Ухвала суду № 74815596, 20.06.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3273/18

Провадження № 1-кс/202/2165/2018

УХВАЛА

Іменем України

20 червня 2018 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Федорченко А.І.,

розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування ОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про тимчасовий доступ до речей і документів, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого відділу розслідування ОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно з клопотанням в провадженні слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000001429 від 19.12.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, котре було виділено з матеріалів кримінального провадження № 42016041440000063 від 07.11.2016 року.

Слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у складі злочинної організації, створеної ОСОБА_3, розробили злочинний план, направлений на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб шахрайським шляхом в особливо великих розмірах, що полягав у розповсюдженні через оголошення в газетах, мережі Інтернет, ЗМІ та в інший спосіб інформації про діяльність так званих «кредитних установ», зареєстрованих як ПП «НАФТОГАЗ ІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 40423984), ПП «ТРАНСГАЗІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 41172911), ПП «УКРСТРОЙІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 39869293) про начебто видачу ними за спрощеним механізмом та на вигідних умовах грошових позик громадянам.

Громадянин України, який виявив намір отримати грошову позику, телефонував за вказаними в оголошенні номерами телефонів та в телефонній розмові (всередині злочинної організації дані дії конспіративно називалися «телефонна консультація») окремі учасники злочинної організації або спеціально залучені особи у якості працівників офісів, які діяли від імені вищевказаних підприємств, представляючись так званими «менеджерами» (або «кредитними спеціалістами», «кредитними менеджерами»), пояснювали умови видачі грошових позик, вказуючи на наявність спрощеного порядку отримання клієнтом позики за наявності паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду, а також запрошували їх відвідати офіс для укладення відповідних договорів позики.

За результатами так званої «телефонної консультації» після схилення клієнта відвідати офіс для проведення детальної консультації (всередині злочинної організації дані дії конспіративно називалися «консультація в офісі»), в приміщенні офісу працівник офісу, діючи від імені вищезазначених підприємств, представляючись клієнтові «менеджером» («кредитним спеціалістом», «кредитним менеджером»), діючи за заздалегідь розробленим алгоритмом дій, вказував про вигідні умови отримання грошової позики, обумовлені, у тому числі, спрощеною процедурою її отримання та низькою відсотковою ставкою.

Після налагодження за результатами так званої «консультації в офісі» психологічного контакту між клієнтом і так званим «менеджером» останній, зловживаючи довірою першого, що полягала у його штучному переконанні щодо наявності неіснуючих переваг в отриманні грошових коштів у вигляді позики та можливості їх швидкого отримання саме в цьому офісі, імітуючи процедуру укладення договірних зобов’язань, як необхідну для громадянина умову отримання ним грошових коштів, приймав від нього заяву на видачу позики, консультував під час заповнення заздалегідь розробленої анкети, робив ксерокопії паспорта та ідентифікаційного коду клієнта, повідомляючи йому, що після прийняття зазначених документів вони будуть скеровані до служби безпеки (котрої в дійсності не існувало) для начебто перевірки його кредитної історії, та вказував на необхідність здійснення клієнтом телефонного дзвінка до цього офісу через певний проміжок часу для з’ясування результатів цієї так званої «перевірки службою безпеки».

За результатами наданої «консультації в офісі» після того, як клієнт виходив з офісного приміщення так званий «менеджер» на підставі наданих клієнтом документів вносив відомості про нього до спеціального заведеного журналу та, з урахуванням складеного щодо нього його психологічного портрету, визначав розмір платежу, котрий він мав сплатити за начебто отримання позики під виглядом укладеного договору добровільного страхування.

Після імітування так званої «перевірки службою безпеки» працівником офісу в якості обов’язкової умови отримання клієнтом грошової позики під приводом гарантії для позикодавця платоспроможності позичальника пропонувалось на вибір укласти договір додаткового страхування або залучити не менше двох поручителів при укладенні договору позики. При цьому сама юридична конструкція договору позики в сукупності із специфікою психологічних особливостей категорії осіб майбутніх клієнтів наперед унеможливлювала отримання ними грошової позики через неможливість залучення поручителів за критеріями, визначеними у цих договорах, що створювало клієнтам такий психологічний мікроклімат, за котрим останні погоджувались на укладення договору добровільного страхування та проведення оплати за ним як передумову отримання грошової позики.

З урахуванням цього так звані «кредитні менеджери» для створення уявної правомірності укладення договору позики схиляли громадян до необхідності добровільного страхування життя, за котрим клієнти страхувались від 1-2 групи інвалідності та летальних випадків у конкретно визначеній ОСОБА_3 страховій компанії у формі заздалегідь розробленого договору страхування та перерахування клієнтом за ним грошових коштів на розрахункові рахунки ТДВ СК «ПРОМІНВЕСТ» і ТДВ СК «АЛЬТЕРНАТИВА», котрі в подальшому мали перераховуватись на рахунки та переводитись у готівку через підконтрольні ОСОБА_3 підприємства ТОВ «Фінпосередник-2012», ТОВ «Нетсіс Україна».

Після підписання клієнтом бланку договору добровільного страхування, проведення за ним відповідної оплати через банківську установу за реквізитами, наданими так званим «менеджером», та долучення громадянином документального підтвердження про здійснення даної операції так званий «кредитний спеціаліст», діючи від імені одного із підприємств ПП «НАФТОГАЗ ІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 40423984), ПП «ТРАНСГАЗІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 41172911), ПП «УКРСТРОЙІНВЄСТ.» (код ЄДРПОУ 39869293), укладав із клієнтом договір позики.

Після чого «менеджер», який безпосередньо укладав договір позики із клієнтом, з метою конспірації протиправної діяльності злочинної організації відправляв через мобільний додаток «Line» всю наявну інформацію про клієнта до так званого «Call-Centre», що був розташований в орендованій квартирі у м. Маріуполі Донецької області.

У свою чергу працівник так званого «Call-Centre» (всередині злочинної організації він іменувався як «оператор» «Call-Centre») для штучного створення реальності намірів офісів надавати клієнтам позики відправляв клієнтові із заздалегідь придбаного мобільного телефону смс-повідомлення про те, що укладений із ним договір позики розглянуто та задоволено, а з метою психологічного урівноваження клієнта та упередження виникнення у нього будь-яких сумнівів щодо фактичної невидачі йому в подальшому грошових коштів, зазначав про необхідність зателефонувати у конкретно визначений протягом місяця проміжок часу для начебто отримання грошей.

В разі дзвінка клієнта до так званого «Call-Centre» та постановки ним питання про причини невидачі йому грошових коштів оператор даного центру, отримавши від клієнта відомості про його анкетні дані, а також ідентифікаційні ознаки укладеного договору в телефонному режимі із «кредитним спеціалістом» або шляхом переписки за допомогою мобільного додатку «Line» з’ясовував у нього психологічний портрет клієнта, у т.ч. щодо можливості повторного його введення в оману шляхом повідомлення про те, що в електронній системі компанії начебто відбувся збій програми і громадянинові для отримання позики необхідно укласти договір страхування життя та повторно провести відповідну за ним оплату за тими ж самими реквізитами на розрахункові рахунки ТДВ СК «ПРОМІНВЕСТ» або ТДВ СК «АЛЬТЕРНАТИВА».

Після повторного підписання клієнтом договору добровільного страхування та/або повторного переказу ним грошових коштів за ним на розрахунковий рахунок ТДВ СК «ПРОМІНВЕСТ» або ТДВ СК «АЛЬТЕРНАТИВА» оператор так званого «Call-Centre» повідомляв громадянинові завідомо неправдиві відомості, що найближча видача грошових коштів начебто планується на середину чи кінець поточного місяця, тим самим створюючи умови для відтягування часу, в результаті чого клієнт так і не отримував грошових коштів за договором позики, але був упевнений в щирості та правомірності дій «менеджера», оператора «Call-Centre» та підприємств, з якими клієнт укладав договір позики.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у складі злочинної організації, протягом 2016-2017 років, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами 78 громадян на загальну суму 483 450,30 грн., що перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та становить особливо великий розмір.

У зв’язку із переховуванням організатора та керівника злочинної організації ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та перебуванням його з 09.01.2018 року в розшуку, матеріали щодо нього 19.12.2017 року виділено в окреме провадження № 12017040000001429, а стосовно інших членів злочинної організації ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 досудове розслідування закінчено в порядку п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України у формі звернення 20.12.2017 року прокурора до суду з обвинувальним актом.

18.12.2017 року в.о. прокурора Дніпропетровської області Сосков Р.М. у порядку ст. 276-278 КПК України повідомив ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255 КК України, після чого останнього було оголошено в державний розшук.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 14.07.2017 року з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєні ним кримінальні правопорушення перетнув державний кордон України в пункті пропуску «Гоптівка» до Російської Федерації та до теперішнього часу не повертався.

В той же час, 30.08.2017 року ОСОБА_3 успішно склав іспити в кваліфікаційній комісії ОСОБА_2 адвокатів Запорізької області та отримав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 001394.

Тому слідчий просив надати дозвіл на тимчасовий доступ з подальшим копіюванням документів про отримання ОСОБА_3 свідоцтва та посвідчення про право зайняття адвокатською діяльність, а саме: заява на стажування, індивідуальний план стажування, звіти щодо стажування та додатки до нього, щоденник стажиста, звіт про результати стажування, заява про оцінку результатів стажування, журнал (книга) видачі свідоцтв та посвідчень про право зайняття адвокатською діяльністю, документи, що підтверджують складання іспитів ОСОБА_3 в КДКА, котрі мають значення у кримінальному провадженні та перебувають у володінні ОСОБА_2 адвокатів Запорізької області, розташованої за адресою: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 68, корпус А.

Слідчий у судове засідання не з'явився, надав заяву, в котрій клопотання підтримав, просив задовольнити та розглянути його за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст. 165 КПК України особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов’язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов’язана пред’явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію. Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов’язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду. На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

Дослідивши матеріали клопотання, кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки для з’ясування всіх обставин кримінального провадження необхідний тимчасовий доступ до документів, на підставі котрих ОСОБА_3 отримав свідоцтво та посвідчення про право зайняття адвокатською діяльність, що перебувають у володінні ОСОБА_2 адвокатів Запорізької області, розташованої за адресою: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 68, корпус А.

Фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання не здійснювалося, у зв’язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 159-160, 162-166, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого відділу розслідування ОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів задовольнити.

Надати слідчому відділу розслідування ОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 тимчасовий доступ до документів про отримання ОСОБА_3 свідоцтва та посвідчення про право зайняття адвокатською діяльність, а саме: заява на стажування, індивідуальний план стажування, звіти щодо стажування та додатки до нього, щоденник стажиста, звіт про результати стажування, заява про оцінку результатів стажування, журнал (книга) видачі свідоцтв та посвідчень про право зайняття адвокатською діяльністю, документи, що підтверджують складання іспитів ОСОБА_3 в КДКА, котрі перебувають у володінні ОСОБА_2 адвокатів Запорізької області, розташованої за адресою: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 68, корпус А.

Строк виконання ухвали до 19.07.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.