Постанова № 74806891, 13.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15202/17-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі - Лапцун В.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача І - Колодій К.Г.,

представника відповідача ІІ - Новицької А.О.,

представника відповідача ІІІ - Щербак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного Фонду України, Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Пенсійного фонду України, у якому просить:

-визнати протиправними дії комісії при управлінні Пенсійного фонду в Шевченківському районі в місті Києві, які полягали у відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Розпорядження від 23 березня 2015 року ОР № 9994;

-скасувати Розпорядження управлінні Пенсійного фонду в Шевченківському районі в місті Києві від 23 березня 2015 року ОР № 9994;

-зобов'язати Пенсійний фонд України прийняти заходи щодо проведення уповноваженими територіальним органом останнього призначення позивачу та виплати їй пенсії на пільгових умовах, починаючи з 03 грудня 2014 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03 грудня 2014 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, розпорядженням ОР № 9994 від 23 березня 2015 року їй було відмовлено, з огляду на те, що згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають право працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць на підприємстві, яке було ліквідовано без визначення правонаступника, що підтверджується п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року за №18-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13103, якою визначено перелік документів, що надаються на розгляд Комісії, які позивачем не було надано, а відтак рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві від 24 квітня 2015 року за №9 відмовлено в підтвердженні права на зарахування періоду роботи на ДП «Єнакієвське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ПП «Авераж-2009» до пільгового стажу, оскільки відсутні документи, передбачені пунктом 11 постанови Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2016 року за №18-1.

В ході розгляду справи було здійснено залучення відповідачем у справі Обухівське об'єднанеуправління Пенсійного фонду України Київської області та заміну неналежного відповідача «Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві» належним «ГоловнимуправліннямПенсійного фонду України в місті Києві».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки, таке право у позивача на момент виникнення спірних правовідносин було відсутнє, а відтак просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача та думку представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та оскаржуваної бездіяльності.

Норма ст. 78 КАС України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

03 грудня 2014 року позивач ОСОБА_5 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва із заявою про призначення їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розпорядженням ОР № 9994 від 23 березня 2015 року їй було відмовлено, оскільки, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення» на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають право працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Робота на підприємстві, яке було ліквідовано без визначення правонаступника, підтверджується п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року за №18-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13103, якою визначено перелік документів, які надаються на розгляд Комісії, зокрема: а) довідка про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність). Також, у разі необхідності можна подати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Також, так як вищевказаних документів про роботу в ліквідованому ДП «Єнакієвське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ПП «Авераж-2009» не було надано, рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві від 24 квітня 2015 року за №9 відмовлено в підтвердженні права на зарахування періоду роботи на ДП «Єнакієвське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ПП «Авераж-2009» до пільгового стажу, оскільки відсутні документи, передбачені пунктом 11 постанови Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2016 року за №18-1.

Позивач вважає таку відмову протиправною з тих підстав, що всі подані нею документи відповідали чинному законодавству України.

Відповідно до п. «б» ст. 13 «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:

- жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: 1) документи про стаж, що визначені порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637; 2) для підтвердження заробітної плати за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (із змінами), у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У затвердженій формі довідки передбачено підписи керівника, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.

На підтвердження стажу та роботи на посадах, віднесених до Списку №2 ОСОБА_5 надала відповідачу копію трудової книжки та довідки від 12 вересня 2007 року за №12/09-01 з якої вбачається, що вона у період з 04 липня 1983 по 15 грудня 1987 року, з 09 березня 1989 року по 08 вересня 1992 року працювала електрозварником ручної зварки по ремонту металургійного обладнання у ДП «Єнакієвське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ПП «Авераж-2009».

Тому згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для можливості визначити право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем було надано ОСОБА_5 тримісячний строк з дня подання заяви для подання додаткових документів, зокрема: довідки про підтвердження повного робочого дня на роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, що є необхідним відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, для підтвердження роботи повний робочий день (не менше 80 відсотків робочого часу) на шкідливих умовах праці. Так як згідно п. 25 вказаного Порядку показання свідків можливо зарахувати лише для підтвердження загального трудового стажу, а не пільгового; документи, що підтверджують атестацію робочого місця за період роботи після 21 серпня 1992 року. Так як відповідно до п. 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383 зазначено, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1992 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком; проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось; за бажанням довідку про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Робітники, професії і посади яких передбачені в Списках № 1 і 2, користуються правом на пенсію за віком при умові, якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідає умовам (показникам), зазначеним у Списках, що повинно підтвердитися результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях.

Як передбачено діючим законодавством право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і 2, право яких підтверджене атестацією робочих місць та виконання яких проводиться протягом повного робочого дня.

Приходячи до висновку про відмову у задоволенні позову, суд, критично ставиться до основних посилань позивача на преюдицію факту того, що позивач працювала у період з 04 липня 1983 по 15 грудня 1987 року, з 09 березня 1989 року по 08 вересня 1992 року електрозварником ручної зварки по ремонту металургійного обладнання у ДП «Єнакієвське спеціалізоване управління «Донбасдомнаремонт» ПП «Авераж-2009», який встановлено постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2009 року у справі №2а-15729/08, що на думку позивача є суттєвою передумовою при вирішенні вказаної справи.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2009 року у справі №2-а-15729/08/0570, якою задоволено позов ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області та визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні останній пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області призначити пенсію ОСОБА_5 згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад та показників на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 26 січня 2007 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 року, скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2009 року, а у задоволенні позову відмовлено, відтак слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Таким чином, основною передумовою в даному випадку для звільнення від доказування учасником адміністративного процесу є те, що рішення, яким встановлено конкретні обставини набрало законної та не оскаржено у встановленому процесуальним законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачі надали достатньо належних, обґрунтованих та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій, а відтак, аналізуючи викладене, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Пенсійного Фонду України, Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Якщо було оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення буде виготовлено 15 червня 2018 року.

Суддя В. А. Писанець