситься до Реєстру компетентним органом протягом 3 місяців з дня набрання чинності цим Порядком. Внесення змін до відомостей Реєстру про таких операторів ринку та потужності здійснюється на загальних умовах відповідно до цього Порядку.

Пунктами 1.4 та 1.5 Порядку № 40 передбачено, що Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл (далі - Реєстр), ведеться компетентним органом в електронному вигляді за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Компетентний орган забезпечує для громадськості безперервний та безоплатний доступ до відомостей Реєстру на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 40 у цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Згідно пункту 31 статті 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Таким чином, виконання пункту 1.6 Порядку № 40 щодо ведення Реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, а саме, на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що нормативно не закріплено обов'язку суб'єктів господарювання вчиняти будь-які дії для ініціювання внесення наявних у них дозволів до нового Реєстру.

Враховуючи те, що у ФОП ОСОБА_2 на момент набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" № 1602-VII від 22.07.2014 та на момент набрання чинності Порядком ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл № 40, уже є наявний та чинний експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 від 19.01.2011 та пункт 1.6. Порядку ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл № 40, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зобов'язана була внести протягом 3-х місяців з дня набрання чинності цим Порядком, (не пізніше 08.04.2016) до Реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, інформацію про наявний у позивача експлуатаційний дозвіл.

Проте, вказаних дій відповідач не здійснив.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з невнесення інформації про наявний у ФОП ОСОБА_2 експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397) від 19.01.2011 у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Отже, для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів внести інформацію про наявний у ФОП ОСОБА_2 експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397), виданий 19.01.2011, у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження - АДРЕСА_1, 61115, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (місцезнаходження - вул. Бориса Грінченка, буд. 1, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 39924774) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з невнесення інформації про наявний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397) від 19.01.2011 у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

Зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів внести інформацію про наявний у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 експлуатаційний дозвіл № 61089/19/13 (персональний контрольний (реєстраційний) номер 10397), виданий 19.01.2011, у Реєстр операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ідентифікаційний код - 39924774) судовий збір у розмірі (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20 червня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко