Вирок № 74796546, 18.06.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 423/1378/18

провадження № 1-кп/415/577/18

ВИРОК

Іменем України

18 червня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Комм Я.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130530000242 від 21.03.2018 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не є особою з інвалідністю, працюючого гірником з ремонту гірничих виробок на ВШТ ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2018 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні лазні ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» розташованої за адресою: Луганська область, Попаснянський район місто Золоте, вулиця Ушакова, 2, побачив на підвіконні мобільний телефон марки «Fly” модель IQ456 Era Life, в якому знаходилась карта пам’яті типу microSDHC марки “Apacer” та дві сім-карти операторів мобільного зв’язку «МТС» і «Київстар», які належать ОСОБА_2 та маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав належне ОСОБА_2 майно, а саме: мобільний телефон марки «Fly» модель IQ456 Era Life вартістю, згідно висновку експерта № 19/113/9/636-90е від 12.04.2018 року, 1050 гривень; карту пам’яті типу microSDHC марки “Apacer” вартістю, згідно висновку експерта № 19/113/9/636-90е від 12.04.2018 року 139,50 гривень; сім-карту оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю, згідно довідки про вартість, 55 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 60 гривень; сім-карту оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю, згідно довідки про вартість, 30 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 61 гривня, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 1395 гривень 50 копійок.

Заволодівши майном належним ОСОБА_2, ОСОБА_1 розпорядився ним на власний розсуд.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

02.05.2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130530000242 від 21.03.2018 року між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, яка разом з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 була направлена до суду.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та остаточно примирився з потерпілим ОСОБА_2 майнова шкода відшкодована в повному обсязі, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п’ятдесят гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз’яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. Зазначив, що майнова шкода ним відшкодована в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з підозрюваним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 він не має.

Прокурор Комм Я.О. в підготовчому судовому засіданні, не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого та представника потерпілого про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з’ясувавши у потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані: за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з’ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 02.05.2018 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією за ч.1 ст.185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого – щире каяття та відсутністю обставин, що обтяжують покарання.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/636-90е від 12.04.2018 року (а.с. 40-45) витрати на залучення експертів у сумі 715 гривень 00 копійок (а.с.46) - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-мобільний телефон марки «Fly» модель IQ456 Era Life, карта пам’яті типу microSDHC марки «Apacer» та дві сім-карти операторів мобільного зв’язку «МТС» і «Київстар», які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 17 квітня 2018 року (а.с.47), передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – підлягають поверненню власнику – потерпілому ОСОБА_2

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 02.05.2018 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130530000242 від 21.03.2018 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання - у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/636-90е від 12.04.2018 року у сумі 715 (сімсот п’ятнадцять) гривні 00 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 1117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Fly» модель IQ456 Era Life, карта пам’яті типу microSDHC марки «Apacer» та дві сім-карти операторів мобільного зв’язку «МТС» і «Київстар», які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 17 квітня 2018 року, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – повернути власнику – потерпілому ОСОБА_2

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова