Ухвала суду № 74794926, 07.06.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3587/16-ц

Провадження № 6/487/23/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Біцюка А.В., за участю секретаря Попович В.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

15.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з заявою про розстрочку виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.06.2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій посилаючись на складне фінансове становище та несприятливу фінансову ситуацію в підприємницькій діяльності та як наслідок відсутність можливості погасити суму боргу за кредитним договором, просить суд розстрочити виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.06.2017 року у справі № 487/3587/16-ц, а саме сплачувати суму 59242,42 грн. рівними платежами з січня 2018 року по 800,00 грн. щомісяця до повного погашення суми боргу.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення суду.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, суду надала заперечення на заяву про розстрочення рішення суду, в яких проти задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення рішення суду заперечувала, суду пояснила, що підставою для розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Обставини, на які посилається заявник не можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки недостатній рівень доходу та утримання малолітньої дитини не є винятковими обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду. Крім того, розстрочення виконання рішення суду не буде мати значного ефекту для боржника за причиною продовження дії кредитних правовідносин. У сукупності, з врахуванням заборгованості боржника, на кінець виплат відповідно до розстрочення, у наявності буде новий борг, який донарахується протягом визначеного часу. На підставі вищевикладеного просить суд в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення рішення суду відмовити в повному обсязі.

Вивчивши подану заяву, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

15.07.2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 60 477,54 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.06.2017 року позов було частково задоволено, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягнуто суму заборгованості за договором від 07.12.2011 року у розмірі 59 242,42 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 26 062,89 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 29 823,46 грн., нараховані штрафи відповідно до п. 2.1.1.7,6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) – 2856,07 грн.

Згідно ч.1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке заявник просить розстрочити, було ухвалено 14.06.2017 року.

За такого, до спливу строку, встановленого ч.5 ст. 435 ЦПК України, залишилось приблизно сім днів, що на думку суду є недостатнім для розстрочення виконання вказаного рішення суду.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення не підлягає задоволенню у зв’язку з нікчемністю строку, який залишився для розстрочення та відстрочки виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 днів з складання повного судового рішення.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12.06.2018 року.

Суддя Біцюк А. В.