Рішення № 74800390, 15.06.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3263/18

Провадження № 2/750/1200/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Литвиненко І.В.,

із секретарем судового засідання Юрченко І. В.,

за участі представника відповідача ,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 виклад позиції позивача.

1.1 12.04.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 8784 грн. 11 коп. і судових витрат, мотивуючи позов тим, що 18.09.2010 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено кредитний договір відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 17000,00 грн. однак свого зобов’язання належним чином не виконав. 12.10.2016 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина, а тому в силу положень ст.. ст. 1218, 1268 та ч. 2 ст. 1281 ЦК України банк набув права вимоги до спадкоємиці – ОСОБА_1, оскільки остання була зареєстрована разом із спадкодавцем на момент його смерті.

ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

2.1 Ухвалою Деснянського районного суду суду м. Чернігова від 26.04.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомлення (викликом) сторін.

2.2 Представник позивача до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

2.3 Представник відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначав, що відповідач разом із спадкодавцем не проживала із заявою про прийняття спадщини не зверталась. Померлий ОСОБА_3 за життя нерухомим чи рухомим майном не володів, а проживав та був зареєстрований за адресою відповідача у будинку, який належить їй на праві приватної власності та набутий нею до шлюбу.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

3.1 В судовому засіданні встановлено, що 18.09.2010 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 17000,00 грн. (а.с. 12-45).

3.2 ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого заборгованість 7753,55 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1030,56 грн. - заборгованості за відсотками (а.с. 5-11).

3.3 12.10.2016 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-ЕЛ № 287786 (а.с. 49).

3.4 07.03.2017 року Першою чернігівською державною нотаріальною конторою позивача було повідомлено про те, що претензія щодо спадкоємців ОСОБА_3 було зареєстровано за № 419, згідно якої заведено спадкову справу №146/2017 (а.с. 53-57). Відповідно до надісланої на запит суду копії спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 із претензією кредитора до нотаріальної контори звернулось лише ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 80-81).

3.5 29.01.1991 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір дарування 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями по 1-му пров. Орджонікідзе №3/6 (а.с. 89-90). ОСОБА_6, 15.11.1991 року, після державної реєстрації шлюбу з громадянином ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу ІІ-ЕЛ № 324520 (а.с. 92).

3.6 Довідкою виконавчого комітету Деснянської районної у м. Чернігові ради № 005 від 14.05.2018 року підтверджено факт того, що ОСОБА_3 за адресою: 1-ий пров. Орджонікідзе № 6, м. Чернігів зареєстрований але не мешкає з 2015 року (а.с. 91). На момент смерті ОСОБА_3 разом із ним за адресою: 1-ий пров. Орджонікідзе № 6, м. Чернігів були зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, що підтверджується довідкою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 08.06.2018 року № 3241. Отже, оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_10 відмовились від прийняття спадщини. Вони вважаються такими, що її прийняли. Отже з позовом позивач повинен був звернутись, крім як до ОСОБА_1, також і до дітей спадкодавця - ОСОБА_7, ОСОБА_8, однак позивач клопотань з приводу залучення цих осіб в якості співвідповідачів не заявляв. А суд позбавлений можливості за власною ініціативою зробити це.

3.7 Відповідно до довідки Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2018 року № 31/25/13-1846 станом на 08.06.2018 року на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби не реєструвалися.

3.8 Права власності на земельні ділянки та інше нерухоме майно за померлим ОСОБА_3 не було зареєстровано, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 127703808 від 15.06.2018 року, відповідно до якої відомості щодо прав власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження за пошуковим запитом щодо суб’єкта - ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 відсутні.

ІV. Норми права які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

4.1 Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання). Відповідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

4.2 Як вбачається із статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

4.3 Відповідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4.5 Відповідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Оскільки після смерті боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Спадкування, перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

4.6 Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

4.7 У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

4.8 Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов'язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

4.9 Отже, у зв’язку із тим, що на момент смерті ОСОБА_3 рухомого чи нерухомого майна зареєстрованого за ним у встановленому законом порядку або належних йому грошових коштів, за рахунок якого можна задовольнити вимоги кредитора, виявлено не було, тобто спадкова маса була відсутня, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

у задовленні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, код юридичної особи - 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: м. Чернігів, 1-ий. пров, Орджонікідзе, 6, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складене 20.06.2018

Суддя І.В. Литвиненко