Постанова № 748069, 11.06.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.06.07 Справа № 10/221-4328

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.,

Орищин Г.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Гладиш А.С.

від позивача – Тиліщак І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення) від 27.01.2007 року вих.№235

на постанову господарського суду Тернопільської області від 10.01.2007 року, суддя Півторак М.Є.

у справі № 10/221-4328,

за позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод», с.Ковалівка

до відповідача Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення), м.Монастирська

про скасування податкового повідомлення-рішення №92/0000402301/0 від 16.10.2006 року

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 10.01.2007 року по справі №10/221-4328 позов Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод»задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Бучацької МДПІ (Монастирське відділення) №92/0000402301/0 від 16.10.2006 року в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ДП «Ковалівський спиртовий завод»на суму 41484,22 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції при винесенні постанови виходив з наступного:

Судом взято до уваги той факт, що позивачем до складу бюджетного відшкодування включено суми ПДВ відповідно до отриманих податкових накладних, які були належним чином виписані постачальниками (ТОВ "Тріанон" та ВАТ «Цукропроммеханізація»).

Поряд з цим, на ду мку суду, наявність у покупця права включити до складу податкового кредиту суми ПДВ лише за умови сплати цих сум до бюджету продавцями нормами Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено. При цьо му, позивач не наділений повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і правиль ністю сплати податків та поданням звітності своїми контрагентами.

Таким чином суд прийшов до висновку, що ДП “Ковалівський спиртовий завод” правомірно включило суму ПДВ в розмірі 41484,22 грн. до податкового кредиту та набуло права на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 41484,22 грн., заявленій в декларації за липень 2006 року, а тому в цій частині судом задоволено позов, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 41 484,22 грн.

Разом з тим, до бюджетного відшкодування за липень місяць 2006 року позивачем включено сплату за придбання у ЗАТ “Калина” товарно-матеріальних цінностей у квітні місяці 2006 року та проплата за одержаний товар яких позивачем по справі була проведена на протязі квітня-травня місяців 2006 року на суму 11272,78 грн.

Судом відзначено, що за таких обставин до підсумку рядка 25 податкової декларації з ПДВ за липень 2006 року слід було включити суми податку, сплачені позивачем на користь своїх постачальників лише у червні 2006 року, що позивачем не зроблено.

Одночасно, господарський суд вказує на те, що на підставі підпункту „б” підпункту 7.7.2 підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач не був позбавлений можливості включити вказані суми ПДВ до підсумку рядка 26 податкової декларації за липень 2006 року. Значення рядка 26 декларації перенеслося б до складу податкового кредиту наступного місяця (у рядок 23.2) та могло бути використане для погашення податкових зобов’язань або боргу у майбутніх періодах, що підприємством в супереч норм цього Закону не зроблено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Бучацька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 10.01.2007 року по справі №10/221-4328 в частині задоволених позовних вимог, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник вказує на те, що постачальники позивача (ТОВ "Тріанон" та ВАТ «Цукропроммеханізація») у відповідному податковому періоді надмірної сплати ПДВ не декларували, до бюджету ПДВ не сплачували. Походження меляси, яка продана вказаними товариствами позивачу не з'ясоване, відповідної відповіді від вказаних під приємств не отримано.

Крім того, скаржник вказує на те, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Тріанон»за юридичною адресою відсутнє, матеріали для його розшуку передано у ВПМ УПМ ДПА в Рівненській області. Виходячи з вказаного, на думку скаржника, зменшення податковим органом су ми бюджетного відшкодування з ПДВ оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в сумі 41484,22 грн. є правомірним.

Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу, вказуючи на відсутність порушень позивачем вимог п.1.8, п.1.4 ст.1 п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема представник зазначав про те, що позивачем із ТОВ «Тріанон»та ВАТ «Цукропроммеханізація»укладались договори купівлі-продажу, та отримувались належним чином оформлені видаткові та податкові накладні, і відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ДП «Ковалівський спиртовий завод»одержало право на податковий кредит.

Відповідно до частини 1 ст.195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Бучацькою МДПІ Тернопільської області проведено виїзну позапланову перевірку ДП «Ковалівський спиртовий завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень місяць 2006 року, про що 10 жовтня 2006 року складено акт № 162-23/00375059.

Перевіркою встановлено, що позивачем до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, які виписані ВАТ “Цукропромеханізація” та ТзОВ “Тріанон” на виконання договорів постачання від 14.06.2006р. №16/0406-1612 та від 31.05.2006р. №23. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних відображені в реєстрі придбаних товарів.

Згідно отриманої інформації від Васильківської ОДПІ Київської області ВАТ “Цукропромеханізація” у липні 2006 року у відповідності до поданої декларації з ПДВ відповідні суми ПДВ до бюджету не сплачувало.

Крім того, з метою дослідження походження меляси по ланцюгу її придбання 25.09.2006р. у Васильківську ОДПІ було направлено відношення №1684/23/125 з проханням провести зустрічну перевірку. Лист з аналогічним проханням було направлено й ВАТ “Цукропромеханізація”, але на даний час відповідей не отримано.

З метою дослідження походження меляси по ланцюгу її придбання до ДПІ в м. Рівне було направлено відношення з проханням проведення зустрічної перевірки ТзОВ “Тріанон”. Згідно отриманої відповіді від ДПІ у м.Рівне, провести перевірку ТзОВ “Тріанон” неможливо, оскільки його місцезнаходження не встановлено, основні засоби на підприємстві відсутні, чисельність працюючих –1 чоловік.

Враховуючи вищенаведене, податковим органом зроблений висновок про те, що ДП “Ковалівський спиртовий завод” в порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.2.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ВАТ “Цукропроммеханізація” та ТзОВ “Тріанон”, оскільки суми податку на додану вартість, віднесені до податкового кредиту і пред’явлені покупцем товарів до відшкодування з бюджету не знаходять підтвердження податковими зобов’язаннями продавців цих товарів, а податкова накладна не виконує своїх законодавчо-встановлених функцій.

На підставі вищевказаного акту, 16.10.2006 року Бучацькою МДПІ (Монастирським відділенням) прийнято податкове повідомлення-рішення № 92/0000402301/0, яким позивачу згідно з п.п. “б”, “в” п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 52757 грн.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із п.1.8. ст.1 зазначеного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підстави формування податкового кредиту встановлені п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», відповідно до якого податковий кредит звітного періоду скла дається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному пері оді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Правові підстави формування бюджетного відшкодування встановлені п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону "Про ПДВ", згідно з яким сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різни ця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою подат кового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платни ком податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом йо го основної функції - формування доходів Державного бюджету України (з п. 19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України) та, враховуючи приписи Закону «Про податок на додану вартість», право платника ПДВ на формування податкового кредиту і бюджетного відшкодування не розривно пов'язано не тільки з належним чином оформленням податкової накладної, виданої платником ПДВ - контрагентом, здійснення операції з придбання товарів, а й включенням контрагентом сум ПДВ до складу податкового зобов'язання та сплата цих сум до Державного бюджету.

Обов'язковою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, до складу бюджетного відшкодування є сплата даних сум ПДВ до Державного бюджету, так як згідно ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування", ПДВ є загальнодержавним податком і відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПДВ зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1.3 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальники позивача - ТзОВ "Тріанон" та ВАТ «Цукропроммеханізація»у відповідному податковому періоді надмірної сплати ПДВ не декларували, до бюджету ПДВ не сплачували.

Походження меляси, яка продана зазначеними товариствами позивачу не з'ясоване.

Таким чином, зменшення податковим органом су ми бюджетного відшкодування з ПДВ оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в сумі 41484,22 грн. є правомірним.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (Монастирське відділення) від 27.01.2007 року задоволити.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 10.01.2007 року по справі №10/221-4328 - скасувати, прийняти нову постанову.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.