Ухвала суду № 74796155, 18.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/759/18 Головуючий у І інстанції Корбут Провадження № 11-сс/780/377/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18.06.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого – судді Гриненка О.І.,

суддів – Зіміної В.Б., Семенцова Ю.В.,

за участю:

прокурора – Володька Р.І.,

підозрюваного – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3,

секретаря судових засідань – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 30 травня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

-підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2018 року за № 12018110090000219, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 30 травня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Богуславського відділення Миронівського ВП ГУНП в Київській області та застосовано до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, строк дії ухвали - до 26 липня 2018 року включно.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя, переконавшись у наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, дослідив матеріали, що характеризують особу підозрюваного та дійшов висновку про те, що докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати наявними зазначені слідчим ризики, передбачені п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому застосування більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам визнав недостатнім.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, а саме особисте зобов’язання чи домашній арешт.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання слідчого, слідчим суддею було недостатньо з’ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про обрання запобіжного заходу, що в подальшому призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановлення слідчим суддею незаконної ухвали. Зокрема, апелянт стверджує про те, що слідчий суддя не навів достатніх доказів щодо обґрунтованості пред’явленої підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не перевірив достатність застосування більш м’яких запобіжних заходів до підозрюваного.

Щодо безпідставності визнаних доведеними слідчим суддею ризиків, підозрюваний зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не доведено ймовірності здійснення незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також не доведено існування ризику того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він сприяє органу досудового розслідування у з’ясуванні обставин вчиненого злочину, так як особисто зацікавлений у об’єктивному розгляді справи.

Крім того, на думку підозрюваного, слідчим суддею належним чином не вмотивовані висновки щодо недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначених в ухвалі ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає правильним апеляційну скаргу підозрюваного залишити без задоволення, при цьому скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді місцевого суду виходячи з положень ч.2 ст.404 КПК України та постановити нову ухвалу, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Згідно із п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно з наданих суду матеріалів, у провадженні слідчого відділення Богуславського відділення Миронівського ВП ГУНП в Київській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2018 року за № 12018110090000219. У даному кримінальному провадженні про підозру у вчиненні зазначеного злочину повідомлено ОСОБА_2

28 травня 2018 року слідчим складено протокол про затримання 28 травня 2018 року о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ст.208 КПК України.

29 травня 2018 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий СВ Богуславського відділення Миронівського ВП ГУНП в Київській області, за погодженням із прокурором, звернувся до Богуславського районного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 Мотивуючи клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 покладається необхідність запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки більш м’які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов’язків.

30 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З журналу судового засідання видно, що доводи, наведені в клопотанні слідчого належним чином перевірялись судом при його розгляді. При цьому, було надано можливість дати пояснення підозрюваному ОСОБА_2, вислухана думка його захисника та прокурора, досліджені письмові докази, а також з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті, на які посилається в апеляційній скарзі підозрюваний.

Слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо наявності достатніх доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, так як вони підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, зокрема фактичними даним, що містяться в протоколах допиту потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, протоколах огляду місця події від 28 травня 2018 року та проведеного за участю підозрюваного слідчого експерименту від 29 травня 2018 року.

На переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу доводи підозрюваного ОСОБА_2 щодо відсутності належного обґрунтування висновку слідчого судді про наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, обґрунтовуючи наявність зазначених ризиків, вказав на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не має постійного місця проживання, не одружений, офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, має не зняту та не погашену судимість, а тому існують реальні ризики підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки більш м’які запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов’язків. ОСОБА_6 того, як зазначив сам підозрюваний у провадженні Яготинського районного суду Київської області з 2017 року знаходиться на розгляді кримінальне провадження за його обвинуваченням за ч.2 ст.185 КК України, що підтверджує наявність встановленого судом ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Наведений суддею комплекс доказів повністю спростовує доводи апеляційної скарги підозрюваного щодо необґрунтованості оголошення ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, а також високу суспільну небезпечність злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2 з урахуванням конкретних обставин скоєного злочину, слідчий суддя дійшов до правильного висновку про існування ризиків здійснення підозрюваним ОСОБА_2 спроб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, та обґрунтовано встановив недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

Доводи підозрюваного ОСОБА_2 щодо наявності у нього постійного місця проживання, жодним чином не свідчать про достатність застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу. ОСОБА_6 того, як вбачається з довідки-характеристики, виданої сільським головою с. Лемешівка, Яготинського району, Київської області, ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації проживає періодично (а.с.24).

Суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, врахувавши тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, конкретні обставини кримінального провадження, дані щодо особи підозрюваного, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку про необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а доводи підозрюваного ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Разом з тим, всупереч вимогам ч.3 ст.183 КПК України слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначено його альтернативний вид у вигляді застави та не встановлено її розміру, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення. А відтак оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, особи підозрюваного, колегія суддів вважає правильним визначити ОСОБА_2 як альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В разі внесення підозрюваним або іншими особами застави в зазначеному розмірі та звільнення його з-під варти, на думку колегії суддів необхідно покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 30 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Богуславського відділення Миронівського ВП ГУНП в Київській області та застосовано до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Богуславського відділення Миронівського ВП ГУНП в Київській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали з 19 год. 40 хв. 28 травня 2018 року до 19 год. 40 хв. 26 липня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 123 340 (сто двадцять три тисячі триста сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на депозитний рахунок Апеляційного суду Київської області: код ЄДРПОУ 02892020, р/р 37313011000034 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018.

ОСОБА_2 звільнити з-під варти негайно після отримання та перевірки документу, що підтверджує внесення застави.

У разі внесення застави зобов’язати ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від позапроцесуального спілкування з потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз’яснити, що у разі, якщо ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_8 ОСОБА_9