Рішення № 74801610, 20.06.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/128/18

Провадження № 2/682/254/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Шевчука В.В.,

за участю секретаря Хижавської О.Я.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

18.01.2018 р. позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк», в особі представника ОСОБА_3, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02 жовтня 2011 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 3600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 відсотків на ріку на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти.

Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», »Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Щодо зміни кредитного ліміту, банк керується п.2.1.12.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідно до п.1.1.3.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов умов та правил надання банківських послуг банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Вказує, що відповідно до умов договору відповідач отримав банківську карту. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.

Зазначає, що відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати Винагороди банку.

Окрім того вказує, що відповідач зобов'язався сплачувати банку пеню, а відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, останній зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Зазначаючи про те, що відповідач порушив умови договору по поверненню коштів та ст. 526, 527, 530, 599 ЦК України, позивач просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором станом на 31 жовтня 2017 року становить 13971 грн. 99 коп.

В зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку відмовляється погасити даний борг, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 29.01.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.02.2018 року в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді від 26 лютого 2018 року розгляд справи відкладено в зв’язку з неявкою сторін на 12.03.2018 року.

12.03.2018 року розгляд справи відкладено на 26.03.2018 року в зв’язку з клопотанням відповідача.

22.03.2018 року відповідач надав на адресу суду відзив, в якому вказує, що жодного договору з позивачем не укладав, кредитних карток не отримував, а тому заявлений позов вважає безпідставним.

Даний відзив не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.191 ЦПК України – отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі 07.02.2018 року, відповідач пропустив 15 – денний строк подання відзиву, надавши його суду 22.03.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні об’єктивно встановлено, що 02 жовтня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір, відповідно до якого останній отримав кредитні кошти в розмірі 3600 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Умовами даного договору передбачено написання заяви позичальником; роз'яснення позичальнику умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

З анкети-заяви ОСОБА_2 вбачається, що він був ознайомлений та згідний з умовами надання банківських послуг і тарифами банку.

Кредитний договір між банком та ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 634 ЦК України та вимогам Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг", оскільки між сторонами при укладенні договору досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі та не встановлено порушень вимог ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 31 жовтня 2017 року заборгованість за кредитом становить 13971 гривень 99 коп. (1863 грн. 30 коп. – заборгованість за кредитом, 10967 грн. 17 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. 00 коп. - фіксована частина штрафу, 641 гривня 52 коп. - відсоткова складова штрафу).

Пунктом 1.1.3.2.3 умов і правил надання банківських послуг визначено, що банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків та при цьому банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта в виписці по картрахунку і якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт прийняв нові умови. Водночас, зазначеним пунктом визначено, що право зміни розміру наданого на платіжну картку кредитного ліміту банк залишає за собою в односторонньому порядку, по власному рішенню та без попереднього повідомлення клієнта.

Оскільки така зміна відсоткової ставки відповідає умовам договору і станом на 31.10.2017 борг по процентам за користування кредитом становив і на даний час він не сплачений, то в цій частині позовні вимоги слід задовольнити. При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вирішуючи питання про стягнення штрафу, суд дійшов до наступного.

Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те сааме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не допускається.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах № 6-2003 від 21 жовтня 2015 року та № 6-1374 цс 17 від 11 жовтня 2017 року.

За таких обставин вимога позивача про стягнення штрафу не підлягає задоволенню, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 12830 грн. 47 коп. (1863 грн. 30 коп. – заборгованість за кредитом, 10967 грн. 17 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом).

Згідно з вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що позивачем виконано всі умови договору, тобто виконано зобов'язання перед позичальником, а відповідач в свою чергу порушив взяті на себе зобов'язання, вчасно не розрахувався, в результаті чого виникла заборгованість, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

При розподілі судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Протягом розгляду справи позивач сплатив судові витрати у сумі 1600,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлено у сумі 13971 гривень 99 коп., до стягнення підлягає заборгованість у сумі 12830 гривень 47 коп., тобто 91,83 % (12830,47 х 100 : 13971,99).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1469 грн. 28 коп. судового збору (1600 х 91,83 %).

Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 141, 247, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість у розмірі 12830 гривень 28 коп. за кредитним договором №б/н від 02 жовтня 2011 року та 1469 гривень судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.

Повний текст рішення складено 20.06.2018