Ухвала суду № 74809538, 19.06.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

19 червня 2018 р. Справа № 902/1001/17

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165; вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

до: фізичної особи - підприємця Шевчука Едуарда Івановича (ідент. код НОМЕР_1; АДРЕСА_2 21030)

про визнання банкрутом

представники сторін:

ГУ ДФС у Вінницькій області: Левчук А.М., за довіреністю

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1001/17 за заявою Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця Шевчука Е.І. про визнання банкрутом.

Постановою суду від 11.12.2017 року фізичну особу-підприємця Шевчука Е.І. визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Янчука В.В.

14.12.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання фізичної особи - підприємця Шевчука Е.І. у справі № 902/1001/17 банкрутом.

16.01.2018 року до суду від публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшла заява № 23-1-02/11 від 12.01.2018 року (вх. № 06-54/19/18 від 16.01.2018 року) про визнання грошових вимог до боржника в загальному розмірі 10 955 409,28 грн., як таких, що забезпечені заставою.

Ухвалою суду від 17.01.2018 року зазначену вище заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2018 року.

14.02.2018 року на електронну адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого Янчука В.В. № 02/02-18 від 12.02.2018 року, у якій останній повідомляє про визнання грошових вимог ПАТ "УкрСиббанк" в розмірі 10 955 409,28 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2018 року розгляд заяви відкладено на 26.03.2018 року.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року розгляд заяви відкладено на 21.05.2018 року; зобов'язано ПАТ "УкрСиббанк" надати до суду докази: на підтвердження того, що кредит за договором про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року надано боржнику як суб'єкту підприємницької діяльності, а не як фізичній особі; на підтвердження доводів щодо надання кредиту боржнику на підприємницькі цілі; та щодо наявності заставного майна.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року відкладено розгляд заяви на 19.06.2018 року; зобов'язано ПАТ "УкрСиббанк" виконати вимоги ухвали суду від 26.03.2018 року щодо надання витребуваних доказів.

В судове засідання 19.06.2018 року з'явився представник ініціюючого кредитора.

Арбітражний керуючий, боржник та заявник правом участі в судовому засіданні не скористались, будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо причин неявки до суду не подали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать реєстри поштових відправлень № 485 від 23.05.2018 року, № 486 від 23.05.2018 року та витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" розділу "Відстежити" з відмітками про отримання поштової кореспонденції.

При цьому, судом встановлено, що ПАТ "УкрСиббанк" не виконано вимоги ухвал суду щодо надання доказів.

В ході розгляду справи представник ініціюючого кредитора щодо задоволення кредиторської заяви ПАТ "УкрСиббанк" заперечила, оскільки кредит за договором про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 року видавався фізичній особі на споживчі цілі, а не на потреби, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

Суд розглянувши заяву ПАТ "УкрСиббанк" № 23-1-02/11 від 12.01.2018 року (вх. № 06-54/19/18 від 16.01.2018 року) про визнання грошових вимог до боржника, дослідив письмові докази надані в обґрунтування викладених у заяві вимог, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, проаналізував норми діючого законодавства України, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Як вбачається зі змісту заяви, 25.07.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (банк) та громадянином Шевчуком Е.І. (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 11188866000.

Відповідно до умов кредитного договору, банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 150 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 24.07.2017 року.

В подальшому, між банком та позичальником 22.01.2009 року та 23.04.2009 року укладено додаткові угоди №1 до кредитного договору, відповідно до умов, яких змінено графік погашення кредиту.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Шевчуком Е.І. укладено договір іпотеки від 25.07.2007 року, відповідно до умов якого іпотекодавцями передано в іпотеку нерухоме майно: нежитлові приміщення під номерами 18,20,21,22,23, загальною площею 199,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 38. Предмет іпотеки є власністю іпотекодавців в рівних частках кожного на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.06.2007 року по справі №2-3172/07, зареєстрований в КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 19.07.2007 року, записано в реєстрову книгу №10 за реєстровим №141.

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, банк звернувся до Ленінського районного суду м.Вінниці з позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_4 (поручитель) та ОСОБА_5 (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.10.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці було частково задоволено вимоги банку, ухвалено рішення про стягнення з Шевчука Е.І. заборгованості за кредитним договором № 11188866000. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2011 року, рішення скасовано та ухвалено нове рішення, яким вимоги банку задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з боржника та поручителів суму боргу в розмірі 1 125 148,44 грн. та судові витрати в сумі 1 790,00 грн.

Станом 11.12.2017 року (дата визнання боржника банкрутом) заборгованість за кредитним договором №11188866000 становить 325 204,60 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2017 року складає 8 816 083,70 грн., з яких: 126 250,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2017 року складає 3 422 554,81 грн. - кредитна заборгованість; 198 954,60 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11.12.2017 року складає 5 393 528,89 грн. - заборгованість по процентам.

Заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів станом на 11.12.2017 року складає 2 139 325, 58 грн., з яких: 851 836,62 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 287 488,96 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, що нарахована банком згідно п. 4.1. договору.

Посилаючись на наведені обставини, ПАТ "УкрСиббанк" просить визнати грошові вимоги до боржника у даній справі - ФОП Шевчука Е.І. за договором про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 року в загальному розмірі 10 955 409,28 грн., як такі, що забезпечені заставою.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначено, що:

кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статті 90-91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачають спеціальні норми, які регулюють банкрутство фізичних осіб-підприємців.

Так, згідно ч. 1 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно п. 22 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на момент укладення договору), споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЗУ "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на момент укладення договору), договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до п.п 9, 11, ЗУ "Про споживче кредитування", споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Так, як вбачається з матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту № 11188866000 від 25.07.2007 року (який зазначено в якості підстави виникнення кредиторських вимог до банкрута у даній справі), додаткові угоди до вказаного договору та договір іпотеки, публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" було укладено саме з фізичною особою - громадянином Шевчуком Едуардом Івановичем.

Згідно п. 1.4. договору, цільове призначення (мета) кредиту - кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме: споживчі цілі.

При цьому, як зазначено раніше, ПАТ "УкрСиббанк" не надано до суду, зокрема, доказів на підтвердження того, що кредит за договором про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року надано боржнику як суб'єкту підприємницької діяльності, а не як фізичній особі та на підтвердження доводів щодо надання кредиту боржнику на підприємницькі цілі.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, за наведених вище обставин та положень законодавства, беручи до уваги суб'єктний склад сторін договору про надання споживчого кредиту №11188866000 від 25.07.2007 року та визначене у цьому договорі цільове призначення кредиту, враховуючи те, що споживчий кредит за своєю природою є кредитом, що надається споживачу на потреби, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю, а в розумінні закону про банкрутство, банкрутство фізичної особи розглядається у контексті боргів, що виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності, суд дійшов висновку, що заявлені банком грошові вимоги до боржника у справі № 902/1001/17 - фізичної особи - підприємця Шевчука Едуарда Івановича у розмірі 10 955 409,28 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання кредитором покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ст.ст. 2, 3, 18, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" №23-1-02/11 від 12.01.2018 року (вх. № 06-54/19/18 від 16.01.2018 року) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1001/17.

2. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч.1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи;

2 - ГУ ДФС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

3 - ФОП Шевчуку Е.І. (АДРЕСА_1, 21030);

4 - арбітражному керуючому Янчуку В.В. (АДРЕСА_3 330135);

5 - ПАТ "УкрСиббанк" (вул. Чорновола, 29, м. Вінниця, 21032).