Рішення № 74794923, 11.06.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1190/16-ц

Провадження № 2/486/13/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Франчук О. Д.

секретаря с/з ОСОБА_1

за участю: позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя ,

за участю: представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

ОСОБА_6 виклад позиції позиввача та заперечень відповідача.

29.11.2016 ироку ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позову зазначила, що з 24.12.1988 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який 23.03.2016 року був розірваний рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області. В період шлюбу ними було придбане майно на загальну суму 77 857.00 грн. та заощаджено грошові кошти в сумі 150 000 грн., які зберігались на рахунку відповідача. У зв’язку з тим, що відповідач не бажає мирним шляхом поділити їх спільне майно, просить суд виділити їй у власність майно на суму 28 943.00 грн., а саме: кондиціонер Digital вартістю 2 995 грн., телевізор з колонками вартістю 1 320 грн., холодильник Samsung вартістю 5 595 грн., електроплиту Kaiser вартістю 4 125 грн., витяжку Kaiser вартістю 683 грн., систему очистки води вартістю 1 200 грн., шафу-купе вартістю 3 100 грн., диван вартістю 2 800 грн., шафу дзеркальну вартістю 670 грн., тумбу Solo с умывальником вартістю 855.00 грн., батареї 2 шт. вартістю 2 600 грн., ноутбук вартістю 3 000 грн.. Відповідачу просить виділити у власність майно на суму 49 814 грн., а саме: холодильник Nord вартістю 1 000 грн., мопед Suzuki вартістю 7 000 грн., мотоблок вартістю 3 000 грн., бетонозмішувач вартістю 1 940 грн. зварювальний апарат вартістю 600 грн., перфоратор вартістю 2 000 грн., болгарку Stern вартістю 400 грн., електродрель вартістю 98 грн., кондиціонер Digital вартістю 3 000 грн., кондиціонер Haier вартістю 2 000 грн., пилосос Samsung вартістю 1 500 грн., пральну машину вартістю 2 000 грн., телевізор Haier вартістю 2 000 грн., мікрохвильову піч Samsung вартістю 900 грн., мультиварку Redmond вартістю 800 грн., хлібопіч Orion вартістю 600 грн., соковижималку Philips вартістю 900 грн., дитячу стінку вартістю 800 грн., меблі у вітальню вартістю 2 000 грн., м’який куток вартістю 3 000 грн., кухонний м’який куток вартістю 1 200 грн., чайник Delfa вартістю 76 грн., комп’ютер вартістю 7 000 грн., комп’ютер вартістю 5 000 грн.. Компенсацію різниці вартості майна виділеного відповідачу в сумі 20 871 грн. та частину грошових заощаджень в сумі 75 000 грн. просить стягнути з відповідача на свою користь. Також просить стягнути на свою користь понесені нею судові витрати.

В ході судового засідання позовні вимоги, щодо переліку майна та його вартості, не одноразово уточнювались сторонами.

ІІ. Заяви та клопотання учасників справи.

27.12.2016 року позивачкою заявлено клопотання про витребування доказів, які становлять банківську таємницю (а.с. 52 т.1).

14.03.2017 року представником ОСОБА_3 заявлене клопотання про витребування інформації, щодо банківських рахунків відкритих на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 75 т.1).

21.04.2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою (а.с. 96 т.1).

30.05.2017 року представник відповідача звернув до суду клопотання про призначення експертизи, щодо встановлення вартості майна колишнього подружжя ОСОБА_2 (а.с. 119).

18.01.2018 року представником позивача ОСОБА_4 направлена до суду заява про відкладення розгляду справи, у зв’язку з його зайнятістю у кримінальному провадженні у Веселинівському районному суді Миколаївської області (а.с. 200 т.1).

18.01.2018 року представником відповідача ОСОБА_5 направлена заява про залишення первісного позову ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, без розгляду (а.с. 202 т.1).

08.02.2018 року представник позивача ОСОБА_4 направив до суду письмову заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з перебуванням позивачки ОСОБА_2 на лікуванні (а.с. 206 т.1).

05.02.2018 року представником позивача ОСОБА_4 направлене клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових матеріалів (а.с. 213).

Представник позивача ОСОБА_4,згідно заяви від 17.04.2018 року ознайомлений з письмовими матеріалами справи (а.с. 240 т.1).

24.04.2018 року представник відповідача ОСОБА_5 направив заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в Арбузинському районному суді Миколаївської області (а.с. 241 т.1).

03.05.2018 року представник відповідача ознайомлений з матеріалами справи відповідно до заяви від 02.05.2018 року (а.с. 1 т.2).

25.05.2018 року представником відповідача направлена на адресу суду письмова заява про допит у якості свідка ОСОБА_7 (а.с. 6 т.2).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 07.11.2016 року, було відкрито провадження у даній справі та призначено її до попереднього судового розгляду (а.с. 8 т.1).

Ухвалою суду від 29.12.2016 року задоволене клопотання ОСОБА_2 щодо витребування доказів, що становлять банківську таємницю (а.с. 53 т.1).

Ухвалою суду від 31.05.2017 року у справі призначена товарознавча експертиза та зупинене провадження у справі (а.с. 121 т.1).

Ухвалою суду від 29.12.2017 року провадження у справі відновлене та призначено до судового засідання (а.с. 194 т.1).

Ухвалою суду від 18.01.2018 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишено без розгляду (а.с. 203 т.1).

ІV.Фактичні обставини встановлені судом та змін спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засідання повністю підтримала свої позовні вимоги, підтвердила обставини викладені у позові та просила про його задоволення, стягнувши також на її користь витрати по сплаті судового збору та витрати за надання правової допомоги в сумі 6 000 грн..

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги та пояснив, що не згоден до сплати позивачці компенсації вартості майна, яке вона запропонувала виділити йому у власність, а вважає за доцільне на вказану суму 20 871 грн. виділити в натурі майно у власність позивачки. При цьому пояснив, що грошові кошти в сумі 150 000 грн., які позивачка просить поділити, насправді заощаджувались для придбання житла їх старшому сину ОСОБА_8 та були в подальшому передані йому. При цьому їх молодший син проживає з відповідачем та повністю перебуває на його утриманні. Речі, які просить поділити позивачка, також знаходяться і в його користуванні.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримав думку відповідача та просив частково задовольнити позов, поділивши майно подружжя порівну, відмовивши у задоволенні позову в частині поділу спільних заощаджень, які були передані старшому сину подружжя.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що дійсно батьком йому були передані грошові кошти в сумі 160 000 грн. для придбання житла та знаходяться зараз на його банківському рахунку.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.12.1988 року до 23.03.2016 року та підтверджується копією рішення суду від 23.03.2016 року (а.с. 3 т.1).

За час перебування у шлюбі сторони придбали майно та заощадили грошові кошти, що підтверджується долученими письмовими доказами (а.с. 27-37, 126-166 т.1, а.с. 3 т.2).

Позивачка долучила до матеріалів справи копію висновку МСЕК та копію виписк медичної карти про перебування на обліку в онкодиспансері з 08.06.2016 року (а.с. 38-39).

26.12.2017 року на адресу суду надійшов висновок експерта про встановлення вартості автомобіля, повідомлення про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи у зв’язку з відсутністю додаткових матеріалів та 30.06.2017 року повідомлення про неможливість проведення оцінки майна - товарів народного споживання, у зв’язку з відсутністю у штаті фахівців за цією спеціальністю (а.с.176, 181-187 т.1).

З копії договору банківського вкладу від 11.06.2015 року та банківської квитанції вбачається, що 11.06.2015 року ім’я ОСОБА_7 був відкритий депозитний рахунок на суму 160 007.23 грн. (а.с. 4, 5 т.2).

V. Оцінка суду.

Вирішуючи по суті даний спір суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1) ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

У відповідності до положень ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Стаття 163 СК України регламентує, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п.п. 23), 24) постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Відповідно до п.30) зазначеної постанови, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

Згідно положень ст.ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що спірне майно було набуте сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Дана обставина визнається та не оспорюється сторонами. Доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя позивачем не надано, тому суд дійшов висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. Так, виходячи із обсягу спільно нажитого майна подружжя. суд вважає за доцільне поділити майно подружжя наступним чином.

Виділити в натурі позивачці майно на суму 39 112 грн, а саме: кондиціонер Digital вартістю 2995 грн., телевізор з колонками вартістю 1320 грн., холодильник Samsung вартістю 5 595 грн., електроплиту Kaiser вартістю 4 125 грн., витяжку Kaiser вартістю 683 грн., систему зворотнього осмосу води вартістю 1 200 грн., шафу-купе вартістю 3 100 грн., диван вартістю 2 800 грн., шафу дзеркальну вартістю 670 грн., тумбу Solo с умывальником вартістю 855.00 грн., батареї опалювання 2 шт. вартістю 2 600 грн., ноутбук вартістю 3 000 грн., сушарку Delfa вартістю 339 грн., соковарку вартістю 500 грн., кондиціонер КА-КА2 вартістю 150 грн., зимові автомобільні шини Nokia вартістю 2 700 грн., колісні диски вартістю 1 700 грн., зарядний пристрій вартістю 300 грн., набір гайкових ключів вартістю 300 грн., телевізор JVC вартістю 750 грн., телевізор Haier вартістю 2 530 грн., соковижималку Philips вартістю 900 грн..

Відповідачу ОСОБА_3 виділити у власність майно на суму 32 031 грн., а саме: холодильник Nord вартістю 1 000 грн., мопед Suzuki вартістю 7 000 грн., мотоблок вартістю 3 000 грн., бетонозмішувач вартістю 1 500 грн., зварювальний апарат вартістю 600 грн., перфоратор вартістю 1 660 грн., болгарку Stern вартістю 400 грн., електродрель вартістю 98 грн., кондиціонер Digital вартістю 3 670 грн., кондиціонер Haier вартістю 1 585 грн., пилосос Samsung вартістю 1 100 грн., пральну машину Ariston вартістю 1 918 грн., мікрохвильову піч Samsung вартістю 830 грн., мультиварку Redmond вартістю 800 грн., хлібопіч Orion вартістю 394 грн., дитячу стінку вартістю 800 грн., меблі у вітальню вартістю 2 000 грн., м’який куток вартістю 3 000 грн., кухонний м’який куток вартістю 1 200 грн., чайник Delfa вартістю 76 грн., комп’ютер вартістю 7 000 грн., комп’ютер вартістю 5 000 грн..

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, щодо поділу заощаджених грошових коштів в сумі 150 000 грн., слід відмовити, оскільки в судовому засіданні встановлено, що зазначені кошти перебувають у володінні сина позивачки та відповідача - ОСОБА_7, що підтверджено його особистими свідченнями наданими в судовому засіданні та письмовими матеріалами справи (а.с. 4, 5 т.2).

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги, щодо стягнення на користь позивачки компенсації різниці вартості майна в сумі 20 871 грн., оскільки, з врахуванням вартості спірного майна, судом здійснено поділ майна сторін, майже у рівних частках, з виділенням позивачці його більшої частки.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою при зверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 1 139.00 грн. (а.с. 18). При цьому, виходячи з ціни позову (28943+49814+20871+75000), загальна сума судового збору складає 1 746.28 грн..

За такого, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 391.12 грн..

Крім цього, на користь держави з позивачки підлягає стягненню недоплачена сума судового збору – 216.16 грн..

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її користь витрат за надання правової допомоги в сумі 6 000 грн., суд вважає, що дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Керуючись ст.ст. 4, 11-13, 76-78, 81, 89, 223, 264-265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 (проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_3 (проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_1) про поділ спільного майна подружжя, задовольнити частково.

Виділити у власність позивачу ОСОБА_2 наступне майно:

- кондиціонер Digital вартістю 2 995 грн.,

- телевізор з колонками вартістю 1320 грн.,

- холодильник Samsung вартістю 5 595 грн.,

- електроплиту Kaiser вартістю 4 125 грн.,

- витяжку Kaiser вартістю 683 грн.,

- систему зворотнього осмосу води вартістю 1 200 грн.,

- шафу-купе вартістю 3 100 грн., диван вартістю 2 800 грн.,

- шафу дзеркальну вартістю 670 грн., т

- умбу Solo с умывальником вартістю 855.00 грн.,

- батареї опалювання 2 шт. вартістю 2 600 грн., н

- оутбук вартістю 3 000 грн.,

- сушарку Delfa вартістю 339 грн.,

- соковарку вартістю 500 грн.,

- кондиціонер КА-КА2 вартістю 150 грн.,

- зимові автомобільні шини Nokia вартістю 2 700 грн.,

- колісні диски вартістю 1 700 грн., з

- арядний пристрій вартістю 300 грн.,

- набір гайкових ключів вартістю 300 грн.,

- телевізор JVC вартістю 750 грн.,

- телевізор Haier вартістю 2 530 грн.,

- соковижималку Philips вартістю 900 грн., а всього на загальну суму 39 112.00 грн..

Виділити у власність відповідачу ОСОБА_3 наступне майно:

- холодильник Nord вартістю 1 000 грн.,

- мопед Suzuki вартістю 7 000 грн.,

- мотоблок вартістю 3 000 грн.,

- бетонозмішувач вартістю 1 500 грн.,

- зварювальний апарат вартістю 600 грн.,

- перфоратор вартістю 1 660 грн.,

- болгарку Stern вартістю 400 грн.,

- електродрель вартістю 98 грн.,

- кондиціонер Digital вартістю 3 670 грн.,

- кондиціонер Haier вартістю 1 585 грн.,

- пилосос Samsung вартістю 1 100 грн.,

- пральну машину Ariston вартістю 1 918 грн.,

- мікрохвильову піч Samsung вартістю 830 грн.,

- мультиварку Redmond вартістю 800 грн.,

- хлібопіч Orion вартістю 394 грн.,

- дитячу стінку вартістю 800 грн.,

- меблі у вітальню вартістю 2 000 грн.,

- м’який куток вартістю 3 000 грн.,

- кухонний м’який куток вартістю 1 200 грн.,

- чайник Delfa вартістю 76 грн.,

- комп’ютер вартістю 7 000 грн.,

- комп’ютер вартістю 5 000 грн., а всього майна на загальну суму 32 031.00 грн..

Відмовити ОСОБА_2 в частині позовних вимог, щодо стягнення з ОСОБА_3 на її користь компенсації вартості спільного майна подружжя у сумі 20871 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. та 1/2 частини заощаджених в період шлюбу грошових коштів у сумі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь держави судовий збір 216 (двісті шістнадцять) грн.16 коп..

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, на користь ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, судові витрати в сумі в сумі 391 (триста дев'яносто одну) грн. 12 коп..

В частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у сумі 6 000 (шість тисяч) грн., відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_9

Повне рішення суду виготовлено 20 червня 2018 року.