Ухвала суду № 74806390, 19.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/16791/15-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Гноілек М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Києва заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року по цивільній справі № 755/16791/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

Представники:

від відповідача - ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року по справі № 755/16791/15-ц.

Заяву мотивує тим, що Дніпровським районним судом м. Києва 06.10.2015 року було розглянути цивільну справу № 755/16791/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до неї про звернення стягнення на предмет іпотеки, за результатами розгляду якої суд ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги банку задовольнив повністю та визнав за позивачем право власності на її житлову квартиру.

Розгляд вказаної справи відбувся без її участі та її відома, жодних повісток та позовних матеріалів і судового рішення вона не отримувала. Про наявність судової справи вона не могла, навіть, здогадуватися, так як за офіційними даними ще до ухвалення рішення 17.09.2015 року усі права та обов'язки ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» по кредитному договору, що був предметом позову, в порядку відступлення права вимоги від банку перейшли до Державної іпотечної установи, тому банк не мав статусу належного позивача. Про рішення суду вона дізналася 23 квітня 2018 року з інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Жодного виконання рішення суду банком не здійснювалося, право власності на іпотечну квартиру значиться за нею.

Рішення суду також є незаконним, так як вказана ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість не відповідає дійсності, кредитні кошти надавалися терміном погашення до 10.12.2021 року, жодних підстав для дострокового стягнення всієї суми кредиту не було, вимоги про дострокове повернення коштів вона не отримувала.

Крім того, позовні вимоги підпадають під дію Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», тому, задовольнивши позов, грубо порушені норми цього закону.

31 травня 2018 року представником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до суду подані письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення з проханням залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 та без змін рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2015 року, посилаючись на безпідставність і необгрунтованість вимог, так як судом дотримано всіх необхідних умов при ухваленні заочного рішення. Заборгованість відповідача за договором кредиту станом на 03.06.2015 року становила 46530,80 дол. США та 57250,60 грн. Рішення суду є законним і обґрунтованим, жодних підстав для його скасування не має. Відповідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 року, мараторій на стягнення майна, установлений Законом України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав заяву та викладені у ній обставини.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був повідомлений належним чином, про причини неявки представника позивача суд повідомлено не було.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши наведені відповідачем підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Дніпровським районним судом м. Києва 06 жовтня 2015 року у цивільній справі 755/16791/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки ухвалене рішення, яким позов задоволено (а.с. 62-67).

Даним рішенням в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №327-06-И від 11.12.2006 року в розмірі 1037691 грн. 79 коп., яка виникла станом на 03.06.2015 року у ОСОБА_1 звернуто стягнення користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на предмет іпотеки квартиру під номером 66 в будинку АДРЕСА_1, загальною площею - 48,50 кв.м., житловою площею - 23,80 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В. 11.12.2006 року за реєстровим номером 2339, шляхом: визнання права власності на вказану квартиру за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 25745867) за ціною визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на вказану квартиру, за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3654 грн. 00 коп.

Рішення від 06.10.2015 року у вищевказаній страві ухвалене заочне з тих підстав, що відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідач в судове засідання викликалася на підставі положень ст. 74 ЦПК України (у редакції від 18.03.2004 року зі змінами, чинній на час розгляду справи), відповідно якої судова кореспонденція направлялась за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у ред. що була чинна на час ухвалення рішення суду, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з поданою заявою представника позивача про розгляд справи за його відсутності та повідомлення, що не заперечує проти винесення у справі заочного рішення, судом ухвалено проведення заочного розгляду справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.

Отже, про час розгляду справи відповідач була повідомлена належним чином.

За вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заявником до заяви не надано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не були враховані судом під час ухвалення рішення та про такі відповідачем заявлено не було, а тому у суду відсутні підстави, визначені у ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення.

Посилання заявника на те, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не є належним позивачем у справі у зв'язку з укладенням з Державною іпотечною установою договору про відступлення права вимоги від 11.02.2015 р. суд до уваги прийняти не може, оскільки долучена до заяви копія цього договору не містить додатків до нього, на які йдеться посилання у вказаному правочині, на підтвердження заміни кредитора у зобов'язанні за укладеними між сторонами у справі договорами. Також про передачу прав вимоги стосовно ОСОБА_1 до іншої юридичної особи не зазначено у запереченнях ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 31.05.2018 року на заяву про перегляд заочного рішення, що слугувало б підтвердженням щодо визнання вказаних обставини стосовно чинності договору відступлення права вимоги.

Як убачається з матеріалів справи, при ухваленні рішення судом брались до уваги та враховувались всі наявні надані сторонами письмові докази, що стосуються спору, які відповідачем не спростовані, оцінка їм надавалась.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, оскільки не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року по цивільній справі № 755/16791/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 20 червня 2018 року.

Суддя