Ухвала суду № 74806198, 23.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7752/18

1-кс/755/2849/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ліпітюк К.С., за участі прокурора Віротченка С.С., захисника Гераська М.Г., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Золотарєвіч Г.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Віротченком С.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 08.05.2001 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до 1 (одного) року позбавлення волі,

- 04.11.2003 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296, ст.70 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі, звільненого 24 червня 2009 року по відбуттю строку покарання;

- 18.05.2012 року Дніпровським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, зі слів звільнився у 2015 році по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 травня 2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Золотарєвіч Г.С. звернулась до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Віротченком С.С.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесеного до ЄРДР за №12018100040004953 від 21.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_2 будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші, або ж аналогічні злочини; може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення, оскільки він безробітний, внаслідок чого не має стабільного джерела прибутку, і свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчиненням вказаного злочину.

Тому, враховуючи перелічені ризики, вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та захисник Гресько М.Г. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на недоведеність прокурором ризиків та просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім цього просили провести медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_2, оскільки йому були нанесенні тілесні ушкодження під час затримання.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

21.05.2018 року о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2018 року, протоколом обшуку від 21.05.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 21.05.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.05.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.05.2018 року, протоколом допиту свідка від 21.05.2018 року, поясненнями ОСОБА_2 від 21.05.2018 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 21.05.2018 року, повідомленням про підозру від 22.05.2018 року.

Таким чином прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, оцінивши в сукупності обставини вчинення правопорушення, дані про особу підозрюваного, що він раніше неодноразово судимий, так само слідчий суддя при обранні запобіжного заходу враховує, що останній не працює, неодружений, має постійне місце проживання, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави вважати, що не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 105 720 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Також, вирішуючи клопотання захисника та підозрюваного щодо проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя прийшов до наступного.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, а саме: «Пєтухов проти України», «Ухань проти України», «Віслогузов проти України» державний орган, повинен забезпечити ув'язненій особі достатній медичний нагляд для вчасного діагностування та лікування хвороб.

Згідно ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.

Таким чином, обов'язок по збереженню здоров'я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору покладається на керівника слідчого ізолятору. Із цього випливає, що керівник слідчого ізолятору в силу своїх обов'язків, зобов'язаний забезпечити належне здійснення лікувально-профілактичних заходів відносно обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та вважає за необхідне зобов'язати орган досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, невідкладно організувати проведення медичного обстеження ОСОБА_2 із залученням профільного фахівця, а саме лікаря травматолога та забезпечити отримання ОСОБА_2 необхідної з огляду на результати проведеного обстеження медичної допомоги в порядку, визначеному спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 206, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Золотарєвіч Г.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 липня 2018 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 21 травня 2018 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 105 720 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Клопотання підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Гераська М.Г. - задовольнити.

В порядку статті 206 КПК України зобов'язати слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Золотарєвіч Г.С. або іншого слідчого у кримінальному провадженні, забезпечити проведення невідкладного медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 із залученням лікаря травматолога.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури №4 та слідчого суддю Дніпровського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_2, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова