Ухвала суду № 74814820, 21.06.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10221/16-ц

Провадження № 2-п/201/42/2018

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещов В.В., ознайомившись з матеріалами справи заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 листопада 2016 року у цивільній справі № 201/10221/16-ц за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від ОСОБА_1 надійшла зазначена заява про перегляд заочного рішення, яка після заявлення самовідвідоу від її розгляду суддею Антонюком О.А., була розподілена і 21 червня 2018 року передана до провадження судді Трещова В.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

У відповідності до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Статтею 39 ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно з ч.ч. 1, 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію ,в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Враховуючи те, що у квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся на адресу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, в якій ставиться питання про внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення у відношенні мене, вважаю за необхідне заявити у даній справі самовідвід з метою усунення будь-яких сумнівів у моїй об'єктивності і неупередженості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 3 Європейського статуту судді, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст.ст. 36 - 41, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заявити у справі № 201/10221/16-ц (2-п/201/42/2018) за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 листопада 2016 року у цивільній справі № 201/10221/16-ц за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування самовідвід.

Дану справу передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 14 ЦПК України.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя : В.В. Трещов