Постанова № 74816805, 19.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2018 рокусправа № 804/814/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Лащенко Р.В., з участю позивача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у справі №804/814/18 (головуючий суддя у 1 інстанції - Юхно І.В., рішення ухвалено та складено у м.Дніпрі в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02 березня 2018 року) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якому просив:

- визнати незаконним рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах, відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання заяви, тобто з 04 грудня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач відмовив йому зарахувати період навчання у СПТУ №68 за професією "Машиніст електровоза підземний" до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію незалежно від віку. Вважає такі висновки хибними з огляду на те, що 27 червня 1991 року він закінчив навчання у СПТУ №68 м.Марганець, склав іспити та йому було присвоєно кваліфікацію "машиніст електровоза підземний", на роботу був прийнятий 08.07.1991 року на посаду "поверхневий машиніст електровозу", оскільки повноліття досяг лише 30 вересня 1991 року та не міг бути працевлаштований на посаду "підземний машиніст електровоза" в силу приписів статті 190 Кодексу законів про працю України. Вважає, що на день надходження документів про призначення пенсії до відповідача мав встановлений статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, якщо враховувати строк його навчання СПТУ №68 за професією "Машиніст електровоза підземний".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року відповідача у справі замінено на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неврахування деяких обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що після закінчення СПТУ №68 та здобуття професії одразу ж пішов на роботу за професією, з дотриманням тримісячного строку, однак внаслідок встановлених законом обмежень щодо праці неповнолітніх, працював машиністом електровоза на поверхні до досягнення повноліття. Вважає, що дане питання не врегульоване законом, проте ним було дотримано тримісячний строк для працевлаштування за набутою спеціальністю, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню аналогія закону у подібних правовідносинах, або слід виходити із конституційних принципів і загальних засад права. Зауважив, що з урахуванням навчання в ПТУ має необхідний стаж роботи, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що правовідносини які розглядаються у даній справі чітко врегульовані законодавством, аналогія закону та аналогія права не застосовується для визнання підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. Доводи викладені в апеляційній скарзі вважає необґрунтованими, надуманими та такими, що не спростовують факти, викладені в оскаржуваному рішенні.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, просив врахувати відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що 04 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою №1867/439 про призначення пенсії за віком (а.с.84).

12 грудня 2017 року Комісією по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій відповідно до чинного законодавства України прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України №2148-VIII, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. В обґрунтування рішення зазначено, що зарахувати період навчання у СПТУ №68 за професією "Машиніст електровоза підземний" заявникові до пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію незалежно від віку згідно статті 14 Закону України, немає законних підстав, оскільки заявник навчався за професією "Машиніст електровоза підземний", після закінчення навчання працевлаштувався на посаду машиніста електровоза на поверхні і тільки з 01.11.1991 року переведений на посаду підземний машиніст електровоза, у зв'язку з чим перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці. Таким чином, пільговий стаж позивача, який можливо згідно чинного законодавства зарахувати для визначення права на пенсію відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на 04.12.2017 року складає 24 роки 2 місяці 13 днів (в тому числі ст.14-25 - 15 років 8 місяців 2 дні, ст.14-20 - 6 років 6 місяців та строкова військова служба - 2 роки 11 днів), що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку за заявою від 04.12.2017 року. Загальний стаж позивача складає 25 років 7 місяців 29 днів (а.с.79-81).

На підставі вищевказаних обставин Нікопольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області листом від 18 грудня 2017 року №1577/09/11 відмовлено позивачу в призначенні пенсії, який отримано позивачем 19 грудня 2017 року (а.с.116-118).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, яким внесені зміни до законодавчих актів України щодо підвищення пенсій.

Згідно із статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Наведені положення кореспондуються з викладеними у частині третій статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Згідно з абзацом першим статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із записів трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.92-94), вбачається, що позивач:

- з 01.09.1990 року по 27.06.1991 року проходив навчання у СПТУ №68 м.Марганець;

- 08.07.1991 року прийнятий на шахту 3-5 поверхневим машиністом електровозу 3 розряду;

- 01.11.1991 року - переведений на шахті 3-5 підземним машиністом електровозу 3 розряду Південної дільниці очисної добичі руди та гірничопідготовних робіт;

- 30.11.1991 року - звільнений у зв'язку з призовом на військову службу;

- з 13.12.1991 року по 21.12.1993 року - служба в армії;

- 09.03.2014 року - прийнятий на шахту 3-5 підземним машиністом елктровозу 4 розряду;

- 16.01.2010 року - звільнений за власним бажанням;

- 04.05.2011 року - прийнятий на шахту 3-5 підземним гірником очисного забою 5 розряду.

Згідно з довідкою державного професійно-технічного навчального закладу "Марганецький професійний ліцей" від 27 листопада 2017 року вих.№083 ОСОБА_2 навчався з 01.11.1990 року по 27.06.1991 року за професією "Машиніст електровоза підземний" в Середньому професійно-технічному училищі №68 у м.Марганець (а.с.95).

Таким чином, перерва між закінченням навчання позивачем та його працевлаштуванням за набутою професією (машиніст електровоза підземний) становить більше чотирьох місяців.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання позивача на положення статті 190 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких, зокрема, забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, як на неможливість працевлаштування за набутою професією до досягнення ним повноліття та обов'язку відповідача зарахувати період навчання до пільгового стажу незважаючи на порушення строку, встановленого законом, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки приписи статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" носять імперативний характер та не містять виключень щодо осіб, які на час закінчення навчання не досягли повноліття, у зв'язку з чим не могли бути працевлаштовані за спеціальністю на підземних роботах.

Таким чином, з аналізу норм чинного законодавству та фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України №2148-VIII згідно заяви від 04.12.2017 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, належним чином доведено правомірність рішення від 12 грудня 2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах та відсутність підставі для призначення йому такого виду пенсії на момент звернення із заявою від 04.12.2017 року, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року у справі №804/814/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 червня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 20 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 19.06.2018 року та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Білак

Судді Н.А.Олефіренко

В.А.Шальєва