
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 червня 2018 р. Справа № 802/1812/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі позивач) з адміністративним позовом до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (надалі третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом № 19 від 03.07.2017 року в частині відмови у видачі посвідчення приватного виконавця позивачеві та зобов'язання прийняти рішення про видачу посвідчення приватного виконавця позивачеві.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року замінено відповідача - Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців при Міністерстві юстиції України на Кваліфікаційну комісію приватних виконавців при Міністерстві юстиції України та виключено зі складу третіх осіб та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство юстиції України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач допустив його до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця. За результатами вказаного іспиту позивач набрав 68,67 балів, що є недостатнім для отримання відповідного посвідчення. Вважає, що відповідачем невірно пораховані його бали під час проходження теоретичної частини іспиту та практичного завдання. При вірному підрахуванні балів їх загальна сума буде складати понад 70, що є достатнім для прийняття відповідачем рішення про видачу позивачеві посвідчення приватного виконавця.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач за результатами автоматизованого анонімного тестування кваліфікаційний іспит не склав. Проведення вказаного іспиту та підрахунок балів здійснено у відповідності до вимог діючого законодавства. Відповідач зазначає, що підрахування балів за теоретичну частину іспиту та дотримання вимог кожного критерію практичного завдання є виключною компетенцією кваліфікаційної комісії і суд не має права на втручання у дискреційні повноваження цього органу.
Третя особа проти позову заперечує на посилається на наступне. Підприємство, як адміністратор Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мінюста, виконує функції щодо створення та налаштування системи тестування, її технічного обслуговування та модернізації, а також вживає технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи тестування.
12.10.2017 року ухвалою суду відкрито провадження по адміністративній справі.
16.11.2017 року судом отриманий відзив на позовну заяву, який описаний вище.
Одночасно із поданою позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування додаткових доказів, а саме варіанти тестових завдань теоретичної частини кваліфікаційного іспиту та ситуаційних завдань, які вирішувались ОСОБА_1 на кваліфікаційному іспиті 03.07.2017 року, з наданими відповідями, запропоновані системою варіанти відповідей по кожному з завдань та відповіді на зазначені практичні завдання внесені до Системи тестування як правильні та практичне завдання, яке виконувалося ОСОБА_1 на кваліфікаційному іспиті 03.07.2017 року та відповідь на практичне завдання, надану ОСОБА_1
Ухвалою суду від 28.11.2017 року зазначені документи були витребувані у Державного підприємства «Національні інформаційні системи». Проте, вимоги даної ухвали виконання не були. Однак на адресу суду надійшов лист від третьої особи, в якому зазначено, що з метою належного виконання ухвали суду від 28.11.2017 ДП «НАІС» звернулось до Міністерства юстиції України задля отримання відповідної інформації.
21.12.2017 року позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме належним чином засвідчену копію екзаменаційної відомості за результатами кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, який відбувся 03.07.2017 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року вказані документи витребувані у Міністерства юстиції України.
07.02.2018 року в судовому засіданні знову ж таки заявлено клопотання про витребування варіантів тестових завдань теоретичної частини кваліфікаційного іспиту та ситуаційних завдань, які вирішувались ОСОБА_1 (ім'я доступу до Системи: ОСОБА_1) на кваліфікаційному іспиті 03.07.2017 року, з наданими відповідями, запропоновані системою варіанти відповідей по кожному з завдань та відповіді на зазначені практичні завдання внесені до Системи тестування як правильні та практичне завдання, яке виконувалося ОСОБА_1 (ім'я доступу до Системи: ОСОБА_1) на кваліфікаційному іспиті 03.07.2017 року та відповідь на практичне завдання, надану ОСОБА_1 (ім'я доступу до Системи: ОСОБА_1).
Ухвалою суду від 07.02.2018 року дане клопотання було задоволено та витребувано у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» зазначені документи. Проте, вимоги даної ухвали виконання не були.
28.02.2018 позивачем у судовому засіданні подано клопотання про тимчасове вилучення доказів, а саме варіанти тестових завдань теоретичної частини кваліфікаційного іспиту та ситуаційних завдань, які вирішувались ОСОБА_1 (ім'я доступу до Системи: ОСОБА_1) на кваліфікаційному іспиті 03.07.2017 року, з наданими відповідями, запропоновані системою варіанти відповідей по кожному з завдань та відповіді на зазначені практичні завдання внесені до Системи тестування як правильні та практичне завдання, яке виконувалося ОСОБА_1 (ім'я доступу до Системи: ОСОБА_1) на кваліфікаційному іспиті 03.07.2017 року та відповідь на практичне завдання, надану ОСОБА_1 (ім'я доступу до Системи: ОСОБА_1).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року застосовано до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та тимчасово вилучено у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» зазначені вище документи.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - Міністерства юстиції України у судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач - Кваліфікаційну комісію приватних виконавців при Міністерстві юстиції України та третя особа у судове засідання своїх законних представників не направили, хоча про дату, час та місце судового засіданні повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується матеріалами справи.
За приписами частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведені вище положення КАС України, з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
При цьому суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
20.06.2017 року відповідач листом № 17776-0-33-17 повідомив позивача про розгляд його заяви на допуск до складання кваліфікаційного іспиту від 16.05.20127 року та прийняття рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, який відбудеться 30.06.2017 року.
З технічних причин при складання іспиту було оголошено перерву до 03.07.3017 року.
03.07.2017 року позивачем було складено кваліфікаційний іспит шляхом проходження автоматизованого анонімного тестування, який складається з трьох частин: теоретична частина (теоретичні питання), ситуаційні завдання та практичне завдання.
Згідно екзаменаційної відомості проведення автоматичного анонімного тестування кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця від 03.07.20127 року, зокрема, позивач (кандидат 150) отримав: за теоретичні питання - 41,5 балів; за ситуаційні завдання - 22 бали та за практичне завдання - 5,17 балів, загалом - 68,67 балів.
Цієї ж дати на засіданні тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців, яке оформлене протоколом № 19, було вирішено затвердити результати іспиту та видати посвідчення приватного виконавця особам, які склали кваліфікаційний іспит.
Згідно вказаного протоколу позивач із результатом 68,67 балів визнаний таким, що іспит не склав та йому було відмовлено у видачі посвідчення приватного виконавця.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.
Ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі Закон) визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно ст. 17 Закону Міністерство юстиції України, зокрема, забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту та порядок складання кваліфікаційного іспиту; видає посвідчення приватного виконавця.
У відповідності до вимог ст.. 18 Закону приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.
Згідно ст.. 19 Закону для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців.
Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
Кваліфікаційна комісія, зокрема, визначає дату складення кваліфікаційних іспитів; розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування; проводить кваліфікаційні іспити та затверджує їх результати; приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.
Рішення Кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
Ст. 21 Закону визначено, що кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців.
Порядком допуску до професії приватного виконавця, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2016 року № 3053/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.11.2016 року за № 1445/29575 визначена єдина процедуру допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
П. 8 - тестові завдання (перелік тестових питань теоретичної частини, ситуаційні завдання та практичні завдання) для кваліфікаційного іспиту затверджуються Кваліфікаційною комісією.
Тестові завдання та варіанти відповідей оприлюдненню не підлягають.
Безпосереднє внесення до Системи тестування тестових завдань та відповідей на них здійснюється відповідальною особою, визначеною Кваліфікаційною комісією.
Розподіл тестових завдань здійснюється Системою тестування індивідуально для кожної особи шляхом випадкового вибору із загального переліку тестових питань та завдань.
П. 11 - загальний час автоматизованого анонімного тестування становить чотири години.
П. 13 - автоматизоване анонімне тестування складається з теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання і проводиться одночасно для всіх осіб, допущених до іспиту.
П. 14 - теоретична частина автоматизованого анонімного тестування складається зі ста тестових питань, які обираються для кожного учасника тестування Системою тестування автоматично із загального переліку питань.
До кожного питання пропонується чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним.
На виконання теоретичної частини автоматизованого анонімного тестування відводиться дві години.
Кожна правильна відповідь оцінюється Системою тестування в 0,5 бала.
Теоретична частина вважається виконаною, якщо набрано не менше тридцяти п'яти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання ситуаційних завдань.
Результати виконання теоретичної частини автоматизованого анонімного тестування формуються Системою тестування у вигляді відповідного повідомлення.
П. 15 - ситуаційні завдання автоматизованого анонімного тестування включають в себе п'ять завдань по п'ять питань кожне.
До кожного питання ситуаційного завдання пропонується чотири варіанти відповідей, один з яких є правильним та оцінюється Системою тестування в один бал.
На виконання ситуаційних завдань відводиться одна година.
Після закінчення виконання ситуаційних завдань або часу, відведеного для їх виконання, тестування автоматично припиняється Системою тестування незалежно від стану виконання завдання.
Ситуаційні завдання вважаються виконаними, якщо за результатами їх виконання набрано не менше двадцяти балів. У цьому випадку особа автоматично допускається Системою тестування до виконання практичного завдання.
Результати виконання ситуаційних завдань формуються Системою тестування у вигляді відповідного повідомлення.
П. 16 - виконання практичного завдання полягає у вирішенні особою запропонованої їй Системою тестування практичної ситуації, що виникає під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, шляхом надання ґрунтовної відповіді та за необхідності складання проекту процесуального документа.
На виконання практичного завдання відводиться одна година.
П. 17 - практичне завдання складається державною мовою та містить набір конкретних вихідних даних у вигляді відповідних документів, на основі яких особа, використовуючи комп'ютер, повинна підготувати ґрунтовну мотивовану відповідь та за необхідності проект процесуального документа з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.
Оцінювання виконаного особою практичного завдання здійснюється Кваліфікаційною комісією без присутності осіб, що виконували практичне завдання, та за відсутності у Кваліфікаційної комісії інформації про те, якою саме особою виконано практичне завдання.
Показник успішності вирішення практичного завдання визначається Кваліфікаційною комісією відповідно до п'яти критеріїв:
законність прийнятого рішення; обґрунтованість прийнятого рішення;
відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства; дотримання правил правопису; дотримання загальних правил українського ділового мовлення.
Дотримання вимог кожного критерію оцінюється Кваліфікаційною комісією у п'ять балів.
Якщо особою не надано відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.
Практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п'ятибальною шкалою оцінювання, в якій:
5 - досконалий рівень; 4 - добрий рівень; 3 - посередній рівень; 2 - низький рівень; 1 - дуже низький рівень.
Остаточна оцінка вираховується з використанням відповідної формули.
Загальний бал вираховується шляхом складання балів кожного критерію оцінювання. Практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше п'ятнадцяти балів.
Результат оцінювання практичного завдання вноситься до Системи тестування секретарем Кваліфікаційної комісії окремо щодо кожної особи, яка його виконувала.
П. 18 - після закінчення виконання автоматизованого анонімного тестування всіма особами або часу, відведеного для його виконання, секретар Кваліфікаційної комісії формує в Системі тестування та роздруковує екзаменаційну відомість.
Ідентифікація результатів автоматизованого анонімного тестування здійснюється секретарем Кваліфікаційної комісії після формування та роздрукування екзаменаційної відомості у присутності всіх членів Кваліфікаційної комісії, що беруть участь у засіданні. Прізвища, імена та по батькові осіб, що складали іспит, заносяться секретарем Кваліфікаційної комісії до роздрукованої екзаменаційної відомості, яка скріплюється підписами всіх присутніх на засіданні членів Кваліфікаційної комісії.
П. 19 - після закінчення іспиту секретар Кваліфікаційної комісії складає протокол, в якому зазначаються відповідні відомості.
Протокол підписується головою та усіма присутніми на засіданні членами Кваліфікаційної комісії.
П. 20 - кваліфікаційна комісія на підставі результатів складеного іспиту приймає рішення, що затверджується протоколом за результатами складання кваліфікаційного іспиту.
П. 21 - кваліфікаційна комісія на підставі рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу Міністерством юстиції України особам, які склали кваліфікаційний іспит, посвідчення приватного виконавця.
Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням.
Системний аналіз наведених норм доводить, що приватним виконавцем може стати особа, яка відповідає вимогам, передбаченим Законом, у тому числі, яка успішно складе кваліфікаційний іспит, тобто отримає загальну кількість балів не менше 70 (35+20+15). Кваліфікаційний іспит складається з трьох частин - теоретичні питання, ситуаційні та практичне завдання. Вказаним порядком чітко визначено проведення кожної частини іспиту та ретельне описання порядку їх оцінювання. Система тестування оцінює теоретичні питання та ситуаційні завдання. Кваліфікаційна ж комісія: оцінює дотримання вимог кожного критерію та виконання особою практичного завдання; визначає показник успішності вирішення практичного завдання та затверджує загальні результати кваліфікаційного іспиту.
Таким чином, з наведеного вбачається, що саме відповідач наділений повноваженнями щодо оцінювання кваліфікаційного іспиту та затвердження його результатів.
Суд звертає увагу, що у даному випадку, вказані повноваження відповідача є дискреційними. Дискреційне повноваження полягає у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; процедурних вимог.
Суд же при здійсненні контролю за дискреційною діяльністю суб'єкта владних повноважень перевіряє її на предмет наявності чи відсутності таких порушень: а) чи не було перевищення меж розсуду; б) чи є незастосування дискреційного повноваження протиправним; в) чи не має помилки у застосуванні дискреційного повноваження (коли адміністративний орган не керується цілями наданого повноваження чи виходить у процесі прийняття рішення з обставин, що не мають відношення до справи); г) чи не порушило дискреційне рішення основні права особи чи загальні конституційні принципи.
Аналогічне поняття закріплено в ч. 2. ст.. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, згідно практики Європейського суду з прав людини стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки"; п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" та інші).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
До матеріалів справи, на виконання ухвал суду від 07.02.2018 року та 28.02.2018 року, третьою особою також надані варіанти тестових питань теоретичної частини, ситуаційних завдань та практичного завдання, яке вирішувалось позивачем.
Із вказаних документів вбачається, що позивачем надані не всі правильні відповіді на питання теоретичної частини та ситуаційних завдань.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ним надані усі правильні відповіді і відповідно суд повинен зобов'язати відповідача прийняти рішення про видачу йому посвідчення приватного виконавця.
Суд також не приймає до уваги додаткові пояснення позивача щодо оцінки відповідей на тестові завдання, оскільки під час судового розгляду справи позивачем не доведено та судом не встановлено наявність у позивача відповідної кваліфікації та володіння спеціальними знаннями щодо можливості надавати оцінку відповідям на тестові завдання по кваліфікаційному іспиту, складеному ним.
У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення відповідача лише з підстав неправильної оцінки його відповідей під час складання кваліфікаційного іспиту, інших підстав та доводів позивачем суду не наведено.
Як вже було зазначено, суд не може втручатись у повноваження відповідача щодо правомірності оцінки кваліфікаційного іспиту, складеного позивачем.
Крім цього, під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач під час проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, який проводився 03.07.2017 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; використав свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані; обґрунтовано, тобто ним були дотримані принципи реалізації відповідної владної управлінської функції; принципи здійснення дискреційних повноважень; зміст публічного інтересу; положення власної компетенції; а також були виконані усі процедурні вимоги.
Під час реалізації своїх повноважень відповідачем були додержені конституційні принципи та не будо допущено ніяке порушення прав, свобод чи інтересів позивача.
За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого протоколом № 19 від 03.07.2017 року в частині відмови у видачі посвідчення приватного виконавця позивачеві є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо зобов'язання прийняти рішення про видачу посвідчення приватного виконавця позивачеві є похідними та за відсутності визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом № 19 від 03.07.2017 року в частині відмови у видачі посвідчення приватного виконавця позивачеві також є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Додатково суд звертає увагу, що позивач має право скласти кваліфікаційний іспит повторно не раніше ніж через шість місяців.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); Кваліфікаційна комісія приватних виконавців при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13); Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13); Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Артема, 73).
Суддя Чернюк Алла Юріївна
Судове рішення № 74811765, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 21.06.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/1812/17-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: