Ухвала суду № 74815710, 18.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1564/18

УХВАЛА

іменем України

18 червня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.

за участі:секретаря судового засідання - Горбатюк І.С. позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Роюк В. Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з донарахування стажу трудової діяльності періоду з 1974 по 1978 роки з дня звернення за призначенням пенсії (19.03.2012) та відмову у виплаті заборгованості;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату перерахунку пенсії з донарахуванням стажу трудової діяльності періоду 1974 - 1978 роки з 19.03.2012.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 відкрито провадження в даній справі. Вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2018 вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначила, що позивач пропустив законодавчо визначений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Позивач заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що лише в грудні 2017 року дізнався про неврахування стажу трудової діяльності періоду з 1974 року по 1978 рік при перерахунку пенсії.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши докази, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Крім того, встановлення таких строків дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, спонукає до своєчасного вчинення ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не зловживаючи ними.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізналася про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд встановив, що предметом даного спору є визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку пенсії з донарахування стажу трудової діяльності періоду з 1974 по 1978 роки з дня звернення за призначенням пенсії (19.03.2012) та у виплаті заборгованості.

19.03.2012 позивач звернувся до Ізяславського районного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви були надані наступні документи:

- трудова книжка НОМЕР_2, в якій зазначено дані про періоди трудової діяльності з 01.11.1978 по дату звернення (19.03.2012);

- трудова книжка колгоспника №1859 з відомостями про роботу за 1971-1973 роки;

- копія диплому про період навчання в Кіцманському ветеринарному технікумі з 01.09.1967 по 27.02.1971;

- копія військового квитка про період проходження строкової військової служби з 29.05.1971 по 01.12.1973.

ОСОБА_1, неодноразово звертаючись до територіальних управлінь Пенсійного фонду України з питань його пенсії, зокрема, у квітні 2014 року, 31.08.2015, у квітні 2016 року, 16.03.2017, проявляв цікавість до стану свого пенсійного забезпечення.

Згідно частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та відсутність поважних причин його пропуску.

Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі позивача та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.

Так, у постанові Верховного Суду України від 06.12.2016 у справі №№ п/800/9/16 зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Посилання позивача на те, що він лише в грудні 2017 року дізнався про обставини, які зумовили його звернення до суду, суд оцінює критично. Позивач мав можливість ознайомитись з матеріалами своєї пенсійної справи, знати про порушення своїх прав та своєчасно звернутись до суду за їх захистом. Проте звернувся до суду з вказаним позовом лише 23.04.2018 (дата на штампі на поштовому конверті), оскаржує дії відповідача за період з 19.03.2012, тобто за межами строку, встановленого статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, варто зазначити, що звернення позивача у 2018 році до відповідача щодо обчислення його пенсії не перериває та не зупиняє строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, будь-яких причин, що об'єктивно, всупереч волі позивача перешкоджали йому вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, ним не наведено, і матеріали справи не свідчать про наявність таких.

Згідно частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах "Deweer v. Belgium", "Golder v. the United Kingdom").

Враховуючи наведене вище, а також законодавчо визначений строк звернення до суду, адміністративний позов слід залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату перерахунку пенсії з донарахуванням стажу трудової діяльності періоду 1974 - 1978 роки з 19.03.2012 року по 23.10.2017 року.

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини 1 статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату перерахунку пенсії з донарахуванням стажу трудової діяльності періоду 1974 - 1978 роки з 19.03.2012 року по 23.10.2017 року - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21 червня 2018 року

Головуючий суддя Д.Д. Гнап