Постанова № 74798500, 12.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4083/18

Номер справи місцевого суду: 511/1391/17

Головуючий у першій інстанції Іванова О. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих вчиненням злочину,

встановив:

20 липня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на його користь завдану матеріальну шкоду у сумі 73 514, 89 грн., моральну шкоду у сумі 50 000 грн. та послуги адвоката у сумі 800 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 лютого 2017 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були визнані винуватими та засуджені за ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі. Вказаними винними діями відповідачів йому була завдана значна матеріальна та моральна шкода, як потерпілому в даному кримінальному провадженні.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 січня 2018 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди від злочину відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3ставить питання про скасування зазначеного судового рішення та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції справа була розглянута у відсутність відповідача ОСОБА_4, який не виявив бажання приймати участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, про що свідчить зворотнє повідомлення про завчасне сповіщення ОСОБА_4 про слухання справи в суді апеляційної інстанції на 24.04.2018 року, на 14.00 год. (а.с.119).

Крім того, в судове засіданні, призначене на 29.05.2018 року, на 16.00 год. ОСОБА_4 також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, оскільки поштова кореспонденція повернулась з відміткою, що за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 не проживає (а.с.105, 108, 120-123, 127).

В судове засідання, призначене на 12.06.2018 року, на 15.00 год. відповідач ОСОБА_4 також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання на офіційній веб-сторінці апеляційного суду Одеської області (а.с.129, 130).

У зв'язку з цим, та враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 не інтересується про стан відомого йому цивільного провадження, та те, що справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше трьох місяців, колегія суддів вирішила слухати справу у відсутність відповідача ОСОБА_4

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_3 не довів суду того, що діями відповідачів йому було завдану матеріальну і моральну шкоду, та не було доведено, що мопед «YAMAHA SA-1 рама НОМЕР_3, який належав на праві власності позивачу, був повністю знищений діями відповідачів, що виключає їх відповідальність за заподіяну матеріальну і моральну шкоду позивачу.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Та обставина, що 28.04.2016 року біля 21.00 год. біля бару «Ніка», який знаходиться поруч з Комунальним закладом «Роздільнянська центральна районна лікарня» в м. Роздільна відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 намагались вкрасти мопед «YAMAHA SA-1 рама НОМЕР_3, який належав на праві власності позивачу ОСОБА_3, визнані сторонами і підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.

Спірним в даному випадку є питання стосовно того, чи завдали вказаними діями відповідачі матеріальної і моральної шкоди позивачу та чи підлягає стягненню ця шкода з відповідачів на користь позивача.

З цих підстав колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, безпосередньо після того, як відповідачі намагались викрасти вказаний мопед, вони пошкодили його, про що свідчить звернення позивача ОСОБА_3 до Роздільнянського ВП ГУ НП України в Одеській області із заявою про вчинення злочину, в якій просив зареєструвати кримінальне провадження за ч.2 ст.289 КК України щодо незаконного заволодіння його транспортним засобом групою осіб, негайно затримати осіб, які намагались незаконно заволодіти цим транспортним засобом та визнати ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному проваджені. Також просив накласти арешт на автомобіль ВАЗ 21-07, р/н НОМЕР_4, який був використаний для завдання йому шкоди, з метою фіксації слідів злочину та відшкодування позивачу матеріального збитку.

Зазначені обставини підтверджуються вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.02.2017 року (а.с.3-6), а тому у відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України також вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.

Вказаним вироком суду було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були визнані винними лише у незаконному заволодінні транспортним засобом, здійсненим за попередньою змовою групою осіб, не доведеного до кінця з причин, які не залежали від волі особи.

При цьому, суд зазначив, що відмова в позові пов'язана з тим, що судом не досліджувались обставини пошкодження транспортного засобу позивача, яке відбулось після вчиненого кримінального правопорушення, а тому не може бути об'єктом дослідження судом у даному кримінальному провадженні.

Саме з цих підстав, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, обставини пошкодження мопеда позивача діями відповідачів не були предметом судового дослідження в кримінальному провадженні, а тому підлягали дослідженню в порядку цивільного судочинства.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував, що при невдалому намаганні викрасти його мопед, позивачі переїхали цей мопед автомобілем ВАЗ 21-07, повністю пошкодивши його.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що вказані доводи позивача, які ним зазначались з самого початку досудового розслідування, не спростовані матеріалами справи, а тому заслуговують на увагу і на належне дослідження, без посилання на вищевказаний вирок у кримінальній справі.

Так, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення слідчих дій по вищевказаному кримінальному провадженню, слідчий Роздільнянського ВП ГУ НП України в Одеській області Каташинський О.С. залишив пошкоджений мопед на зберіганні у позивача ОСОБА_3, до подальшого прийняття рішення щодо цього мопеду, у зв'язку з чим слідчий взяв у позивача розписку про зберігання мопеда у пошкодженому виді (а.с.57).

Тобто, факт пошкодження мопеда підтверджується вказаними доказами, а також фотокопіями мопеда, які маються в матеріалах кримінального провадження (а.с.58-63).

Крім того, факт пошкодження мопеду підтверджується протоколом огляду предмету від 28.04.2016 року (а.с.56).

Таким чином, судом першої інстанції не було враховано, що мопед позивача був пошкоджений, що позбавило ОСОБА_3 значний час користуватись ним і витрачати значних зусиль для відновлення свого порушеного права.

Що стосується розміру відшкодування завданої матеріальної шкоди, то колегія суддів частково погоджується з доводами позивача про те, що вказаний мопед на даний час непридатний для використання, а тому він його може передати відповідачам, а вони йому мають відшкодувати його вартість.

З цією метою та для надання можливості сторонам укласти мирову угоду, колегією суддів 29.05.2018 року у справі була оголошена перерва, однак позивач ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_5 не досягли згоди щодо розміру відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди.

З цих підстав колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана особі і майну громадянина або заподіяну майну юридичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача матеріальну шкоду, завдану пошкодженням мопеда позивача «YAMAHA SA-1 рама НОМЕР_3, у розмірі 15200 грн.

При цьому колегія суддів враховує, що вказаний розмір шкоди підтверджується накладною від 24 травня 2018 року і відповідає вартості аналогічного мопеда б/у (а.с.113).

Що стосується висновку суду, викладеному у вищевказаному вироку стосовно того, що вартість мопеда позивача складає 5000 грн., то колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки цей висновок спростовується вищевикладеними доказами у справі.

Крім того, у відповідності до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, оскільки питання щодо вартості завданої шкоди позивачу при розгляді кримінальної справи не розглядались, про що зазначено вище, то і висновок суду у кримінальній справі про вартість мопеду позивача не є обов'язковим для суду при розгляді цивільної справи.

Колегія суддів також наголошує на тому, що обставини пошкодження мопеда позивача не спростовані відповідачами і матеріалами справи, а тому відповідачі зобов'язані відшкодувати його вартість, яка складає 15200 грн. і мають право на витребування пошкодженого мопеду у позивача на свою користь.

Що стосується моральної шкоди, то колегія суддів також вважає, що неправомірними діями відповідачів позивачу була завдана моральна шкода.

Так, як було зазначено вище, після скоєного злочину відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, позивач залишився без транспортного засобу, котрий йому був необхідний як для поїздок на роботу, так і для власних потреб.

Крім того, як вбачається з пояснень позивача, скоєний випадок та його наслідки привели його до фізичних і моральних страждань, порушили нормальні життєві зв'язки і вимагали від нього додаткових зусиль для організації праці та матеріального забезпечення сім'ї.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

В суді апеляційної інстанції позивач вказав, що в рахунок відшкодування моральної шкоди, на його користь необхідно стягнути з відповідачів 1000 грн., з чим повністю погоджується колегія суддів, оскільки вважає дані вимоги обгрунтованими і доведеними.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного рішення суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права.

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 січня 2018 року скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково та стягнути до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 в солідарному порядку завдану матеріальну шкоду у сумі 15200 грн. та моральну шкоду у сумі 1000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити, як заявлених безпідставно.

Також колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь державного бюджету України в рівних частках судовий збір за подання позову до суду першої інстанції у загальній сумі 1280 грн., по 640 грн. з кожного, та за подання апеляційної скарги у загальній сумі 1920 грн., по 960 грн. з кожного - за реквізитами апеляційного суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 січня 2018 року скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (РНОКПП НОМЕР_2) в солідарному порядку завдану матеріальну шкоду у сумі 15200 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті гривень) та моральну шкоду у сумі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, як заявлених безпідставно.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь державного бюджету України в рівних частках судовий збір за подання позову у загальній сумі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень), по 640 грн. (шістсот сорок гривень) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а на користь державного бюджету України в рівних частках судовий збір за подання апеляційної скарги у загальній сумі 1920 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень) по 960 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень) з кожного, за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.06.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко