Рішення № 74806029, 10.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/165/18

Справа №754/16456/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

10 травня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

при секретарі Шевчук М.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: П'ята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до Київської міської ради, третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування своєї позовної заяви, ОСОБА_6 зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 09.07.1993 року відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної в м. Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помирає та після його смерті спадкоємці за законом прийняли у спадщину належну йому на праві власності ? частину спірної квартири. Отже, позивач ОСОБА_6 (син померлого ОСОБА_8) успадкував 1/6 частину спірної квартири, ОСОБА_9 (донька померлого ОСОБА_8) успадкувала 1/3 частину квартири, оскільки ОСОБА_7 відмовилась від успадкування своєї 1/6 частини на користь доньки - ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 Після її смерті за заповітом ? частину спірної квартири успадкував ОСОБА_10 (син ОСОБА_9).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помирає ОСОБА_9, оскільки ОСОБА_10 був єдиним спадкоємцем першої черги за законом після її смерті та на момент смерті був зареєстрований з померлою за однією адресою, а тому вважався таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помирає ОСОБА_10, після смерті якого відкрилась спадщина, до якої входить 5/6 частин спірної квартири. Спадкоємці першої та другої черги за законом після смерті ОСОБА_10 були відсутні, а тому єдиним найближчим спадкоємцем спадкодавця є позивач ОСОБА_6, як спадкоємець третьої черги за законом.

Позивач ОСОБА_6 у встановлений законом шестимісячний строк не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки через смерть своєї рідної сестри - ОСОБА_9 та племінника - ОСОБА_10 перебував у важкому психологічному стані. Крім того, після смерті своїх батьків позивач ОСОБА_6 почав зловживати алкогольними напоями, у зв'язку з чим перебував під диспансерно-динамічним наглядом в Київській міській наркологічно клінічній лікарні «Соціотерапія». Через постійні зловживання алкогольними напоями у позивача почались розлади психіки і поведінки, що унеможливило прийняття спадщини в встановлені законодавством строки. Повернувшись до нормального фізичного та морального стану, позивач вирішив зайнятись спадщиною, у зв'язку з чим в вересні 2015 року звернувся до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_10 Однак, П'ята київська державна нотаріальна контора відмовила у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений законом. З огляду на викладене, позивач ОСОБА_6 просив визначити йому додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Ухвалою суду від 14 грудня 2015 року витребувана копія спадкової справи до майна померлого ОСОБА_10 з П'ятої Київської державної нотаріальної контори (а.с.27-107).

Ухвалою суду від 02 лютого 2016 року замінено неналежного відповідач Київську міську раду на належного відповідача - ОСОБА_4 (а.с.108-113).

11 травня 2016 року до суду надійшли заперечення на позовну заяву, згідно яких ОСОБА_4 зазначив, що вважає позовну заяву ОСОБА_6 необґрунтованою та заперечує проти її задоволення з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер його двоюрідний брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті не залишилось спадкоємців першої та другої черги, а тому він та позивач ОСОБА_6 були найближчими родичами спадкодавця.

Враховуючи, що на момент смерті спадкодавця - ОСОБА_10, мати відповідача ОСОБА_4, яка була рідною тіткою спадкодавця, теж померла, останній реалізував своє право прийняти спадщину, яка залишилась після смерті двоюрідного брата - ОСОБА_10, відповідно до ст. 1270 ЦК України, подавши 29.07.2011 року заяву про прийняття спадщини до П'ятої Київської державної нотаріальної контори та отримавши у спадок належне спадкодавцеві майно. Відповідач ОСОБА_4 також зазначає, що ОСОБА_6 знав про необхідність звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки на момент смерті племінника не перебував у лікувальному закладі, крім того, відповідач особисто повідомляв позивача про необхідність вчинення відповідних дій після самовільного зайняття спірної квартири, в якій раніше мешкали квартиронаймачі.

З урахуванням того, що позивач перебував під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, відповідач вважає, що він повинен був періодично отримувати необхідне лікування, а тому хвороба позивача не була безперервною, що давало йому можливість реалізувати своє право на спадкування, проте протягом чотирьох років позивач не вживав жодних дій задля прийняття спадщини, а тому ОСОБА_4 вважає, що у ОСОБА_6 не існувало об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення таких дій.

Ухвалою суду від 06 червня 2016 року ОСОБА_1 залучено як правонаступника позивача у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_8 позивача ОСОБА_6 (а.с.156, 158-160).

Ухвалою суду від 06 червня 2016 року зупинено провадження по справі до закінчення шестимісячного строку визначеного законодавством для прийняття спадщини (а.с.163-164).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2016 року, цивільну справу №754/16456/15-ц було передано на розгляд судді Клочко І.В., у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_14 (а.с.168).

Ухвалою суду від 09 листопада 2016 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Клочко І.В. та відновлено провадження, у зв'язку зі спливом шестимісячного строку визначеного законодавством для прийняття спадщини (а.с.171).

22 лютого 2017 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому просить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності (а.с.190-191).

30 березня 2017 року правонаступником позивача ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву, яка ухвалою суду приєднана до матеріалів справи (а.с.199-201).

В уточненій позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 09.07.1993 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помирає та після його смерті спадкоємці за законом прийняли у спадщину належну йому на праві власності ? частину спірної квартири. Отже, позивач ОСОБА_6 (син померлого ОСОБА_8) успадкував 1/6 частину спірної квартири, ОСОБА_9 (донька померлого ОСОБА_8) успадкувала 1/3 частину квартири, оскільки ОСОБА_7 відмовилась від успадкування своєї 1/6 частини на користь доньки - ОСОБА_9

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 Після її смерті за заповітом ? частину спірної квартири успадкував ОСОБА_10 (син ОСОБА_9).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помирає ОСОБА_9, оскільки ОСОБА_10 був єдиним спадкоємцем першої черги за законом після її смерті та на момент смерті був зареєстрований з померлою за однією адресою, а тому вважався таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9, відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помирає ОСОБА_10, після смерті якого відкрилась спадщина, до якої входить 5/6 частин спірної квартири. Спадкоємці першої та другої черги за законом після смерті ОСОБА_10 були відсутні, а тому єдиним найближчим спадкоємцем спадкодавця є позивач ОСОБА_6, як спадкоємець третьої черги за законом.

Позивач ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_1, у встановлений законом шестимісячний строк не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, оскільки через смерть своєї рідної сестри - ОСОБА_9 та племінника - ОСОБА_10 перебував у важкому психологічному стані. Крім того, після смерті своїх батьків позивач ОСОБА_6 почав зловживати алкогольними напоями, у зв'язку з чим перебував під диспансерно-динамічним наглядом в Київській міській наркологічно клінічній лікарні «Соціотерапія». Через постійні зловживання алкогольними напоями у позивача почались розлади психіки і поведінки, що унеможливило прийняття спадщини в встановлені законодавством строки. Повернувшись до нормального фізичного та морального стану, позивач вирішив зайнятись спадщиною, у зв'язку з чим в вересні 2015 року звернувся до П'ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_10 Однак, П'ята київська державна нотаріальна контора відмовила у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що позивачем ОСОБА_6 було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений законом.

З огляду на викладене, правонаступник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

31 липня 2017 року до суду надійшли додаткові письмові заперечення на позовну заяву від відповідача ОСОБА_4, в яких останній зазначає, що суд повинен дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкодавця на вчинення таких дій. Поважними причинами слід вважати такі причини, які з огляду на моральні норми суспільства виправдовують поведінку спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини. Померлий позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою після спливу більше як чотирьох років з дня смерті спадкодавця, а поважною причиною пропуску строку називає зловживання алкогольними напоями, яка не може бути об'єктивною, непереборною та такою, що могла спричинити істотні труднощі для спадкодавця на вчинення таких дій. Окрім того, та обставинами що позивач помер та фактично не може надати вичерпних пояснень щодо причин пропуску, позбавляє можливості суд дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Крім того, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права та інтереси відповідача, який ще в 2011 році зареєстрував право власності на 5/6 частин спірної квартири в передбаченому законом порядку.

30 жовтня 2017 року ухвалою суду до матеріалів справи залучено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку позовної давності (а.с.226-227).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали позовну заяву за викладеними в ній обставинами та просили про її задоволення.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник в судовому засідання заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідка ОСОБА_1 та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 09.07.1993 року, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.9).

Відповідно до копії свідоцтва про народження та копії свідоцтва про шлюб, батьками ОСОБА_9, яка змінила прізвище після одруження на ОСОБА_9, є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.10).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2000 року, спадкоємцем майна ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_6 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.14).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2000 року, спадкоємцем майна ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_9 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, в тому числі в зв'язку з відмовою на її користь дружини померлого - ОСОБА_7 (а.с.15).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 14.07.2015р., вбачається, що батьками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_12 та ОСОБА_9 (а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.17).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2003 року, спадкоємцем майна ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_10. Спадкове майно складається з ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.16).

Згідно довідки №1597 КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Відокремлений структурний підрозділ «Індустріальний» від 29.07.2011р., ОСОБА_10 був зареєстрований та проживав з 20.04.1999 року до дня смерті за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.39).

Згідно копії довідки форми №3 від 10.07.2015р., ОСОБА_6 з 25.04.2000 року зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.12).

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідно до копії свідоцтва про смерть (а.с.18).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою .

Частина 1 ст.1221 ЦК України передбачає, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України, у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно ч.1,2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до копії заяви, ОСОБА_6 звернувся до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом 24 липня 2015 року (а.с.101).

Листом №3182/01-16 завідувач П'ятої Київської державної нотаріальної контори Коробанова О.В. від 24.09.2015 року зазначила, що ОСОБА_6 не виконав дії передбачені ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України, які свідчать про прийняття спадщини, а тому роз'яснює право ОСОБА_6 на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до ст.1272 ЦК України (а.с.20).

Відповідно до ч.1,3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як позивач ОСОБА_6 так і його правонаступник ОСОБА_1 посилались в позовній заяві на те, що ОСОБА_6 пропустив шестимісячний строк звернення з заявою про прийняття спадщини за законом через перебування в тяжкому психологічному стані, у зв'язку зі смертю рідної сестри ОСОБА_9 та племінника ОСОБА_10 та, як наслідок, зловживанням алкогольними напоями.

В підтвердження даного факту до матеріалів справи надано копію довідки №351340 виданої Київською міською наркологічною клінічною лікарнею від 03.09.2015 року, ОСОБА_6, 1950 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом перебував з 11.05.2003 року з діагнозом: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан відміни з делірієм (а.с.19).

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі за №6-1320цс17, за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, викладені як позивачем ОСОБА_6 так і його правонаступником ОСОБА_1 обставини щодо зловживання ОСОБА_6 алкоголем та перебування під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 11.05.2003 року з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан відміни з делірієм - не дають підстав для суду стверджувати про наявність перешкод для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З огляду на викладене, суд вважає позовну заяву не обґрунтованою, тому відмовляє в задоволенні позову повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, ЦПК України, ст.ст. 1220, 1223, 1258, 1263, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: П'ята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3.

Відповідач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4.

Суддя