Постанова № 74816340, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16927/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача - Глушакової Г.В.

представника відповідача - Воєводіна Р.І.

представника третьої особи - Воєводіна Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, треті особи: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Індустар-М" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, треті особи: Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зобов'язання відповідача внести заяви ТОВ "Індустар-М" про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року № 9227888238 від 16.05.2014 року у розмірі 7277,00 грн. та до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року № 9034797681 від 18.06.2014 року у розмірі 14403,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року закрито провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що правова оцінка діям відповідача вже була надана судом під час розгляду адміністративної справи № 826/8762/16. Зокрема, в рамках вказаної справи судом підтверджено бездіяльність контролюючого органу щодо неподання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, визначеної у деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2014 року у сумі 12870,00 грн. та травень 2014 року у сумі 7277,00 грн., та обрано спосіб захисту порушеного права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Індустар-М" заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 21680 грн., визначеної останнім у деклараціях з податку на додану вартість за квітень та травень 2014 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апелянт посилається на те, що предмети адміністративних позовів у справах №826/8762/16 та №826/16927/16 є різними. Також, апелянт посилається на практику Верховного суду, в якій останній висловив свою позицію про те, що позовні вимоги в спорах щодо стягнення сум бюджетного відшкодування на банківський рахунок платника податків залежно від того, чи подавався, чи не подавався контролюючим органом до органу Державної казначейської служби України висновок із зазначенням сум, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є різними.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для закриття провадження, зокрема, статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

З аналізу наведеної норми вбачається імперативний обов'язок суду закрити провадження у справі, якщо під час судового розгляду буде встановлено наявність постанови суду, яка набрала законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач зазначив, що контролюючим органом підтверджено правомірність визначених сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування у деклараціях за квітень та травень 2014 року, проте у встановлені чинним законодавством строки не було перераховано позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди.

Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року у справі № 826/8762/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, було задоволено позов ТОВ "Індустар-М" та визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неподання висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 21680 грн. що належить до виплати ТОВ "Індустар-М". Також, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 21680 грн. та пеню в сумі 10218,02 грн.

Тобто, в рамках розгляду адміністративної справи №826/8762/16 судом було досліджено та підтверджено бездіяльність контролюючого органу щодо неподання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, визначеної у деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2014 року у сумі 12870,00 грн. та травень 2014 року у сумі 7277,00 грн. та стягнуто на користь позивача заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 21680 грн.

В даному випадку, фактичною підставою для повторного звернення позивача до суду з позовом була саме незгода позивача з бездіяльністю контролюючого органу щодо не внесення заяви ТОВ "Індустар-М" про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року № 9227888238 від 16.05.2014 року у розмірі 7277,00 грн. та до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року № 9034797681 від 18.06.2014 року у розмірі 14403,00 грн. до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року у справі № 826/8762/16 вже було відновлено порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність контролюючого органу та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 21680 грн. та пеню в сумі 10218,02 грн., колегія суддів доходить висновку, що позивачем штучно створено підстави для повторного звернення до суду з ідентичним позовом, оскільки спірні правовідносини вже були врегульовані в судовому порядку, рішення суду по суті позову набрало законної сили та зазначені правовідносини є сталими.

При цьому, твердження позивача про те, що предмети адміністративних позовів у справах №826/8762/16 та №826/16927/16 є різними, що виключає можливість застосування п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони є необґрунтованими.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 20.06.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

А.Ю. Коротких