Рішення № 74811785, 15.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року Справа № 804/1245/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду № 42/2 від 01.06.2016 року «Про застосування наслідків нікчемності правочинів» та віднесення уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Михайлівський» переказів коштів, здійснених 19.05.2016 року з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, загальною сумою 29 444,56 грн. до категорії правочинів і визнання їх нікчемними правочинами;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» внести дані ОСОБА_1, до Переліку рахунків (реєстру) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 980-026-000001179 від 06.08.2015 року банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» на суму 29444,56 грн. для внесення даних про нього до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волковим О.Ю. протиправно прийнято рішення про визнання нікчемним правочину щодо переказу коштів (транзакції) на рахунок позивача, у зв'язку з чим останній безпідставно не включив даних позивача до Переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

02 травня 2018 року на адресу суду від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що жодної протиправності в діях Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. допущено не було, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки внаслідок дій Уповноваженої Фонду може бути виявлено ознаки вчинення нікчемних правочинів, що може бути наслідком не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 804/1245/18 до судового розгляду по суті.

05 червня 2018 року від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений договір позики № 980-026-000228371 на суму 29 000,00 грн. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було проведено перевірку правочинів на предмет нікчемності. За результатами цієї перевірки встановлено факти ризикової діяльності ПАТ «Банк Михайлівський», а саме, банком та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договори відступлення прав вимоги, за якими проведено кредитну операцію з юридичною особою. Кошти, що вносились/отримувались за таким договором по своїй природі не є вкладом, згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону №4452-VI.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання не з'явився, розгляд справи просив здійснювати за відсутності останнього.

Представник третьої особи про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні та ч.3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.08.2015 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-026-000001179 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», згідно з умовами якого у ПАТ «Банк Михайлівський» був відкритий рахунок № НОМЕР_3 на ім'я позивача у гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касового обслуговування.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий Центр» 26.04.2016 року укладено договір «Капітал+» (Новий) № 980-026-000228371 на підставі якого позивач передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в користування грошові кошти в сумі 29000,00 грн.

19 травня 2016 року з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 29 000,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-026-000228371 від 26.04.2016 р.» та кошти в сумі 444,56 грн. з призначенням платежу «оплата процентів по договору № 980-026-000228371 від 26.04.2016 р.».

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 812 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» та рішення від 13.06.2016 року № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до зазначених рішень розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком з 23.05.2016 року по 22.07.2016 включно. Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнка Ю.П.

В подальшому рішенням Правління Національного банку України від 12.07.2016 року № 124-рш оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

На підставі вказаного рішення Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 року № 1213, згідно з яким, з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 року № 1702 призначено Уповноваженою особою та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» складено акт № 2 «Про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності.

В акті зазначено про виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності - виконання 19.05.2016 року Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн.

01 червня 2016 року Тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» винесено наказ № 42/2, яким затверджено результати перевірки правочинів, викладені в акті № 2 від 01.06.2016 року, відповідно до якого встановлена нікчемність правочинів та застосовано наслідки нікчемності правочинів з подальшим виданням відповідного розпорядження.

07 лютого 2017 року представником ПАТ "Банк Михайлівський" направлено ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочину № 3Г1/14242/1, яким повідомлено про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року в сумі 29 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-026-000228371 від 26.04.2016" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) є нікчемним.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Підпунктом 3 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фондом, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фондом зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Цією статтею встановлені і підстави визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними. Проте суд зазначає, що жодна з таких підстав, вказаних у ст. 38 Закону № 4452-VI, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно пункту 1 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9, при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» було здійснено 19.05.2016 року. Отже, кошти в сумі 29 444,56 грн., з яких: 1) 29 000,00 грн. - повернення коштів згідно з Договором від 26.04.2016 року № 980-026-000228371; 2) 444,56 грн. - оплата процентів по Договору від 26.04.2016 року № 980-026-000228371, на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

Крім того, 19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Між тим, суд приймає до уваги ту обставину, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення банком позивача під розпис про непоширення на кошти, які перераховувались позивачем на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відповідних гарантій.

Таким чином, оскільки повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" і перерахування коштів на рахунок позивача в ПАТ "Банк Михайлівський" та зарахування цих коштів останнім здійснено 19.05.2016 року, то кошти в сумі 29 000,00 грн. є банківським вкладом.

Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, що затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідне доповнення до переліку.

Судом встановлено, що представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підтвердження наявності ознак нікчемності операцій (транзакцій) з переказу коштів, здійснених 19.05.2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" посилається на те, що між ПАТ "Банк Михайлівський" (новий кредитор) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 року, згідно з яким первісний кредитор зобов'язується відступити новому кредитору права вимоги, належні первісному кредитору, за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами, права вимоги за якими належать первісному кредитору, перелік яких наведено у додатку № 1 до вказаного договору, що відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 року № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами.

На підставі викладеного, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" Уповноваженою особаю Фонду винесено наказ від 01.06.2016 року № 42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними".

Натомість, вказаний договір відступлення права вимоги від 18.05.2016 року № 1805 стосується відступлення права вимоги за кредитними договорами, у той час коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір, який предметно відноситься до договору позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".

Відтак, факт укладення між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договору відступлення права вимоги від 18.05.2016 року № 1805 не міг жодним чином вплинути на нікчемність оскаржуваних операцій.

Судом також встановлено, що між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (первісний кредитор) та ПАТ "Банк Михайлівський" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 року № 1, згідно з яким на користь ПАТ "Банк Михайлівський" відступлено права вимоги, належні ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та юридичними особами, що, за твердженням відповідача, відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22.12.2015 року № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 року № 295/БТ змінами.

Разом з тим, наведений вище договір відступлення права вимоги від 19.05.2016 року № 1 стосується відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та юридичними особами у той час коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір, який предметно відноситься до договору позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Відтак, факт укладення між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договору відступлення права вимоги від 19.05.2016 року № 1 не міг жодним чином вплинути на нікчемність операцій.

Тобто, належних доказів нікчемності правочину до суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що кошти, повернуті ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача, є вкладом в розумінні вищезазначеного Закону, рахунок позивача мав бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у відповідача не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір, згідно квитанції № 684085685 від 12.03.2018 року, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати в частині наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» № 42/2 від 01.06.2016 року «Про застосування наслідків нікчемності правочинів» щодо встановлення нікчемності та застосування наслідків нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, загальною сумою 29 444,56 гривень.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» внести дані про ОСОБА_1 до Переліку рахунків (реєстру) як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як такого, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» на суму 29 444,56 грн. для вирішення питання про внесення даних про нього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 409, 60 гривень (одна тисяча чотириста дев'ять грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15 червня 2018 року.

Суддя Н.В. Боженко