Постанова № 74795378, 19.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 479/145/18 19.06.2018 19.06.2018 19.06.2018

Номер провадження: 33/784/286/18

Справа №479/145/18 Головуючий у районному суді: ОСОБА_1

Провадження № 33/784/286/18 Головуючий у апеляційному суді: ОСОБА_2

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 червня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Лисенка П.П.,

із секретарем судового засідання – Андрієнко Л.Д.,

без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, належним чином повідомленому про час та місце розгляду справи, переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 постанову судді Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року, ухвалену в справі про адміністративне правопорушення, за якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 383205, 18 лютого 2018 року о 16 годині 05 хвилин співробітники патрульної поліції Кривоозерського відділення Врадіївського відділу Головного управління Нацполіції в Миколаївській області на автодорозі Р-75 Тимкове-Балта Криве Озеро-Первомайськ, зупинили автомобіль НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, який, як на їх думку, мав ознаки алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з рота, почервоніння обличчя та очей.

У зв’язку з цим, ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі.

Той погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора № 6810 “Драгер” № 958, який відбувся у присутності двох свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до результати тесту № 958, наявність алкоголю в крові ОСОБА_3 становила 0,22 ‰, з чим той не погодився.

У зв’язку з цим була здійснена невдала спроба проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я.

Оскільки ОСОБА_3 відмовився від проходження в закладі охорони здоров’я огляду на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та від здачі крові для проведення відповідних лабораторних досліджень, то компетентним працівником поліції був складений зазначений вище протокол, який разом з іншими, зібраними на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення матеріалами, передано до Кривоозерського районного суду Миколаївської області для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову судді та закрити провадження у справі, через те, що він не перебував у стані алкогольного сп’яніння та не відмовлявся від проходження медичного огляду.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють названими Правилами.

За п. 1.10. Правил, водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з п. п. «б», «д» п. 2.3., «а» п. 2.9. та п.2.5. Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов’язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

У зв’язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру встановлення проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду передбачено однойменною Інструкцією, яка 09.11.2015 затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров’я № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За ч. 2 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до названого Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

При цьому в правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові голови Верховного суду України від 22 серпня 2005 року, зазначено, що у конкретній справі закриття справи на підставі ст. 38 КУпАП допустимо лише у випадку доведеності вини особи у вчиненні правопорушення за умови забезпечення при розгляді справи всебічного, повного й об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, з дотриманням процесуальної форми її розгляду, визначеної законом.

Крім цього, слід зазначити, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вчинюється один раз і утворює закінчений склад певного правопорушення, після чого правопорушення є закінченим і починають спливати строки накладення стягнення.

Що стосується доказової бази у справах про адміністративні порушення, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силу статей 33-35 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При цьому, обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

Оскаржена постанова у повній мірі відповідає виписаним вище положенням.

Так, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 383205 від 18 лютого 2018 року (а.с. - 2), тесту (а.с. - 1), висновку № 8 (а.с. -3), письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. – 4, 5) слідує, що 18 лютого 2018 року близько 16 год. 05 хв. на автодорозі Р-75 Тимкове-Балта Криве Озеро-Первомайськ, ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ21063 державний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме, із запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням обличчя та очей.

Такий стан водія, в присутності двох свідків, було підтверджено оглядом на стан сп’яніння, проведеним за місцем зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а саме, технічного засобу «DragerAlkotest», номер приладу АRCD-0481, за результатом якого в крові ОСОБА_3 виявлено 0,22 ‰ алкоголю, на підставі чого складено протокол серії БД № 383205 (а.с.1,2,4,5).

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що не згоден з висновком технічного засобу «Alkotest 6810», у зв’язку з чим огляд повинен був проводитися в закладі охорони здоров’я, проте не був проведений, оскільки він погоджувався лише надати на аналіз сечу і відмовлявся від інших, запропонованих йому способів встановлення стану сп’яніння, що розцінюється судом, як небажання встановити істинну картину події, а, відповідно спроба уникнути покарання за вчинений адміністративний проступок.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірюваної техніки № 297/Т, використаний поліцією для встановлення сп’яніння водія ОСОБА_3 Drager Alcotest 6810 відповідає вимогам методики повірки МПУ 066/05-2013 і до 27 березня 2018 року є належним технічним приладом для встановлення наявності алкоголю в крові водія.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП названі докази є належними та допустимими у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у справі достатньо належних та допустимих доказів тому, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, і, оскільки строки накладення адміністративного стягнення по ньому не спливли, то районний суд зобов’язаний був притягнути його до адміністративної відповідальності та застосувати передбачені названою статтею санкції.

Оскільки Кривоозерський районний суд Миколаївської області, з таких же мотивів дійшов такого ж висновку, то оскаржену постанову слід вважати обґрунтованою та законною, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно диспозиції названої статі, законодавець враховуючи підвищену загрозу дорожньому руху і, взагалі, суспільному порядку, визначив стан сп'яніння, як обов’язкову умову відповідальності за керування автомобілем у такому стані. Звільнення від відповідальності за таке правопорушення необхідно було б вважати нічим іншим, як спотворенням волі законодавця та спонуканням інших водіїв до чинення аналогічних таких дій.

Тому підстав для скасування постанови судді Кривоозерський районний суд Миколаївської області від 14 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.

За такого і керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Кривоозерський районний суд Миколаївської області від 14 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_2