Рішення № 74812467, 15.06.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. справа № 809/802/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представників позивача - Ватутіна І.П., Ватутіної О.Г., представника відповідача - Мелінишин С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000271401 від 25.01.2018.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відсутність або неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою, яка ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій. Вказано, що джерело походження товарів у власність позивача підтверджується господарськими договорами від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5 та військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями. Крім цього зазначено про порушення, що мали місце під час перевірки, зокрема, відсутності підстав для прийняття наказу про №1969 від 23.11.2017 про проведення перевірки, оскільки ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова по справі №466/7172/17, на підставі якої видано зазначений наказ, скасована судом апеляційної інстанції.

Ухвалою від 10 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. На виконання ухвали суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк.

Ухвалою від 16 травня 2018 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.06.2018, відповідно до якого Головне управління ДФС в Івано-Франківській області щодо заявлених позовних вимог заперечило. Зокрема, відповідач зазначив у відзиві, що оскільки при проведення перевірки позивачем не надано документів щодо походження товару, а саме товарно-транспортних накладних (ТТН - ліс), виписаних державними лісогосподарськими підприємствами, специфікацій накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених, мало місце використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено. Податковим органом відповідно встановлено нереальність здійснення позивачем господарських операцій із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Сколівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат». Вважає, що позивачем безпідставно віднесено сплачені суми до витрат підприємства, а податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток та застосовано штрафні санкції.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (том 6, а.с.160-162). Просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позов (том 6, а.с.146-150). В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. В задоволенні позову просила відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області на підставі наказу №1969 від 23.11.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 01.11.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 01.11.2017.

За результатами перевірки складено акт №1420/09-19-14-01/37042732 від 22.12.2017 (том 1, а.с. 19-46), згідно з висновками якого встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер":

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статі 134, підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, підпункт 138.1.1 пункту 138.1, пункти 138.2, 138.6, 138.8 статі 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та пункти 5, 7, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999; пункти 5, 6, 7, 10, 11, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1016583,00 грн., в тому числі по періодах: за І квартал 2016 року - 71511,00 грн., півріччя 2016 року - 403267,00 грн., три квартали 2016 року - в сумі 706870,00 грн., за 2016 р. в сумі 838525 грн., за І квартал 2017 року - 72980 грн., півріччя 2017 року - 178058 грн., три квартали 2017 року - 178058 грн.;

- пункти 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19-1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 Декларації), всього в сумі 52128,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2016 року - 27128,00 грн., липень 2016 року - 25000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки №1420/09-19-14-01/37042732 від 22.12.2017, направив відповідачу заперечення №05/2018 від 12.01.2018 на даний акт, за результатами розгляду якого, згідно відповіді від 23.01.2017 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін (том 1, а.с.53-59).

На підставі вищевказаного акту перевірки, зокрема у зв'язку з зафіксованими порушеннями, Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області - 25.01.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 464570,00 грн., з яких за податковими зобов'язаннями - 309713,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154857,00 грн. (том 1, а.с.61).

Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги позивача, Державною фіскальною службою України податкове повідомлення-рішення залишено без змін. (том 1, а.с.64-80).

Щодо доводів позивача про незаконність проведеної перевірки, оскільки станом на момент її здійснення була скасованою ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова по справі №466/7172/17, на підставі якої видано наказ №1969 від 23.11.2017.

Позивач вважає, що вказаний наказ був позбавлений підстав для його виконання, тому підлягав відкликанню, а проведена перевірки та висновки викладені у акті не можуть спричиняти будь-яких наслідків для позивача.

З вказаного твердження суд зазначає, що наказ №1969 від 23.11.2017 станом як на момент проведення перевірки, так і на час розгляду справи судом є чинним, що не заперечується сторонами. Згідно пояснень представника позивача вказаний наказ оскаржувався у судовому порядку, однак рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/1651/17 від 28.12.2017 було відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання його протиправним та скасування. Рішення суду набрало законної сили. Вказане не заперечується сторонами та підтверджується згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень (т. 6, а.с. 165-167).

За таких обставин, доводи позивача щодо безпідставності проведеної перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018, яке оскаржується позивачем, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку висновку відповідача про порушення позивачем, які зафіксовані в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" покликається на хибність висновків податкового органу щодо безпідставного набуття товарів, при цьому зазначає, що сировина була отримана згідно укладених господарських договорів, а факт передачі підтверджений накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями, тому вказує, що відповідачем протиправно віднесено вартість всієї сировини, придбаної у фізичних осіб-підприємців до складу доходів.

Відповідач стверджує, про наявність факту використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено та зазначає про набуття товариством у власність (безоплатне отримання) товарів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_4 та Сколівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат»

Зокрема відповідач вказує, що до перевірки не представлено товарно-транспортних накладних-ліс, виписаних державними лісогосподарськими підприємствами, які б підтверджували його походження.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 44.2 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Щодо непредставлення товарно-транспортних накладних-ліс, виписаних державними лісогосподарськими підприємствами, суд зазначає, що згідно пункту 3 наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013 "Про затвердження спеціалізованої форми товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс)" встановлено, що товарно-транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом за формою, затвердженою пунктом 1 цього наказу, є обов'язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи) при обліку, первинному відпуску та перевезенні деревини автомобільним транспортом.

З вказаного вбачається, що товарно-транспортні накладні-ліс є обов'язковими саме для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи), водночас, законодавством України не покладено обов'язку на фізичну особу-підприємця щодо надання товарно-транспортної накладної (ТТН - ліс) при перевезенні деревини автомобільним транспортом.

Крім цього, є підставними доводи позивача, які не взяті до уваги податковим органом при перевірці, що Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» - військовий лісгосп, на який не поширюється дія наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства аграрної політики та продовольства України №961/707 від 29.11.2013, оскільки підпорядкований Міністерству оборони України та здійснює оформлення відпуску деревини товарно-транспортними накладними за формою 1-ТН, а не ТТН -ліс.

Враховуючи наведене висновки податкового органу про нереальність отримання лісоматеріалів та пиломатеріалів від фізичних осіб-підприємців та Сколівського військового лісгоспу, у зв'язку з ненаданням товарно-транспортних накладних-ліс по операціях із фізичними особами-підприємцями та військовому лісгоспу є необґрунтованими.

На спростування тверджень відповідача позивачем надано суду копії інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, довідки, звіти, баланси, обороти по рахунках, зведені таблиці вантажно-митних декларацій та сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів по реалізації експортованої готової продукції за 2016-2017 (т. 1, а.с. 105-188, т. 2 а.с. 1-184, т. 3, а.с.1-195, т. 4 а.с. 1-208, т. 5, а.с.1-231).

Разом з цим, позивачем надано суду копії договорів укладених із контрагентами, копії первинних документів, а саме видаткові накладні, специфікації-накладні, товарно-транспортні накладні, докази здійснення оплати (платіжні доручення), і листування, якими контрагенти підтверджують здійснення даних господарських операцій з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_4 (т. 6, а.с.5-107) та ОСОБА_5 (т. 6, а.с. 108-116) та Сколівський військовий лісгосп ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (т. 6, а.с.117-132).

Натомість доказів проведення зустрічних перевірок, які б спростовували вказані доводи позивача відповідачем не надано.

Дослідження наданих доказів свідчить, що вищеописані господарські операції товариством з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" були фактично здійсненими, зокрема ці документи спричинили реальні зміни майнового стану товариства.

Вказані матеріали також досліджувалися контролюючим органом при здійсненні перевірки, однак, відповідач дійшов висновку про використання товарів, джерело походження яких не встановлено, вказавши, що даний факт свідчить про набуття товариством з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" у власність (безоплатне отримання) товарів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання безпідставно. При цьому, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та підтвердженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, однак висновки відповідача, викладені в акті перевірки не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, тому, податкове повідомлення-рішення №0000271401 від 25.01.2018 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, необхідно стягнути з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6968,55 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000271401 від 25.01.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТС-Партнер" (код 37042732, вул. Драгоманова, 19, смт. Вигода, Долинський р-н, Івано-Франківська обл., 77552) судовий збір в розмірі 6968 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 20.06.2018.