Рішення № 74802219, 20.06.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2232/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

20 червня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі головуючого - судді Самсонової О.А., при секретарі - Горошко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про захист прав споживача - визнання права та зобов’язання подати інформацію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про захист прав споживача - визнання права та зобов’язання подати інформацію.

В позовній заяві та уточненні позову, поданому 14 травня 2018 року (а.с.24-25), посилався на те, що між ним та відповідачем 20 травня 2016 року був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-024-000243517, відповідно до якого ОСОБА_1 (вкладник) вносить, а ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) приймає грошові кошти вкладника 196000,00 грн. на строк 14 днів під 5% річних. Грошові кошти вкладника в сумі 196000,00 грн. банк зараховує на вкладний (депозитний) рахунок №26203508634503 в ПАТ «Банк Михайлівський».

В той же день 20 травня 2016 року між вкладником та банком укладений договір про внесення змін №1 до договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-024-000243517.

Також позивач вказував, що довідкою ПАТ «Банк Михайлівський» від 04 квітня 2017 року про стан рахунку №26203508634503 підтверджується, що 20 травня 2016 року від ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» були залучені кошти на депозит в сумі 196000,00 грн. Після запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» частина належних йому коштів в сумі 65133 грн. 86 коп. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повернута. Його право на отримання решти суми вкладу в розмірі 130866,14 грн. відповідач не визнає.

Тому позивач просив суд визнати його право на отримання відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-024-000243517 від 20 травня 2016 року, укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», додатково на суму 130866,14 грн., та зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-024-000243517 від 20 травня 2016 року, укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», додатково на суму 130866,14 грн.

Ухвалою судді від 26 квітня 2018 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертався, надав відзив на позов, у якому, посилаючись на безпідставність позовних вимог, просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити (а.с.60-64).

Також у відзиві зазначив, що позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 17 лютого 2016 року, 15 березня 2016 року, 28 квітня 2016 року укладено договори на суму 30000,00 грн., 35000,00 грн. та 227000,00 грн. відповідно.

19 травня 2016 року з банківського рахунку ТОВ «ІРЦ» позивачу було здійснено повернення коштів в сумах: 30000,00 грн. (повернення коштів), 40,16 грн. (оплата процентів), 35000,00 грн. (повернення коштів), 93,70 грн. (оплата процентів), 227000,00 грн. (повернення коштів), 2930,17 (оплата процентів).

20 травня 2016 року позивачу видано готівку у розмірі 100048,87 грн. В цей же день позивач перерахував в безготівковому порядку з рахунку №26205508634501 на рахунок №26203508634503 суму 196000,00 грн. на залучення коштів на депозит згідно договору №980-024-000243517. Вказані кошти не є вкладом в розумінні п.п.3,4 ч.1 ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки 19 травня 2016 року кошти зараховані на рахунок позивача на підставі нікчемного правочину. Тому гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на них не поширюються.

На підставі викладеного в задоволенні позову просив відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій не погоджується з доводами відповідача, що правовідносини, які склалися між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» не мають відношення до вкладу, а також, що переказ коштів на його поточний рахунок в ПАТ «Банк Михайлівський» є нікчемним. Зазначену позицію відповідача вважає такою, що не ґрунтується на законі та є безпідставною. Просить позов задовольнити в повному обсязі (а.с.53-55).

Ухвалою суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Будь-яких інших клопотань сторони суду не подавали.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 17 лютого 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-024-000190906, за умовами якого ОСОБА_1 надає ПАТ «Банк Михайлівський» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, що передбачені договором, а ПАТ «Банк Михайлівський» зобов’язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти (а.с.66-67).

Згідно з п. 1.2. зазначеного договору сумою грошових коштів за договором є кошти в розмірі 30000 грн. 00 коп., які передаються на строк не більше 42 днів по 30 березня 2016 року зі сплатою процентів в розмірі 30,43 % річних.

Окрім того, згідно з п. 1.2. зазначеного вище договору від 17 лютого 2016 року, його сторони передбачили, що сплата коштів позивачу здійснюється шляхом зарахування на рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» № 26205508634501.

15 березня 2016 року позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-024-000204570, за умовами якого ОСОБА_1 надає ПАТ «Банк Михайлівський» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, що передбачені договором, а ПАТ «Банк Михайлівський» зобов’язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти (а.с.68-69).

Згідно з п. 1.2. зазначеного договору сумою грошових коштів за договором є кошти в розмірі 35000 грн. 00 коп., які передаються на строк не більше 42 днів по 26 квітня 2016 року зі сплатою процентів в розмірі 30,43 % річних.

Окрім того, згідно з п. 1.2. зазначеного вище договору від 15 березня 2016 року, його сторони передбачили, що сплата коштів позивачу здійснюється шляхом зарахування на рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» № 26205508634501.

В подальшому 28 квітня 2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено договір № 980-024-000230471, за умовами якого ОСОБА_1 надає ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, що передбачені договором, а ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов’язується повернути кошти ОСОБА_1 та виплатити проценти.

Згідно з п. 1.2. зазначеного договору сумою грошових коштів за договором є кошти в розмірі 200000 грн. 00 коп., які передаються на строк не більше 42 днів по 09 червня 2016 року зі сплатою процентів в розмірі 30,43 % річних.

Окрім того, згідно з п. 1.2. зазначеного вище договору від 28 квітня 2016 року, його сторони передбачили, що сплата коштів позивачу здійснюється шляхом зарахування на рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» № 26205508634501 (а.с.65).

Як вбачається з даних виписки по особовим рахункам з 19 травня по 31 жовтня 2016 року, на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» №26205508634501 19 травня 2016 року були перераховані кошти:

40 грн. 16 коп. – оплата процентів, 30000 грн. 00 коп. – повернення коштів по договору №980-024-000190906 від 17 лютого 2016 року, платник – ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»;

93 грн. 70 коп. – оплата процентів, 35000 грн. 00 коп. – повернення коштів по договору №980-024-000204570 від 15 березня 2016 року, платник – ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»;

2930 грн. 17 коп. – оплата процентів, 227000 грн. 00 коп. – повернення коштів по договору №980-024-000230471 від 28 квітня 2016 року, платник – ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Судом також встановлено, що 20 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-024-000243517, відповідно до якого ОСОБА_1 (вкладник) вносить, а ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) приймає грошові кошти вкладника 196000,00 грн. на строк 14 днів по 03 червня 2016 року під 5% річних. Грошові кошти вкладника в сумі 196000,00 грн. банк зараховує на вкладний (депозитний) рахунок №26205508634501 в ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.8).

В той же день 20 травня 2016 року між вкладником та банком укладений договір про внесення змін №1 до договору банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-024-000243517, яким відсоткова ставка по вкладу збільшена на 24,81% у разі утримання вкладника від ініціювання повернення вкладу та пролонгації дії договору (а.с.9).

Також, як встановлено судом, рішенням Правління НБУ №14/БТ від 23 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» віднесений до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 від 23 травня 2016 року розпочата процедура виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації на один місяць, призначена уповноважена особа Фонду.

Рішенням Правління НБУ № 124-рш від 12 липня 2016 року відкликана банківська ліцензія ПАТ «Банк Михайлівський».

Актом комісії тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» №2 від 01 червня 2016 року встановлені ознаки нікчемності правочинів (транзакцій) виконання Банком 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб на загальну суму 1298015973,74 грн. Згідно додатку до акту отримувачем коштів є також ОСОБА_1 (а.с.86-89).

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» №42/2 від 01 червня 2016 року затверджені результати перевірки правочинів, викладені в акті №2 від того ж числа. Ухвалено застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1298015973,74 грн. (а.с.90).

13 вересня 2017 року Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 повідомлений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про зняття обмежень на здійснення операцій по рахунках 129 фізичних осіб на 10158544,29 грн. (а.с.91).

Вказаним рішенням ОСОБА_1 включений до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, на загальну суму 65133,86 грн.

29 вересня 2017 року вказані кошти позивачу виплачені, що підтверджується даними заяви на видачу готівки №1216645 від 29 вересня 2017 року (а.с.11).

Листом від 24 січня 2017 року за вих.№3Г1/10526 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що переказ коштів (транзакція) здійснений ОСОБА_1 20 травня 2016 року в сумі 196000,00 грн. з призначенням платежу «залучення коштів на депозит згідно договору 980-024-000243517 від 20 травня 2016 року» на рахунок №26203508634503, що належить ОСОБА_1, є нікчемним (а.с.12).

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, у якій наведені критерії недійсності таких правочинів.

При цьому порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як роз’яснено у пункті п’ятому Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Таким чином, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно п.7 і п.9 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; а також у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Отже, за змістом наведених норм спеціального Закону у їх системному зв’язку із загальними нормами ЦК України Фонд уповноважений визнавати нікчемними правочини, вчинені неплатоспроможним Банком за умови встановлення передбачених Законом критеріїв (ознак) таких правочинів, при цьому Закон не вимагає судового рішення задля підтвердження рішення Фонду щодо нікчемності правочину.

На підтвердження нікчемності переказу від 19 травня 2016 року коштів від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на поточний рахунок ОСОБА_1 відповідач надав наступні докази: витяг з додатку №2 до акту №2 від 01 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів на предмет виявлення їх нікчемності (а.с.89), акт №2 від 01 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів на предмет виявлення їх нікчемності (а.с.86), додаток №1 до цього акту (а.с.87-88), наказ №42/2 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду, яким затверджені результати перевірки, відображені в акті №2 від цього ж числа (а.с.90).

Зі змісту наведених письмових доказів слідує, що, виконуючи платіжні документи ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб, у тому числі коштів позивачу ОСОБА_1, на загальну суму 1298015973,74 грн., ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, що є ознакою нікчемності правочину згідно п.9 ч.3 ст.38 Закону; також ПАТ «Банк Михайлівський» здійснені транзакції (переведення коштів), умови яких передбачали передачу майна з метою надання окремому кредитору переваги (пільги) прямо не встановленої для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що є ознакою нікчемності правочину згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону.

Таким чином, при вирішенні цього спору слід виходити з того, що Уповноважена особа Фонду у межах своїх повноважень, в порядку та згідно прямо встановлених Законом критеріїв (умов) визнав нікчемними правочини, вчинені ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» і ПАТ «Банк Михайлівський» з перерахування коштів на рахунки фізичних осіб на виконання цивільно-правових угод, у тому числі з перерахування коштів ОСОБА_1 в загальній сумі 295064,03 грн.

Рішення Уповноваженої особи Фонду №42/2 від 01 червня 2016 року у встановленому законом порядку не оскаржене та не скасоване.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України перерахування ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» на виконання умов договору №980-024-000230471 від 28 квітня 2016 року у сумі 227000 грн. є нікчемним правочином, який не створив жодних юридичних наслідків, тобто у ОСОБА_1 не виникло права власності на кошти, розміщені на його поточному рахунку та, відповідно, права вимагати включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 про захист прав споживача - визнання права та зобов’язання подати інформацію – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Головуючий О.А.Самсонова

20.06.2018