Ухвала суду № 74810219, 21.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.06.2018

Справа № 910/105/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчин С.О. розглянувши заяву

Міністерства оборони України

про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017

у справі №910/105/17

за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН"

до Міністерство оборони України

про стягнення 10 776 163,03 грн.

Представники учасників справи:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Турчин С.О.) перебувала справа №910/105/17 за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" до Міністерства оборони України про стягнення 10774175,08 грн., з яких: 10107769,07 грн. – інфляційні нарахування, 666406,01 грн. – 3% річних (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" інфляційні втрати в сумі 10107769,07 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 151616,54 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 вищевказане рішення по справі №910/105/17 залишено без змін.

14.08.2017 Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою про роз’яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 заяву Міністерства оборони України про роз’яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17 повернуто заявнику без розгляду.

28.12.2017 матеріали справи №910/105/17 були скеровані до Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з надходженням касаційної скарги до КАГС на постанову від 26.06.2017.

18.01.2018 Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою (вих. №116/12/698 від 18.01.2018) про роз’яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 відкладено вирішення питання про прийняття заяви (вих. №116/12/698 від 18.01.2018) Міністерства оборони України про роз’яснення рішення суду від 28.02.2017 до повернення матеріалів справи №910/105/17 Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17 залишено без змін та поновлено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/105/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від

Заяву Міністерства оборони України (вих. №116/12/698 від 18.01.2018) про роз’яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17 залишено без руху.

Заявником усунено недоліки та надано платіжне доручення про сплату судового збору за заяву про роз’яснення судового рішення.

Згідно зі статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Суд дійшов висновку про розгляд заяви Міністерства оборони України про роз’яснення рішення без виклику представників учасників процесу.

Розглянувши заяву Міністерства оборони України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17, суд дійшов висновку про відмову в задоволені даної заяви, виходячи з наступного.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/105/17 позов задоволено частково, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" інфляційні втрати в сумі 10107769,07 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 151616,54 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Звертаючись до суду із заявою про роз’яснення рішення, заявник просить суд роз’яснити резолютивну частину рішення суду від 28.02.2017 у справі № 910/105/17, в частині того, які саме інфляційні втрати враховано судом при винесенні рішення суду, якщо договором встановлено 0%.

Вказана заява обґрунтована тим, що рішенням суду з заявника стягнуто 10107769,07 грн. інфляційних нарахувань, в той же час, сторони за договором в контексті положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 6 ст. 231 ГК України встановили, що розмір штрафних санкцій та індексу інфляції буде складати 0%.

З огляду на наведене, відповідач звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення у справі № 910/105/17.

Згідно зі статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз'ясненні. Суд нижчої інстанції також не вправі роз'яснювати судові рішення суду вищої інстанції, в тому числі про зміну чи скасування рішення суду нижчої інстанції.

Однак, з заяви Міністерства оборони України про роз’яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі №910/105/17 не вбачається в чому саме полягає неясність рішення, що може перешкодити його виконанню, адже правова природа інституту роз'яснення рішення направлена саме на усунення неможливості його реалізації.

Дослідивши зміст вказаної заяви про роз’яснення рішення, судом встановлено, що у поданій заяві Міністерством оборони України фактично порушується питання про роз'яснення мотивів прийняття вказаного рішення, що є неприпустимим при поданні заяви про роз’яснення судового рішення.

Суд зазначає, що резолютивна частина судового рішення у справі № 910/105/17 має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті та в межах заявлених вимог, а питання поставлені в заяві про роз’яснення рішення суду ставились відповідачем під час розгляду справи у відзиві на позов, а також в апеляційній і касаційній скарзі.

Судом у мотивувальній частині рішення чітко зазначено про те, що у пункті 7.4. договору сторони домовились, що на підставі вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та частини шостої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, який підлягає відшкодуванню замовником за порушення ним грошових зобов'язань складає 0% (нуль відсотків). При цьому індекс інфляції є показником, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, та який обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, а згідно приписів ч.2 ст. 625 ЦК України, сторони мають право змінити виключно розмір процентів річних, а не інфляційних.

При цьому, при перегляді справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд у своїй постанові від 14.03.2018 вказав, що положення ч. 2 ст. 625 ЦК України є імперативними в частині стягнення інфляційних втрат та не підлягають договірному регулюванню.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, з наведеного у сукупності полягає, що судове рішення у будь-якому випадку повинно бути виконано з метою завершення процедури судового захисту прав особи, на користь якої останнє прийнято, як виконання правозахисної функції держави.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/105/17 прийнято судом за результатами оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в рішенні суду вказано встановлені судом обставини, а також мотиви, за якими господарський суд відхилив доводи відповідача щодо заявлених ним заперечень проти позову, а також законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення у справі.

Суд зазначає, що резолютивна частина рішення щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 10107769,07 грн. є чіткою, зрозумілою, обґрунтованою в мотивувальній частині рішення та додаткових роз’яснень не потребує.

Враховуючи викладене та встановлені обставини, оскільки заявник виносить на роз'яснення судом мотиви прийняття рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Міністерства оборони України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/105/17

Керуючись ст.ст. 245, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017 у справі № 910/105/17 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 21.06.2018 та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.06.2018.

Суддя С.О. Турчин