Постанова № 74815792, 20.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року справа №805/1326/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Шишова О.О., при секретареві судового засідання Борисові А.А., за участю представника позивача Лисак Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року в справі № 805/1326/17-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган, Добропільське ОУПФУ) щодо укладення 01 червня 2012 року Угоди № 2/10 про розстрочення погашення заборгованості на загальну суму 16316243,67 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав,свобод чи інтересів.

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» посилається на той факт, що суд першої інстанції залишив адміністративний позов без розгляду вдруге, а саме після того, як постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 про залишення позову без розгляду було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Розгляд справи по суті не відбувся.

Окрім цього апелянт наголошує, що ним не пропущено встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення з адміністративним позовом, оскільки про порушення свого права товариство дізналось після звернення пенсійного органу до суду з позовом про стягнення заборгованості, у тому числі за Угодою № 2-10 від 01.06.2012. Також ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» звертає увагу суду першої інстанції, що провадження в справі відкрито 14.03.2017 і з цього часу жодного разу в суду першої інстанції не було сумнівів щодо дотримання позивачем встановлених процесуальним законодавством строків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 відкрито провадження за позовом ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського ОУПФУ про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості № 2-10 від 01.06.2012, справу призначено до розгляду на 03.04.2017.

Ухвалами суду від 03.04.2017, від 18.04.2017, від 25.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017 провадження в справі зупинялось до певної дати, а ухвалою від 08.08.2017 - до набрання законної сили рішенням в справі № 905/1026/17.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 провадження в справі було поновлено та знову зупинено до 12.12.2017.

12 грудня 2017 року суд залишив адміністративний позов ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського ОУПФУ про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості без розгляду через те, що позивач, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, двічі не прибув до суду.

Постановою суду апеляційної інстанції від 14.03.2018 це судове рішення скасовано, справу направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Суд першої інстанції після надходження справи вчинив дії щодо призначення справи до розгляду та ухвалою від 17.04.2018 залишив адміністративний позов без розгляду через пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду.

Вважаючи, що суд першої інстанції безпідставно вдруге залишив позов без розгляду, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» подало вказану апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 44 КАС України регламентовано, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 240 КАС України регламентовано випадки, коли суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду. Зокрема, з підстав, визначених частиною третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України).

За приписами ч. 3 ст. 240 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, наведеними нормами чітко регламентовано дії суду у разі, коли факт пропуску строку виявляється вже після відкриття провадження в справі. При цьому, на суд не покладено обов'язку щодо витребування заяви про поновлення строку звернення до суду чи вчинення інших дій, які спонукають позивача обґрунтувати поважність причин пропуску цього строку. Також, наведені норми не містять обмежень щодо стадії судового розгляду, на якій можуть бути застосовані їх положення.

Таким чином, доводи апелянта про ухвалення рішення про залишення адміністративного позову без розгляду після сплину значного проміжку часу після відкриття провадження в справі спростовуються колегією суддів.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що вперше адміністративний позов ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» було залишено без розгляду з підстави не прибуття позивача двічі до судового засідання без поважних причин. При цьому, питання дотримання товариством процесуального строку звернення до суду не було предметом розгляду ані під час прийняття ухвали від 12.12.2017, ані в суді апеляційної інстанції під час перегляду цього рішення. В постанові від 14.03.2018 відсутні висновки щодо строків звернення з адміністративним позовом.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції спростовує посилання товариства, що рішення від 14.03.2018 мало бути виконано лише шляхом розгляду позову по суті заявлених вимог.

Стосовно факту пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Товариство не заперечує, що для звернення до суду йому було встановлено такий строк, проте не погоджується з визначенням дня, коли воно дізналось про порушення свого права.

Згідно з матеріалами справи Угоду № 2-10 укладено 01.06.2012. Представник позивача підписав угоду та отримав один з двох її екземплярів. По листопад 2014 року включно товариство виконувало умови угоди.

Після порушення ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» умов Угоди між сторонами відбулось листування наступного змісту:

- лист пенсійного органу від 21.05.2015 № 5423/07 про розірвання угоди через не виконання її умов позивачем;

- відповідь товариства від 31.07.2015 № 5-2/690 щодо розміру залишкової заборгованості;

- лист пенсійного органу від 13.08.2015 № 8780/10 про продовження дії угоди;

- лист товариства від 06.10.2015 № 5-2/816 щодо надання пояснень;

- лист позивача від 23.10.2015 № 898 про розірвання угоди № 2-10;

- лист пенсійного органу від 11.11.2015 № 12109/10 про відмову в розірванні угоди та роз'яснення можливості вирішити це питання в судовому порядку;

- листи Добропільського ОУПФУ від 04.03.2016 № 3374/10 та від 23.03.2016 № 4263/10 із пропозицією щодо розірвання угоди;

- лист товариства від 22.04.2016 № 1/287 про неактуальність пропозиції щодо розірвання угоди № 2-10.

Таким чином, сумніви щодо законності та чинності спірної угоди відповідно до наведених листів виникли у позивача в 2015 році, проте ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не зверталось до суду із відповідним позовом. Листом від 22.04.2016 № 1/287 підтверджено, що товариство зверталось за судовим оскарженням розміру заборгованості, яка залишилась не погашеною за умовами угоди. Тобто, на той час позивач на власний розсуд обрав спосіб судового захисту порушеного, на його думку, права та реалізував його.

Отже матеріалами справи підтверджено, що про порушення свого права, яке стало підставою для звернення до суду з цим позовом, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» дізналось більше ніж за шість місяців до звернення до суду в березні 2017 року.

При цьому, посилання апелянта на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 905/1026/17 не приймаються судом, оскільки відповідно до цих посилань позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів як учасника публічних правовідносин 25.09.2017, тобто до звернення до суду із позовом у цій адміністративній справі. Отже між цими обставинами відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваному судовому рішенні висновок, що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом після сплину встановленого процесуальним законодавством строку, тому погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 310, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року в справі № 805/1326/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними щодо укладення угоди про розстрочення погашення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року в справі № 805/1326/17-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20 червня 2018 року. Повний текст постанови складений 21 червня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

О. О. Шишов