Ухвала суду № 74814535, 20.06.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 червня 2018 року м. ПолтаваСправа №539/2410/17

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши у порядку письмового провадження питання передачі до іншого суду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.09.2017 відкрито провадження у даній справі /а.с. 110/.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.01.2018 позов ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду /а.с. 155-156/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.01.2018 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду /а.с. 179-181/.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.05.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії передати на розгляд за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду /а.с. 191-192/.

Вказана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 15 червня 2018 року, що підтверджується даними вхідної кореспонденції.

Вирішуючи питання щодо прийняття справи до провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно частини шостої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції, чинній на час подання позовної заяви та відкриття провадження у справі №539/2410/17) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Норма аналогічного змісту міститься і в чинній редакції Кодексу адміністративного судочинства України (частині п'ятій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України)

Згідно вимог частини першої статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 №5 "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16).

Отже, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

Таким чином, як на час подання позовної заяви та відкриття провадження у справі №539/2410/17, так і на даний час, справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії є підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Зазначене також підтверджується прийнятою 04.04.2018 Харківським апеляційним адміністративним судом постановою від 04.04.2018, якою ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29.01.2018 скасовано та справу направлено саме до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області для продовження розгляду.

15.12.2017 набрали чинності зміни, внесені до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)".

Частиною третьою статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017) встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Відтак, процесуальним законодавством, чинним на момент винесення ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 травня 2018 року, прямо передбачено заборону передачі судами адміністративних справ, прийнятих до провадження з додержанням правил підсудності, на розгляд до іншого суду, навіть у випадку якщо суд дійде висновку про зміну підсудності в процесі їх розгляду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в окремій ухвалі від 18 квітня 2018 року у справі №826/14565/18 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 73532655).

До того ж стаття 29 Кодексу адміністративного судочинства України містить вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду.

Так, відповідно до частини першої цієї статті суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо:

1) до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання відповідача, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

2) при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

3) після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

4) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

5) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу;

6) однією із сторін у справі є суд, в якому розглядається справа, або суддя цього суду;

7) справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

Частиною другою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Суд зауважує, що передача справ з одного суду до іншого у зв'язку зі зміною предметної підсудності справи статтею 29 КАС України не передбачена, а наявності обставин, визначених статтею 29 КАС України, ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 травня 2018 року не встановлено.

За таких обставин суд позбавлений можливості прийняти до провадження адміністративну справу №539/2410/17.

Суд зауважує, що саме Лубенський міськрайонний суд Полтавської області є встановленим законом судом для розгляду справи №539/2410/17, тому розгляд та вирішення справи іншим судом буде порушенням права позивача на справедливий суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, Полтавський окружний адміністративний суд вважає за необхідне передати адміністративну справу №539/2410/17 за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області для подальшого розгляду.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються /частина перша статті 30 КАС України/.

Керуючись статями 29, 30, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Передати адміністративну справу №539/2410/17 за позовом ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя К.І. Клочко