Постанова № 74811964, 18.06.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2018 року м. Дніпро Справа № 904/10178/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Юзіков С.Г.), ухвалене у м. Дніпро 06.03.2018р. о 11.14. (дата складання повного тексту рішення - 15.03.2018р.) у справі № 904/10178/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про стягнення 150 616,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 131 366,64 грн. - основного боргу, 15 632,63 грн. - інфляційних втрат та 3 617,08 грн. - 3 % річних, мотивуючи позов порушенням відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018р. у справі № 904/10178/17 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна (Кірова), буд. 18-Б (код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпросклосервіс", 49007, м. Дніпро, вул. Данила Нечая, б.31, кв. 16 (код 36639185) 131 366,64 грн. - боргу, 8 335,2 грн. - індексу інфляції, 2 128,09 грн. - 3 % річних, 2 128,09 грн. - судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018р. у справі № 904/10178/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема вказує наступне:

- позивачем не доведено належними доказами факту поставки відповідачу 02.12.2016р. товару у відповідності до умов договору, який укладався між сторонами;

- судом невірно встановлено настання строку оплати відповідачем поставленого йому позивачем товару, оскільки відповідний висновок не грунтується на матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018р. у справі № 904/10178/17; учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.05.2018р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 06.06.2018р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 18.06.2018р.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на те, що поданими ним доказами повністю підтверджується постачання відповідачу обумовленого договором товару та наявність у останнього боргу з його оплати.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Беручи до уваги вищенаведене, повторне не з'явлення представника відповідача до судового засідання, а також те, що неявка представника відповідача не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.16р. сторонами укладено Договір поставки № 16-1267-02 (далі Договір), за п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (Відповідача) силікат натрію розчинний, в подальшому "Продукція", а Покупець прийняти та оплатити за неї, визначену даним Договором грошову суму.

Предметом поставки є Продукція з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях до даного Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору Покупець оплачує Продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку: впродовж 10-ти банківських днів, з дати поставки, якщо інше не передбачено специфікацією, на підставі рахунку на оплату, оформленого Постачальником та наданого Покупцю.

Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.5. Договору Продукцію, що поставляється повинен супроводжувати наступний пакет документів: рахунок - фактура; товаротранспортна або товарна накладна; сертифікат якості; Постачальник складає та обов'язково реєструє електронну податкову накладну в ЄРПН відповідно до діючого податкового законодавства; Постачальник невідкладно передає зареєстровану в ЄРПН електронну податкову накладну у системі М.Е. Doc за допомогою технічних засобів зв'язку.

Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію на умовах DDP склад ПАТ "ДМК", м. Дніпродзержинськ (м. Кам'янське) в редакції Інкотермс - 2010р. (Інкотермс - 2010 міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів) (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.6. Договору встановлено, що перехід права власності на поставлену продукцію здійснюється з дати поставки, відповідно до умов поставки, передбачених Сторонами. Датою поставки вважається дата поставки на склад Покупця, зазначена у видатковій накладній на цю партію.

Приймання Продукції здійснюється Покупцем на його території на підставі наступних документів: по кількості - на підставі видаткової накладної на дану партію Продукції; по якості - на підставі сертифікату якості виробника.

У разі виникнення спірних питань щодо якості Покупець має право залучити до приймання по якості незалежну експертну організацію ТОВ "Інспекторат Україна". Результати експертизи по якості оформлюються сертифікатом якості (протоколом відбору проб та випробувань) незалежної експертної організації, який є остаточним при взаєморозрахунках (п. 7.3. Договору).

Відповідно до п. 7.5. Договору претензії (рекламації), у разі невідповідності продукції вимогам даного Договору, повинні пред'являтися належним чином, рекомендованим листом зі всіма документами, що підтверджують претензію (рекламацію) та з обов'язковим зазначенням: номеру та дати даного Договору; номеру автотранспорту та дати відвантаження; кількості та найменування Продукції, щодо якої пред'явлена претензія (рекламація); обґрунтованого розрахунку претензійних вимог; підстав для претензії (рекламації) з посиланням на нормативні акти та даний Договір.

Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами, скріплення печаткою та діє до 31.12.2017 року, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх закінчення (п. 11.1. Договору).

У специфікації № 1 від 01.11.16р. до Договору сторони погодили поставку силікату натрію розчинного ДСТ 13079-81 модуль 2.8-3.0 у кількості 45,00т. за ціною 5 067,00 грн./т без ПДВ, вартістю 273 618,00 грн. з ПДВ.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору та Специфікації № 1 від 01.11.16р. Відповідачеві відвантажено силікат натрію розчинний, ГОСТ 13079-81, модуль 2,8 - 3,0 на загальну суму 131 336,64 грн. з ПДВ.

На підтвердження поставки Відповідачу Продукції, передбаченої Договором, Позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної № 371 від 02.12.16р., та товарно-транспортної накладної № Р371 від 02.12.2016р., згідно з якими Відповідачем одержано силікат натрію 2,8 - 3,0 у кількості 21,6т. на загальну суму 131 336,64 грн. з ПДВ.

Вищенаведені накладні зі сторони Відповідача підписані зав. складом Суденковою А.Л., підпис якої засвідчено штампом Відповідача.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про доведення Позивачем факту поставки Відповідачу 02.12.2016р., обумовленої Договором Продукції.

При цьому апеляційний суд враховує, що виходячи з обставин справи у їх сукупності, прийняття Продукції зав. складом Відповідача Суденковою А.Л., а не особою, яка вказана у довіреності № 466/01 від 01.12.2016р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, не свідчить про фактичне не отримання цієї Продукції Відповідачем.

Безпідставними є і доводи Відповідача щодо постачання за вищенаведеними накладними Продукції, яка не відповідає умовам Договору, оскільки це спростовується змістом цих накладних, які зокрема містять найменування Продукції, що відповідає Специфікації № 1 до Договору та зазначення довіреності № 466/01 від 01.12.2016р., яка в свою чергу містить посилання на Договір № 16-1267-02 від 01.11.2016р.

Також, Відповідачем не надавалося до матеріалів справи доказів, які б підтверджували існування між сторонами інших договорів, на виконання яких Позивачем здійснювалася постачання Продукції та звернення до Позивача з претензіями щодо постачання Продукції, яка не відповідає умовам Договору.

Відповідно до умов Договору датою остаточної оплати продукції за спірною поставкою є 15.12.16р., однак Відповідач зобов'язання за Договором не виконав, за поставлений товар не розрахувався, що останнім не спростовано належними доказами.

19.04.17р. Позивач направив Відповідачеві лист-вимогу від 17.04.17р. № 17/04-1 про сплату заборгованості у розмірі 131 336,64 грн. у строк до 28.04.17р., яку Відповідач залишив без відповіді та без задоволення. Додатком до листа-вимоги, серед іншого, був рахунок на оплату № 374 від 02.12.16р.

29.11.17р. Позивач повторно направив Відповідачеві лист-вимогу від 02.11.17р. про сплату заборгованості, яка також залишена Відповідачем без задоволення й відповіді.

Направлення Позивачем Відповідачеві листів-вимог з додатками підтверджується чеками поштової установи та описами вкладення у поштове відправлення (копії яких додані до матеріалів справи).

У зв'язку з несплатою Відповідачем вартості поставленої продукції Позивач і звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з Відповідача боргу у сумі 131 336,64 грн., а також нарахованих на нього 3 % річних у сумі 3 617,08 грн. за період 16.12.16р. - 15.11.17р. та збитків від інфляції у сумі 15 632,63 грн. за період грудень 2016р. - жовтень 2017р.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що покупець оплачує Продукцію протягом 10 банківських днів з дати поставки, якщо інше не обумовлено специфікацією, на основі рахунку на оплату, оформленого Постачальником та наданого Покупцеві.

Виходячи з вищенаведеного, а також того, що як вбачається з матеріалів справи, Позивачем рахунок на оплату разом з вимогою про сплату заборгованості до 28.04.17р., направлено Відповідачеві лише 19.04.17р., тобто прострочення Відповідача з оплати товару почалося з 29.04.17р., місцевим господарським судом здійснено перерахунок 3% річних за період з 29.04.17р. по 15.11.17р. і індексу інфляції з травня по жовтень 2017р. та частково задоволено позовні вимоги, з чим погоджується і апеляційний суд.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 06.03.2018р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3388,88грн. слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018р. у справі № 904/10178/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2018р. у справі № 904/10178/17 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 3388,88грн. покласти на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 20.06.2018 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко