Ухвала суду № 74798050, 19.06.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15975/17

Провадження № 2/522/3804/18

У Х В А Л А

19 червня 2018 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одеси клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження по справі,

встановив:

23 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов’язання вчинити належні дії.

Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси від 28 серпня 2017 року по справі відкрито провадження.

В судовому засіданні 10 січня 2018 року представник Міністерства оборони України звернувся з письмовим клопотанням про закриття провадження по справі, в порядку п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Даний позов містить не спір про житлове право, а публічно-правовий спір з суб’єктом владних повноважень щодо зобов’язання вчинити певні дії. Відповідачі є суб’єктами владних повноважень відповідно до КАС України. Зокрема, Міністерство оборони центральний орган виконавчої влади і військового управління, у порядкуванні якого перебувають Збройні сили України. Міноборони України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпеченням реалізації державної політики у сфері оборони. Позивач у своєму позові просить визнати противоправною поведінку відповідачів та зобов’язати суб’єкти владних повноважень вчинити дії, а саме негайно надати житлове приміщення чи сплатити грошову компенсацію замість останнього. Відповідно, такий спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не цивільного.

В судовому засіданні 10 січня 2018 року по справі оголошена перерва, учасникам процесу наданий час для ознайомлення з зазначеним клопотанням.

18 січня 2018 року до суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 на закриття провадження по справі, оскільки в даному випадку містяться спірні правовідносини, які виникли з житлових відносин, тому спір про захист права конкретної фізичної особи на отримання житла, в тому числі, право на отримання житла у зв’язку з проходженням публічної служби, а також правовідносини, що є похідним від такого спору є не публічними, а приватно-правовим, а відтак підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Крім того, 08 серпня 2017 року він звертався з таким позовом до Одеського окружного адміністративного суду 11.08.2017 року по справі № 815/4121/17 йому було відмовлено у відкритті провадження у справі, в зв’язку з тим, що даний спір підлягає розгляду в межах положень ЦПК України.

В судовому засіданні 19 червня 2018 року представник Міністерства оборони України просив закрити провадження по справі, оскільки за суб’єктним складом справа підлягає розгляду в адміністративному проваджені.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти закриття провадження по справі з підстав, які викладені у його письмових запереченнях.

В силу п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи сторін по справі, суд вважає, що у задоволені клопотання Міністерства оброни України про закриття провадження у справі необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, предметом спору по справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно – експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов’язання вчинити належні дії є визнання противоправною бездіяльність Міністерства оборони України та квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси щодо невиконання своїх зобов’язань по забезпеченню житлом військовослужбовця; зобов’язання Міністерства оборони України та квартирно – експлуатаційний відділ міста Одеси негайно надати житлове приміщення для постійного проживання ОСОБА_1 та членів його сім’ї згідно норм, встановлених законодавством України або виплатити належну грошову компенсацію; зобов’язати Міністерство оборони України та квартирно – експлуатаційний відділ міста Одеси не знімати ОСОБА_1 з квартирного обліку у зв’язку зі звільненням з військової служби до моменту забезпечення його житловим приміщенням для постійного проживання.

Отже, спірні відносини між позивачем та відповідачами виникли у зв’язку з незабезпеченням ОСОБА_1 житлом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2017 року (справа № 815/4121/17) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно – експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов’язання вчинити належні дії. Роз’яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в межах положень Цивільного законодавства України.

Систему нормативно-правових актів, що регулюють житлові відносини в Україні, складають: Конституція України, Житловий кодекс Української РСР, Цивільний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та інші закони, укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 3 ЖК УРСР житлові відносини в Українській РСР регулюються Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік та видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами житлового законодавства Української РСР.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальними судами вирішуються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 4, 19 ЦПК України).

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори – особливий різновид спорів, що торкаються житлових прав та інтересів громадян і організацій.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спори про зобов’язання надати житлове приміщення підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушенного цивільного, а не особистого немайнового права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов’язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року№ 6-2139цс15.

Отже, суд не приймає до уваги доводи представника Міністерства оборони України що наявність сторони у справі - суб’єкта владних повноважень є підставою для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки суперечить правовим нормам, які встановлюють вирішення спору про право в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 251 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до квартирно–експлуатаційного відділу міста Одеси, Міністерства оборони України про визнання противоправною бездіяльність та зобов’язання вчинити належні дії.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 20 червня 2018 року.

Суддя Л. М. Чернявська