Вирок № 74798582, 20.06.2018, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/626/18

Провадження № 1-кп/575/80/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року смт. Велика Писарівка

ОСОБА_1 районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря Доценко Т.Г.

прокурора Петльованого В.В.

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.В.Писарівка кримінальне провадження № 12018200150000067 від 02.04.2018 стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_4 Федерації, зареєстрованого за адресою: РФ, Чеченська республіка, Грозненський район, с.Карла-Юрт, вул..Алханчурська,11, раніше на території України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

в с т а н о в и в :

Громадянин ОСОБА_4 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у невстановлені досудовим слідством час та місці, вступив у попередню змову з невстановленими особами (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділені в окреме кримінальне провадження) з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України в обхід встановлених пунктів пропуску з території ОСОБА_4 Федерації.

Діючи за попередньою змовою, 30.03.2018 невстановлені особи узгоджено з ОСОБА_3, підшукавши бажаючих незаконно потрапити на територію України п’ятьох громадян ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6, а саме : Nguyen Van Dung, ІНФОРМАЦІЯ_4, Nguyen Van Kiem, ІНФОРМАЦІЯ_5, На Danh Toan, ІНФОРМАЦІЯ_6, Le Gia Giang, ІНФОРМАЦІЯ_7, Phan Van Trieu, ІНФОРМАЦІЯ_8, організували їх доставку з м. Москва до кордону з Україною в районі с. Сподарюшино Грайворонського району Бєлгородської області.

Реалізуючи свої злочинні наміри по незаконному переправленню осіб через державний кордон України, ОСОБА_3, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з невстановленими особами, в ніч з 30 на 31 березня 2018 року, очоливши вказану групу осіб громадян ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6, використовуючи свій мобільний телефон «Samsung» та дані мобільного інтернету для орієнтування на місцевості, вказуючи їм шлях слідування в лісовому масиві, незаконно перевів їх через державний кордон України з території ОСОБА_4 Федерації в напрямку населеного пункту Сподарюшино (ОСОБА_4 Федерація) - населеного пункту Попівка (Україна), в районі інформаційного покажчика № 132/3.

Після незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_3 повідомив невстановленим особам про своє місцезнаходження з вказаними громадянами ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6 в районі с. Пожня Великописарівського району Сумської області. Невстановлені особи організували приїзд автомобіля таксі «Mercedes-Benz», реєстраційний номер KTT68FM, під керуванням ОСОБА_7 для подальшого слідування ОСОБА_3 та громадян ОСОБА_6 по території України. Однак, на автошляху Краснопілля-Велика Писарівка біля с.Пожня Великописарівського району вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_7, в якому знаходився ОСОБА_3 та п’ятеро вказаних громадян ОСОБА_5 Республіки ОСОБА_6, був затриманий прикордонним нарядом у складі оперативних співробітників оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. Суми) ОРУ Східного регіонального управління ДПС України та військовослужбовців ВПС «Велика Писарівка» Сумського прикордонного загону ДПС України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вказаному злочині визнав себе винним повністю, підтвердивши, що вчинив його при обставинах, викладених вище, у вчиненому розкаюється.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.332 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений злочин суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого.

Згідно з положеннями ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, судом не встановлено.

До обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, суд відносить повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також викриття організатора злочину та співпрацю з органами досудового розслідування.

Відповідно до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Враховуючи обставини справи в їх сукупності, дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності на території України притягується вперше, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має молодий вік, з урахуванням думки прокурора та захисника щодо виду та міри покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства з призначенням йому покарання із застосуванням ст.69 КК України більш м’якого, не зазначеного у санкції ч.2 ст.332 КК України, – у виді обмеження волі.

Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином іншої держави, на території України місця проживання не має.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Цивільний позов не заявлений; процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст..100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, підлягає залишенню до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та призначити йому за цим Законом, із застосуванням ст.69 КК України, покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня затримання, тобто з 03 квітня 2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.57 КВК України після набрання вироком законної сили обвинуваченого ОСОБА_3 направити до місця відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

ОСОБА_3 при прибутті до місця відбування покарання з-під варти звільнити.

На підставі ч.2 ст.58 КВК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення та час слідування під вартою до виправного центру відповідно до ст.72 КК України з розрахунку: одному дню попереднього ув'язнення відповідає 2 дні обмеження волі, за період з 03.04.2018 по день звільнення ОСОБА_3 з під варти включно.

Речові докази - мобільний телефон марки «Samsung JTI9190» IMEI 359041051777507, з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Білайн» з серійним номером 897019917061277784D; мобільний телефон марки «Nokia 1280» IMEI 353690054240240; портативний зарядний пристрій для телефонів «Enrico Fermi», які зберігаються в матеріалах даного кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_3.

Речові докази – відібрані у громадян ОСОБА_6 Nguyen Van Dung, Nguyen Van Kiem, На Danh Toan, Le Gia Giang, Phan Van Trieu зразки крові та зразки слини на марлеві тампони та контрольні зразки, які упаковані до паперових конвертів в кількості 32 шт. та зберігаються в камері зберігання речових доказів В.Писарівського ВП Охтирського ВП ГУ НП в Сумській області, після набрання вироком законної сили – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення через ОСОБА_1 районний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя А.І.Савєльєва