Рішення № 74815283, 21.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2018 р. № 820/4054/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (61121, АДРЕСА_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (61022,м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені матеріальна допомога для оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та проводити виплату пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення, розмір якого обчислений з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 4800 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 92226,55 грн., з 30.09.2017 та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.

Підставою подання вказаного позову слугувало те, що Головне управління пенсійного фонду України у Харківській області не провело перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення, розмір якого обчислений з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні

Позивач просить адміністративний позов розглянути справу за правилами ст.260 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у лютому 2018 року він звернувся до керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 4800 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 92226,55 грн. з 30.09.2017. Але листом від 20.03.2018 №1823/Д-14 керівництво ГУПФ України в Харківській області повідомило про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаних вище грошових виплат. З вказаною позицією відповідача позивач не погоджується, вважає, що і матеріальна допомога для оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відносяться до складу грошового забезпечення поліцейських.

Отже, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.05.2018 року відкрито спрощене провадження по справі.

На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в харківській області надано відзив на позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, зокрема, довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії з 30.09.2017 року позивачу призначено пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII в розмірі 59% грошового забезпечення. Зазначає, що матеріальна допомога для оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні не можуть бути враховані до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії оскільки: ці виплати не відносяться до надбавок, доплат чи підвищень, вони не є щомісячними, і відносяться до разових платежів. Крім того: одноразова грошова допомога при звільненні пов'язана саме з фактом звільнення з служби ЄСВ на неї не нараховувались, про що чітко зазначено в довідці.

Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії жодним чином не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером Національної поліції, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 30.09.2017 отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХII (надалі - Закон № 2262-ХII) в розмірі 59% грошового забезпечення (23 роки вислуги).

Відповідно розрахунку, який надано ГУПФ України в Харківській області (№ 2177-14/20 від 25.01.2018) основний розмір пенсії ОСОБА_1 обчислюється з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад у розмірі 2400 грн.; оклад за військове (спеціальне) звання в розмірі 2000 грн.; надбавка за вислугу років (40%) у розмірі 1 760 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 793,74 грн.

Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення обчислена з премії, яку ОСОБА_1 отримував з листопада 2016 року по серпень 2017 року.

Між тим, згідно довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 05.02.2018 №Г-30/119-29/02-2018, яка підготовлена управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Харківській області, в серпні 2016 року та в лютому 2017 року ОСОБА_1 також було сплачено матеріальну допомогу для оздоровлення, загальний розмір якої становить 4800 грн. Крім того, йому була нарахована і виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 92226,55 грн.

Позивач зазначає, що при призначенні йому пенсії не було враховано матеріальну допомогу для оздоровлення та одноразову грошову допомогу при звільненні. В зв'язку з цим позивач вимагає провести нарахування та виплату пенсії з урахуванням вказаних видів нарахувань.

Судом з'ясовано, що 23 лютого 2018 року позивач звернувся до керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 4800 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 92226,55 грн. з 30.09.2017 (а.с. 19).

Листом від 20.03.2018 № 1823/Д-14 керівництво ГУПФ України в Харківській області повідомило про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вказаних вище грошових виплат (а.с. 20).

В обґрунтування наданої відповіді відповідачем зазначається, що одноразова грошова допомога при звільненні пов'язана саме з фактом звільнення з служби ЄСВ на неї не нараховувались, а матеріальна допомога на оздоровлення не має постійного характеру, отже матеріальна допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні не можуть бути враховані до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Такі дії відповідача по справі позивач вважає протиправними, що стало підставою для його звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р., відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно із пунктом 1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В той же час, Постановою КМУ від 13.03.2013 р. №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року N 889" для військовослужбовців, (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

При цьому, положеннями ч.1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Слід зазначити, що умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Суд зазначає, що виплата та порядок такої виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбачено підпунктом 3 пункту 5 постанови №1294 та пунктом 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXIIІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка затверджена наказом МВС від 04.07.2014 № 638.

Враховуючи вище наведені норми, суд приходить до висновку, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 за період з вересня 2015 року по серпень 2017 року (серпень 2016 р. та лютий 2017 р.) отримував матеріальну допомогу всього у розмірі 4800 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки (а.с. 17).

Вище вказана обставина свідчить про нарахування та виплату позивачу під час проходження ним військової служби матеріальної (грошової) допомоги на оздоровлення/ матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З аналізу вище зазначеної норми слід дійти висновку, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення/ матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновкам Суду України, викладеним у постановах від 20.10.2015 року по справі №21-2942а15 та від 10.03.2015р. №21-70а15, відповідно до яких грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Стосовно доводів представників Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату на необхідність врахування рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 у справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду України не суперечать вказаному рішенню, оскільки рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку з встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.

Також суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а вказано, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Також, Верховним Судом з приводу позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15, щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зазначено, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України. До того ж в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 вказано, що відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок), в той час як, подані ОСОБА_2 довідки про грошове забезпечення не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зокрема, в них не зазначено, чи видані вони на підставі первинних документів, не вказано місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Оскільки обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, то подані позивачем довідки не можуть бути прийняті для обчислення пенсії з урахуванням зазначеної в них заробітної плати.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що з наявної в матеріалах справи довідки вбачається, що з суми нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески згідно діючого законодавства на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачувались.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в постанові від 12.09.2017 по справі №21-1115а16 (812/6733/13-а) Верховний Суд Україні зазначив: «одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців... Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби».

Такий самий правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №344/10887/17.

В постанові від 13.03.2018 по справі № 813/758/17 Верховний Суд зазначає про необхідність з'ясувати підстави для нарахування та правову (юридичну) природу кожної із спірних виплат, тобто, чи відносяться вказані виплати до разових платежів, чи пов'язані вони з виконанням позивачем своїх службових обов'язків або мають компенсаційний чи заохочувальний характер, пов'язаний з виконанням певних завдань в особливих умовах або з фактом звільнення; чи здійснювалось фактичне нарахування та сплата на кожну з них єдиного внеску та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є однією з передумов для включення спірних виплат, які позивач отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Таким чином, враховуючи вище наведені норми та судову практику суд дійшов висновку, що в даному випадку саме суми одноразової грошової допомоги при звільненні не можуть бути віднесені до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, натомість як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань підлягають включенню до такого.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 1, 3 ч. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління Затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у включенні такої виплати як матеріальна допомога на оздоровлення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, та проведенні у зв'язку із цим перерахунку пенсії, є протиправною.

В решті позовних вимог позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 205, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (61121, АДРЕСА_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (61022,м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені і матеріальна допомога для оздоровлення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та проводити виплату пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення, розмір якого обчислений з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення в розмірі 4800 грн. та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; код р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1; 61121, АДРЕСА_1) частину сплаченої суми судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, (61022,м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх; код ЄДРПОУ - 14099344).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення підписано суддею 21 червня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.