Постанова № 74815488, 20.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2018 рокусправа № 804/10142/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Щербак А.А.

судді: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014р. (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Конструкторське бюро «Дніпровське» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2014 року №№0005041502, 0005061502.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014р. позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.01.2014 року №0005061502 на суму нарахованого штрафу у розмірі - 2698,54грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати частині відмови в задоволенні позову, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача з орендної плати за землю та оформлення її результатів не відповідають вимогам чинного законодавства. Наведені в акті перевірки факти не відповідають дійсності, суми сплаченого боргу не відповідають наведеним періодам. Також зазначено, що судом першої інстанції не враховано те, що в періоді з 01.02.2011 по 30.01.2014 позивач користувався правом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 30.01.2014 року №000266/04-66-15-00/14308411 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2014 року №0005041502, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 3986грн. 87 коп. з орендної плати з юридичних осіб , №0005061502, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 10% у сумі 16884грн. 38 коп. орендної плати з юридичних осіб.

Згідно висновків податкової інспекції платником податків було несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з орендної плати за землю протягом строків, визначених нормами Податкового кодексу України та в акті перелічені дати та номери податкових декларацій, розрахунків, за якими простежувалась несвоєчасна сплата, всього на суму - 188778,15грн., загальна кількість днів затримки - 646.

Податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до суду.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.01.2014 року №0005061502 в частині нарахованої суми штрафу у розмірі - 2698,54грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а в іншій частині - правомірним та залишається без змін, а саме: у сумі - 14185,84грн.

В частині задоволення позову, суд першої інстанції зазначив, що погоджується з посиланнями позивача щодо порушення порядку проведення камеральної перевірки. Адже податковий орган перевищив допустимі законом межі по строку проведення перевірки - 1095 днів у частині розрахованих штрафних санкцій.

В частині відмови в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов в висновку, що під час судового розгляду справи суд не знайшов підтверджень протиправності винесення вказаного податкового повідомлення-рішення та таке є правомірно винесеним, підстав для його скасування у суду немає.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Позивачем оскаржено рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, таким чином, справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача з орендної плати за землю та оформлення її результатів не відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, надавав оцінку проведенню перевірки поза межами обмежувального строку у 1095 днів.

Недотримання строку, передбаченого п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, для направлення позивачу акту перевірки від 30.01.2014 року №000266/04-66-15-00/14308411 не може бути підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень без дослідження їх правомірності.

Щодо доводів апеляційної скарги про протиправність здійсненого розрахунку штрафних санкцій.

У відповідності до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За приписами п.126.1 п.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідачем встановлено актом камеральної перевірки від 30.01.2014 №000266/04-66-15-00/14308411 наявність несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань по орендній платі по задекларованих податкових деклараціях, у т. ч. за період 2011 р., 2012 р., 2013 р. до 30 календарних днів і більше 30 календарних днів, тобто штрафні санкції до позивача згідно приписів п.126.1 п.126 ПК України повинні застосуватись у розмірі 10 та 20 відсотків від погашеної суми податкового боргу.

Доказів своєчасної сплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю за перевірений період позивачем не надано.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в періоді з 01.02.2011 по 30.01.2014 позивач користувався правом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань.

Позивачем до суду апеляційної інстанції було надано копії договорів про розстрочення грошових зобов'язань та копії рішень про перенесення раніше визначених термінів розстрочення грошових зобов'язань (а.с. 148-165).

Проте, до суду першої інстанції такі докази позивачем подано не було, та відсутні пояснення стосовно яких сум, встановлених актом перевірки від 30.01.2014 №000266/04-66-15-00/14308411 позивач користувався правом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань.

До суду апеляційної інстанції представник позивача не з'явився, направив заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Всупереч вимогам ст.. 77 КАС України, обставини на які посилається позивач, не було ним доведено.

Таким чином, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 20 червня 2018року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник