Ухвала суду № 74807795, 15.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9425/16-ц

Провадження № 2/761/232/2018

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника ТСББ «Комфорт»: Корнієнко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про припинення дій, які порушують право та визнання недійсними правочинів.

В судовому засіданні позивачка заявила про відвід головуючому судді на тій підставі, що вона має сумнів в неупередженості судді, так як суддя залишила позов без розгляду та ухвалою апеляційної інстанції її було скасовано.

Представник відповідача - ТСББ «Комфорт» заперечувала проти вказаної заяви, просила її залишити без розгляду. Крім того заявила про застосування до позивача заходів процесуального примусу, так як позивач зловживає процесуальними правами, так як уже вчетверте заявила про відвід з тих самих підстав таким чином перешкоджає судочинству та вирішенню справи по суті.

Позивач, залишаючи залу судового засідання сказала: «Які хочете ухвали, такі і приймайте, але без мене».

Інші сторони в судове засідання не з'явилися.

Вислухавши учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд приходить висновку про залишення заяви про відвід без розгляду за наступних підстав.

Статтею 36 ЦПК України визначено підстави за яких суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що не може бути підставою для відводу судді незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч.11 ст.40 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.126 ЦПК України).

Відповідно до матеріалів справи, у вказаній справі було призначено чимало судових засідань вже після відкриття провадження за даним позовом ОСОБА_1, а обставина, яка стала підставою для відводу судді після відкриття провадження після спливу десятиденного строку - як вбачається із заяви, стала відома заявниці в листопаді 2017 року.

Таким чином, оскільки відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, а після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу, суд вважає, що строк звернення із заявою про відвід судді - пропущений. Водночас, заявниця не просила суд поновити пропущені нею строки на звернення із такою заявою до суду із зазначенням поважності причин його пропущення.

Проаналізувавши вищенаведені положення ЦПК України, можна зробити висновок, що оскільки заявником було пропущено строки звернення до суду із заявою про відвід судді та ОСОБА_1 не просила суд поновити пропущений нею строк, суд вважає, що заява має бути залишена без розгляду.

Також представник позивача просила вжити відносно позивача заходів процесуального примусу за зловживання правами та перешкоджання судочинству.

Стаття 43 ЦПК України визначає права та обов'язки учасників справи.

Згідно з ч.2 зазначеної статті, учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч.3 ст.43 ЦПК України).

Як передбачено ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 44 ЦПК України).

У відповідності до положень статті 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Одним із видів заходів процесуального примусу у відповідності до ст. 144 ЦПК України є штраф.

Згідно із ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Цивільно-процесуальним кодексом України передбачено право сторони звернутись із заявою про відвід головуючого судді.

Проте як вбачається з матеріалів справи після повернення справи із суду апеляційної інстанції, позивач тричі заявляла про відвід головуючого на тій підставі, що позов було залишено без розгляду та в подальшому ухвалу суду було скасовано судом апеляційної інстанції - заява від 10.04.2018 року (подана через канцелярію суду) та відповідно ухвала від 18.04.2018 року, заява від 14.06.2018 року (подана через канцелярію суду) та відповідно ухвала від 15.06.2018 року та заява подана в судовому засіданні, яке відбулося 15.06.2018 року та відповідна ухвала від 15.06.2018 року. Крім того, в судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2018 року позивач заявляла про відвід головуючого судді з тієї підстави, що в судовому засіданні, яке відбулось 06.07.2016 року було відхилене заявлене позивачем клопотання.

Крім того варто зауважити, що під час судових засідань, які відбулись 15.05.2018 року та 16.05.2018 року, не дочекавшись оголошення перерви, позивач залишала залу судового засідання.

Отже, так як нормами діючого ЦПК України забороняється зловживання правами, позивач звертаючись із необґрунтованими заявами про відвід головуючого судді не надає можливість суду вирішити по суті заявлені позивачем вимоги. Позивач не зацікавлена в результатах розгляду справи, а тому суд вважає, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та в зв'язку із зазначеним суд вважає за необхідне застосувати до позивача заходи процесуального примусу, а саме штраф у сумі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3524 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.36, 39, 40, 43, 44, 126, 143, 144, 148 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді - залишити без розгляду.

Ухвала в цій частині оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Стягнути з ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1, в дохід державного бюджету України штраф в сумі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3524 гривень 00 копійок.

Стягувач: Державна судова адміністрація України

01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795;

Боржник: ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 19 червня 2018 року

Суддя: Н.Г.Притула