Рішення № 74808877, 20.06.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14208/16-ц

пр. № 2/759/461/18

20 червня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Чернишук К.О.,

за участю: представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування майном та захисту права власності від порушень непов'язаних із позбавленням володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 р. позивачі звернулися до суду із зазначеними позовними вимогами, просять суд усунути зобов'язати відповідача надати позивачам ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1, не змінювати замки вхідних дверей та не чинити перешкоди у користуванні належним їм майном; визнати право беззаперечного користування належним їм майном та встановити порядок безперешкодного загального користування кухнею, ванною кімнатою, вбиральнею та коридором, розташованими у зазначеній квартирі; стягнути із відповідача на користь позивачів сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем чиниться позивачам перешкоди шляхом змінення замку у вхідних дверях, на неодноразові прохання комплект ключів не надає відповідач. Вважають, що порушенні їх права як співвласників квартири. Оскільки спільне проживання ускладнено, з технічної точки зору квартиру поділити у натурі не є можливим, а тому, необхідно встановити спільний порядок користування зазначеної квартири між сторонами по справі.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на порушення права власності позивачів.

Представник відповідача проти вказаних позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що даний позов є необґрунтованим та передчасним, так як відповідач не чинить перешкоди позивачам.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно положень п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що у відповідності до відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації за №9460 (И-2016) від 20.07.2016 зазначено, що відсутня актуальна інформація щодо реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна в м. Києві та згідно даних реєстрових книг Бюро, станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 проведена на ? частку за ОСОБА_3 та на ? частку за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане управлінням справами Національної академії наук України 06.05.1995 розпорядженням №812 (а.с. 19).

Відповідно до наданої копії Технічного паспорту квартира складається з 3-х житлових кімнат 17,6, 12,1 та 11,8 кв.м. відповідно кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору та балкону (а.с. 23).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселя ють без надання їм іншого жилого приміщення.

Отже, нормами матеріального права встановлено право сторін розпоряджатися на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивачів зазначив, що відповідачем чиняться перешкоди шляхом зміни замка на вхідних дверях, у добровільному порядку на неодноразові прохання відповідач відмовлявся надати комплект ключів від вхідних дверей.

Отже, позивачі повинні були надати суду докази, що саме відповідачем змінено замки на вхідних дверях. Проте, матеріали справи таких доказів не мають.

Також, наданий до суду доказ у вигляді Висновку дільничого офіцера поліції Святошинського УП ГУ НП в м. Києві від 18.08.2016 представником позивачів із посиланням чинення перешкод відповідачем у користуванні квартирою судом не приймається до уваги, оскільки не зазначено факт перешкоджання користування квартирою, а навпаки дільничим офіцером поліції роз'яснено, що до компетенціях органів внутрішніх справ не входить встановлення факту перешкоджання користування квартирою, так як у даній події вбачаються цивільно-правові відносини, які рекомендовано вирішувати у судовому порядку (а.с. 24).

Крім того, представником позивачів на питання суду під час слухання справи клопотання про виклик свідків та забезпечення доказів для обґрунтування позовних вимог не заявлялося, отже єдиними доказом у справі є Висновк дільничого офіцера поліції Святошинського УП ГУ НП в м. Києві від 18.08.2016.

З наданих суду документів вбачається, що між позивачами та відповідачем, склалася конфліктна ситуація яка пов'язана із внутрішнім переконанням кожної із сторін та ґрунтується на припущеннях.

В обгрунтування позовних вимог про визнання права беззаперечного користування належним їм майном та встановлення порядку безперешкодного загального користування кухнею, ванною кімнатою, вбиральнею та коридором, розташованими у зазначеній квартирі представником надано лише відповідь Київського міського бюро технічної інвентаризації за №9460 (И-2016) від 20.07.2016 де зазначено, що відсутня актуальна інформація щодо реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна в м. Києві та згідно даних реєстрових книг Бюро, станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 проведена на ? частку за ОСОБА_3 та на ? частку за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане управлінням справами Національної академії наук України 06.05.1995 розпорядженням №812 та лише одну копію сторінки Технічного паспорту з якої неможливо фактично встановити власників квартири та її повну адресу є лише дані, що квартира складається з 3-х житлових кімнат 17,6, 12,1 та 11,8 кв.м. відповідно кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору та балкону (а.с. 23).

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не було надано суду достатніх та належних доказів у підтвердження того, що саме відповідачем було змінено замки на вхідних дверях, а таким чином чиняться перешкоди, які не дають можливості позивачам вільно користуватися іншою частиною квартири, також не додано доказів, які встановлюють право власності сторін на зазначену квартиру, та копії Техничного паспорту на спірну квартиру, а відтак, з урахуванням того, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що не підтверджені в залі судового засідання належними доказами, вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 41, 129 Конституції України; ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України; ст.ст. 109, 116 ЖК України; ст.ст. 12, 13, 19, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування майном та захисту права власності від порушень непов'язаних із позбавленням володіння відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 20.06.2018.