Постанова № 74796599, 20.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3173/18 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/492/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 20.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС за довіреністю ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Азербайджану, м. Баку, мешканку України, м. Київ, Оболонський проспект, б. 34г, кв. 73, тимчасово не працюючу,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Постановлено вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0273/12500/18 року від 24 березня 2018 року валюту в розмірі 2650 доларів США (вартість, грн. 69 572,17) – повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що 24 березня 2018 року о 08 годині 23 хвилини під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу „Приліт” терміналу „D” ДПМА “Бориспіль” громадянка України ОСОБА_3, яка прилетіла до України з ОСОБА_4 м. Анкари, літаком а/к "МАУ", рейс № PS722, та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою „білої лінії”, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України пасажирці було задано питання щодо наявності в неї готівкових коштів, на що вона відповіла, що має 9000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу „Приліт” терміналу "D" ДП МА „Бориспіль”, де нею була видана готівка в розмірі: 10 650 доларів США та 3500 євро, які знаходились в одному з відділень сумки пасажирки (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки, готівка належать їй особисто.

Пасажирка обрала проходження митного контролю “зеленим коридором”, де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_3 було пропущено 8000 доларів США та 3500 євро (еквівалент 9996 євро згідно курсу НБУ станом на 24.03.2018). За протоколом про порушення митних правил вилучено 2650 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала та до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівкових коштів в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27 травня 2008 року зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25 липня 2012 року, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв’язку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0273/12500/18 один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_3 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

В апеляційній скарзі представник Київської митниці ДФС за довіреністю ОСОБА_2 просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2018 року скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до неї стягнення у виді штрафу в розмір ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень разом із конфіскацією затриманої по справі валюти у сумі 2650 доларів США.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що шкода яку громадянка України ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі була незначною, маючи на меті лише економічну (майнову) шкоду державним інтересам, оскільки остання не ухилялася від сплати мита. Із такою позицією апелянт погодитися не може, так як обов’язок кожного громадянина дотримуватись національного законодавства України встановлений нормами Конституції та не скасовується в залежності від можливості спричинення громадянином майнової шкоди державі або без неї та не залежить від вартісного показника порушення.

Шкода від вчиненого громадянкою України ОСОБА_3 порушення полягає саме в неповазі до встановленого українською державою порядку переміщення відповідного товару (валюти) через митний кордон, в нехтуванні та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігноруванні громадського обов’язку правосвідомості. При винесенні постанови судом зазначене враховано не було.

Крім того, апелянт вказав, що санкція ст. 471 МК України є абсолютно визначеною, тобто чітко визначає вид та міру юридичної відповідальності, а саме штраф та обов’язкове застосування додаткового стягнення у виді конфіскації товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2018 року залишити без зміни, оскільки вважає, що при розгляді справи, суд першої інстанції врахував характер вчиненого, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Заслухавши представника митниці ОСОБА_5, котрий підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задоволити, ОСОБА_3 та її представників за довіреністю – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, котрі заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили постанову суду залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами та учасниками процесу не оскаржується.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо безпідставного незастосування судом додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, є обґрунтованими, а висновок суду про відсутність підстав для застосування стосовно ОСОБА_3 додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обовязковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що держава при конфіскації майна зобов’язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).

Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов’язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб’єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з’ясованих обставин і фактів.

Однак, ігноруючи норми чинного законодавства України, суд першої інстанції звільнив ОСОБА_3 від конфіскації предметів порушення митних правил, при цьому, будь-якої оцінки щодо наявності у неї обставин, які складуть «індивідуальний і надмірний тягар» при конфіскації вилучених коштів не зробив, суду не надано будь-яких доказів які підтверджують факт наявності «індивідуального і надмірного тягаря» у ОСОБА_3 при конфіскації вилучених у неї коштів.

Крім того, як вбачається з протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0273/12500/18 від 24 березня 2018 року, безпосередньо під час порушення митних правил ОСОБА_3 пояснювала працівникам митниці, що кошти які вона перевозила через митний кордон України належать їй особисто.

При цьому, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 стверджувала, що грошові кошти в сумі 3 500 євро та 10 500 доларів США безпосередньо перед її вильотом надав їй громадянин ОСОБА_4 Бінгьол для передачі цих коштів ОСОБА_8, котрий проживає в Україні та потребує фінансової допомоги у зв’язку із хворобою.

Для перевірки вказаних обставин, апеляційний суд викликав в судове засідання ОСОБА_8, однак останній до суду не з’явився, оскільки з 03 червня 2018 року перебуває за межами України.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно вказаного протоколу встановлено, що ОСОБА_3 перетинає митний кордон України приблизно 10 разів в рік, що на думку апеляційного суду, свідчить про її обізнаність щодо правил перетину митного кордону.

Посилання ОСОБА_3 на те, що дане правопорушення вчинено з необережності – є безпідставними, оскільки порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, може вчинятись як умисно, так і через необережність. Дана обставина не впливає на кваліфікацію та на вид стягнення.

Відповідно до ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Постановою Національного банку України № 148 від 27 травня 2008 року затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Відповідно до вказаної інструкції фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2018 року не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись, ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС за довіреністю – задоволити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕР577390, виданий 06 грудня 2012 року, орган, що видав: 8090, персональний номер НОМЕР_1 – визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією вилученої згідно протоколу про порушення митних правил № 0273/12500/18 року від 24 березня 2018 року валюти в розмірі 2650 доларів США (вартість, грн. 69 572,17), в дохід Держави Україна.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави Україна (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон ЕР577390, виданий 06.12.2012 р, орган, що видав: 8090, персональний номер НОМЕР_1 - на користь державного бюджету України (р/р № 31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області ОСОБА_1