Ухвала суду № 74802094, 20.06.2018, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/696/18

Провадження № 2/535/296/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРІНИ

20 червня 2018 року Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Цвітайло П.В., розглянувши позовну заяву заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 господарство «ВЕЕТ», про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок;-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

Під час вирішення питання в порядку правових норм ЦПК України щодо відкриття провадження у справі по вище зазначеній позовній заяві встановлено, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві (заяві) необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Так, роль прокурора у сфері представництва інтересів держави має допоміжний характер і основну роль згідно чинного законодавства України відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертаються до суду.

Згідно положень ч. 1ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з дотриманням вимог процесуального закону, та зобов’язаний надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) повинен визначити, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

Таке право, в т.ч. право подавати позов (заяву), прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

Саме лише посилання в заяві прокурора на те, що уповноважений орган відсутній, не достатньо для прийняття судом цієї заяви, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва. При цьому документальних підтверджень цьому в матеріалах позову взагалі не має.

Прокурор також жодним чином не виконав вимоги п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме не зазначив відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Не конкретизованим і чітким є посилання прокурора і на формулювання щодо строку позовної давності, із змісту в позові не зрозуміло, прокурор вважає строк позовної давності пропущеним чи ні, оскільки питання про поновлення в позові не ставиться.

Крім того, не конкретно зазначено наявності підстав для представництва інтересів держави саме прокурора та причин неможливості уповноважених державою органів здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також здійснювати захист охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. В позові крім цитувань положень діючих Законів та підзаконних актів посилання на конкретні обставини, які б давали підстави вважати наявність такого спору відсутні.

З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати прокурору строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вище викладене, та керуючись ст.ст. 56, 185,260, 261,353 ЦПК України, ст. 167 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд;-

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 господарство «ВЕЕТ», про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, повернення земельних ділянок.

Надати заступнику керівника Миргородської місцевої прокуратури строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- визначитися пропущений строк позовної давності, чи ні;

- визначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зазначити його повні дані (підтвердивши документально), передбачені п.2 ч.3 ст. 155 ЦПК Цураїни;

- конкретно обґрунтувати в чому полягає порушення інтересів держави, та необхідність їх захисту;

- обґрунтувати нездійснення або неналежне здійснення уповноваженим органом, якщо такий виявлено дій щодо захисту інтересів держави;

- надати суду повідомлення прокурора уповноваженому органу щодо нездійснення або неналежного здійснення дій щодо захисту інтересів держави;

- надати суду відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

Ухвалу надіслати заступнику керівника Миргородської місцевої прокуратури.

Роз'яснити заступнику керівника Миргородської місцевої прокуратури, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя