Рішення № 7481150, 12.01.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-4571/09

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2009 року позивач ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 06-08-26МК від 5 лютого 2008 року, посилаючись на те, що за цим договором відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 20 000,00 грн., а останній зобов’язався щомісяця, в термін до 15 числа кожного місяця здійснювати в складі щомісячного платежу погашення заборгованості за виданими кредитними ресурсами відповідно до графіка погашення кредиту і у повному обсязі повернути кредит до 4 серпня 2009 року з оплатою, передбачених вказаним договором, відсотків.

Кредитний договір № 06-08-26МК від 5 лютого 2008 року був забезпечений договорами поруки №06-08-26МКП1 від 5 лютого 2008 року, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_3 та №06-08-26МКП2 від 5 лютого 2008 року, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_5 За цими договорами поручителі зобов’язалися відповідати перед банком у тому ж обсязі, що і боржник та, у випадку невиконання позичальником зобов’язань у встановлені договором строки, поручителі повинні не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор.

Однак, відповідач ОСОБА_2 погасив кредит в сумі 10 185,99 грн., та відсотки за користування кредитними ресурсами в сумі 3 659,89 грн., а станом на 05.10.2009 року за останнім існує заборгованість в сумі 27 234,89 грн., яку відповідач ОСОБА_2 не сплачує.

Банк звертався до поручителів, відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_5, з вимогою про виконання зобов’язання позичальника, відповідача ОСОБА_2, але вимоги банку до поручителів не виконані.

Таким чином, позивач просить задовольнити позов у сумі пред’явленої вимоги, стягнувши з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 27 234,89 грн. солідарно, а також судові витрати: 272,35 грн. судового збору, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, наполягав на її задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, лише в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків. Пеню, нараховану згідно умов кредитного договору, не визнали. Крім того, відповідач ОСОБА_2 зазначив, що він звертався до Красноармійської філії позивача з заявою про укладення договору реструктуризації, через зміну матеріального становища, однак йому було повідомлено, що у філії відсутнє відповідне програмне забезпечення для реєстрації таких заяв. Також посилався на те, що майно, передане у заставу для забезпечення виконання кредитного договору, без його дозволу вибуло з його володіння і зараз знаходиться у незаконному володінні іншої особи – ОСОБА_6 в приміщенні орендованого ним раніше цеху, що відбилося на його матеріальному становищі, у зв’язку з чим він звертався до Красноармійського міського відділу міліції. Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 підтримуючи свого довірителя, також вважав, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідач ОСОБА_5 будучи повідомленим про місце і час розгляду справи, в судове засідання не з’явився та причини своєї неявки суду не повідомив (а.с.53).

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 5 лютого 2008 року був укладений кредитний договір № 06-08-26МК, за яким останньому позивачем був наданий кредит в сумі 20 000,00 грн. зі сплатою 25% річних, що підтверджується копією кредитного договору та копією заяви на видачу готівки №2602/768 від 05.02.2008 р., за якою здійснено операцію видачі готівки (а.с.13-15,18).

Відповідно до п.3.2 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим договором, до 4 серпня 2009 року, щомісяця, в строк з 1 по 15 число включно кожного місяця здійснюючи у складі щомісячного платежу за кредитом погашення заборгованості за кредитними ресурсами к розмірі, встановленому в Графіку зниження розміру заборгованості, який є додатком № 1 до вказаного договору (а.с.15).

Кредитний договір № 06-08-26МК від 5 лютого 2008 року був забезпечений договорами поруки: договором №06-08-26МКП1 від 5 лютого 2008 року, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_3 та договором №06-08-26МКП2 від 5 лютого 2008 року, укладеним між банком та відповідачем ОСОБА_5, що підтверджується копіями договорів поруки на а.с.16,17.

Відповідно до положень ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

З досліджених у судовому засіданні розрахунків заборгованості з непогашеного кредиту, нарахованим відсоткам і пені за вищевказаним кредитним договором вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 станом на 05.10.2009 року існує заборгованість в загальній сумі 27234,89 грн., з яких заборгованість за кредитом – 9814,01 грн., з нарахованих, але не сплачених відсотків – 1637,14 грн., пеня (згідно п.6.1 Кредитного договору) – 15783,74 грн. (а.с.19,20).

Відповідачам позивачем надсилалися повідомлення про порушення умов кредитного договору в січні 2009 року, у лютому 2009 року та, в травні 2009 року з вимогами про повернення кредиту (а.с.30, 31,32).

Втім, відповідачами такі вимоги позивача виконані не були.

За загальними умовами виконання зобов’язання, визначеними статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо зобов’язання не виконується або виконується з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, то таке зобов’язання, в силу статті 610 ЦК України, вважається порушеним (неналежне виконання).

Укладаючи договори поруки відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, кожний, зобов’язалися відповідати перед кредитором, тобто позивачем у справі, у повному обсязі за вчасне і повне виконання боржником – відповідачем ОСОБА_7 зобов’язань за укладеним між позивачем та останнім кредитним договором, що прямо передбачено пунктами 1.1 договорів поруки.

Таким чином, у зв’язку з встановленими у судовому засіданні обставинами, суд приходить до висновку, що зобов’язання з боку відповідачів за укладеними ними, кожним, з позивачем, договорами, виконувалися неналежно.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 553 ЦК України за порушення зобов’язання боржником, перед кредитором відповідає поручитель та, в силу положень статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Так, згідно пунктів 2.1 договорів поруки поручителі, тобто відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у разі невиконання боржником, відповідачем ОСОБА_2, зобов’язань за кредитним договором, відповідають перед банком як солідарні боржники.

Поручителі відповідають перед кредитором - позивачем у справі, у тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі за основним боргом, сплаті щомісячних відсотків і підвищених відсотків, комісійної винагороди, неустойки за основним боргом та відсоткам, а також з відшкодування всіх збитків, що передбачено пунктами 2.2 договорів поруки відповідно.

З дослідженого у судовому засіданні кредитного договору №06-08-26/МК від 5 лютого 2008 р. вбачається, що пунктом 5.6 договору передбачений обов’язок відповідача ОСОБА_2 протягом трьох банківських днів повідомляти банк про зміну своєї фактичної чи поштової адреси, паспортних даних, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та/або імені, а також про факти розірвання, укладення шлюбу, народження дітей і інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов’язань за кредитним договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.

Суд не може в основу рішення покласти ствердження відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що він нібито звертався до Красноармійської філії позивача з заявою про укладення договору реструктуризації заборгованості за кредитним договором, оскільки Красноармійська філія не є юридичною особою і у до її відання не входить вирішення таких питань. Крім того, в самому кредитному договорі зазначено, що юридичною особою є банк Філія «Донецьке регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за юридичною адресою: вул. 50-ї Гвардійської дивізії,17 в м. Донецьку.

Також суд вважає неможливим взяти до уваги і визнати тією обставиною, яка б давала підстави звільнити від сплати пені звернення ОСОБА_2 до Красноармійського МВ 31.07.2009 р., а також наданий відповідачем звіт суб’єкту малого підприємства за І-ІІІ квартали, оскільки такі документи не є тими, які б свідчили про можливість звільнення від оплати пені, нарахованої за кредитним договором.

Крім цього, відповідачем ОСОБА_2 суду був наданий лист прокурора Красноармійської міжрайонної прокуратури щодо перевірки дій ОСОБА_8 (а.с.69), тобто особи, про яку суду повідомляв відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, як таку, в якої, згідно пояснень відповідача, знаходиться майно, передане у заставу для забезпечення виконання кредитного договору, що без дозволу відповідача вибуло з його володіння і зараз знаходиться у незаконному володінні цієї особи, суд також не може взяти до уваги, як і відповідні ствердження відповідача ОСОБА_2, оскільки на момент розгляду цієї справи останнім до суду не заявлено позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на законі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: 272,35 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були оплачені позивачем за позовну заяву (а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 526, 553, 554, 610, 1054 ЦК України ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Донецьке РУ» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на рахунок 290910350980, код банку 335816, ЄДРПОУ 25795288 заборгованість за кредитним договором в сумі 27234,89 грн., а також судові витрати: 272,35 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 27627,24 грн. (двадцять сім тисяч шістсот двадцять сім грн. 24 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя