Рішення № 74794363, 07.06.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8110/17

пр.№ 2/464/173/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 (м.Львів, вул.Демнянська, 16а/1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_6 (м.Львів, вул.Демнянська, 16а/17, ІПН НОМЕР_2), третя особа на стороні позивача ОСОБА_7 комунальне підприємство «Бондарівка» (м.Львів, вул.Гашека,15, ідентифікаційний код юридичної особи 31658250) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_1 08.12.2017 р. звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_5 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в сумі 44 363 грн. 40 коп. та 100 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1. У вересні 2017 року квартиру позивача було затоплено, що виявила її сестра ОСОБА_2, яка одночасно є і її представником ОСОБА_2 Згідно із актом обстеження від 15.09.2017 р., складеним комісією ЛКП «Бондарівка», причиною затоплення стало халатне відношення відповідача ОСОБА_6 до санітарно-технічних приладів в своїй квартирі, що призвело до забиття каналізаційного стояка, що в свою чергу, призвело до значного пошкодження квартири позивача. Відповідно до вказаного акту, позивачу завдано таку майнову шкоду: пошкоджено двері у ванну кімнату і коридор, підлогу в коридорі і кімнатах, стіни в коридорі і кімнатах. Внаслідок залиття, квартира позивача потребує термінового поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо, зважаючи на сирість та те, що на стінах з’явився грибок. Згідно із звітом про незалежну оцінку вартості будівельно-монтажних (відновлювальних) робіт приміщень квартири, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Демнянська, 16а/1 від 18.10.2017 р., складеним ПП «ЮрЕксперт», вартість проведення ремонту квартири позивача становить 40 945 грн. Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає попри неодноразові усні та письмові звернення. Окрім цього, позивач змушена була вирішувати питання з наданням представницьких прав представнику для ведення справи в суді, для чого була змушена оформляти відповідні документи в приватного нотаріуса штату Нью-Йорк, що на дату оформлення, а саме 31 жовтня 2017 року, склало 3 218 грн. 40 коп. (120 доларів США), що підтверджується відповідною квитанцією. Також зазначає, що вказаними неправомірними діями відповідача, позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась в негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Моральну шкоду позивач оцінив у 100 000 грн., а відтак, з врахуванням вартості проведеної оцінки завданих збитків (200 грн.), загальний розмір відшкодування шкоди становить 144 363 грн. 40 коп., яку просить стягнути з відповідача в користь позивача.

Ухвалою від 01.02.2018 р. у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач ОСОБА_6 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог з огляду на таке. Свою причетність до забиття каналізаційного стояка заперечує та зазначає, що акт, який долучений до позовної заяви, складався без її участі, про обставини його складання їй нічого не відомо, не були запрошені для цього і інші мешканці квартири. Про будь-яке комісійне обстеження стояка їй нічого не відомо, акт не містить інформації про те, на якій підставі було зроблено висновок про забиття тирсою стояка саме мешканцями квартири АДРЕСА_2 а в м.Львові. Окрім цього, вказує, що про залиття квартири позивача їй нічого не було відомо, її ніхто не запрошував взяти участь в огляді стояка, який був забитий, та огляді квартири позивача. У зв’язку з наведеним зазначила, що ні вона, ні члени її сім’ї не викидають тирсу у стояк, а відтак є не причетними до забиття, відповідно вони не можуть нести відповідальність за залиття квартири позивача. Окрім цього, відповідач вважає, що вона є неналежним відповідачем у справі, та оскільки балансоутримувачем будинку є ЛКП «Бондарівка», саме вказане підприємство має бути відповідачем та нести відповідальність за експлуатацію будинку. Окрім цього, зазначає, що забивання каналізаційної системи вже мало місце раніше з різних причин, а складенням акту від 15.09.2017 р. працівники ЛКП «Бондарівка» намагались зняти будь-яку відповідальність із свого підприємства та безпідставно перекласти на неї. Також без її участі проводилась оцінка вартості будівельно-монтажних (відновлювальних) робіт приміщень квартири позивача, за результатами чого було виготовлено звіт про незалежну оцінку від 18.10.2017 р. Вона не була присутня при проведенні огляду оцінювачем, повідомлень про таку їй не надходило, відтак була позбавлена можливості під час складання звіту оцінювачем надати відповідні пояснення, висловлювати свої міркування, тощо. З врахуванням наведеного, вважає, що позивачем не надано доказів, які б доводили причетність мешканців квартири АДРЕСА_3 до залиття квартири позивача.

Від представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, у якій представники зазначають, що вищезазначена інформація, наведена відповідачем у відзиві, не відповідає дійсності та повністю спростовується показаннями свідків – працівників ЛКП «Бондарівка». Окрім цього, щодо відсутності відповідача під час оцінки завданих збитків у квартирі позивача, зазначають, що звіт складається відповідними ліцензованими фахівцями на основі відповідного акту обстеження працівниками ЛКП і не вимагає присутності при цьому некваліфікованих «пояснювачів-висловлювачів своїх міркувань тощо». Також не відповідає дійсності той факт, що відповідача не намагались залучити до роботи комісії ЛКП «Бондарівка», оскільки з нею намагались вести перемовини, не доводячи справу до суду, однак вона ухилялась від таких переговорів.

Ухвалою суду від 15.03.2018 р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_7 комунальне підприємство «Бондарівка».

Відповідно до ухвали від 24.04.2018 р. підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, що наведені в такому, просять задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позовних вимог, надав пояснення, що відповідають змісту відзиву на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю. Окрім цього, просить стягнути із позивача в користь відповідача витрати, понесені останньою на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 грн.

В судовому засіданні представник третьої особи ЛКП «Бондарівка» - ОСОБА_4 надала пояснення, що відповідають змісту письмових пояснень від 17.04.2018 р. Зокрема, представник пояснила, що комісією в складі представників ЛКП «Бондарівка» встановлено факт залиття квартири АДРЕСА_4, що підтверджується відповідним актом від 08.09.2017 р. В акті встановлено причину затоплення, а саме: квартиру №1 було затоплено з каналізаційного стояка загального користування, каналізаційний стояк (труба) був забитий тирсою, що і призвело до витоку каналізаційних стояків в квартиру №1. Під час комісійного обстеження квартир стояка було виявлено, що матеріал (тирса), яким було забито стояк, виявлено в квартирі №17 на п’ятому поверсі. При обстеженні зроблені фото, якими підтверджується наявність тирси в квартирі, а також домашньої тварини (кота), ймовірно для якого і використовувалась вона. Окрім цього, 04.09.2017 р. в ЛКП «Бондарівка» із письмовою заявою звернулась мешканка квартири №1 ОСОБА_5, в якій просила створити комісію для оцінки збитків, понесених в результаті прориву каналізації. Відповідно до вказаної заяви, було створено комісію, а також складено акт від 15.09.2017 р., в якому встановлено, що у квартирі виявлено забитий стояк, внаслідок чого було пошкоджено двері у ванній кімнаті та коридорі, підлога в коридорі і кімнаті, стіни в коридорі. Зазначає, що ст. ст. 151, 177 ЖК УРСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 319, 322 ЦК України та Правилами утримання та поводження з тваринами у м. Львові передбачено обов’язок власника нерухомого майна по утриманню належної йому квартири, в тому числі й щодо внутрішньоквартирної та внутрішньобудинкової сантехнічної системи. Вважає, що ЛКП «Бондарівка» за належне використання та користування мешканцями системою водовідведення не відповідає і не може відповідати за наслідки у разі такого незадовільного користування.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_5 є власником квартири №1 у будинку №16а у м. Львові (1 поверх), про що свідчить договір купівлі-продажу квартири (а.с.13-14). Також встановлено, що відповідач ОСОБА_6 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 (5 поверх).

Відповідно до акту від 08.09.2018 р., комісія в складі майстрів з виходом на адресу: м.Львів, вул. Демнянська, 16а/1, склали даний акт про те, що у зв’язку із затопленням вищевказаної квартири з каналізаційного стояка загального користування, було проведено комісійне обстеження каналізаційної мережі квартир по даному стояку. Під час обстеження виявлено, що каналізаційний стояк був забитий тирсою, що призвело до витоку каналізаційний стоків в квартиру №1 (а.с.125).

Згідно із актом від 15.09.2017 р., складеним комісією в складі майстрів ЛКП «Бондарівка», у квартирі АДРЕСА_5, виявлений забитий каналізаційний стояк, внаслідок чого пошкоджено двері у ванній кімнаті, коридорі, підлога в коридорі і кімнатах, стіни в коридорі і кімнатах. Каналізаційний стояк забитий тирсою мешканцями квартири №17, що виявлено при комісійному огляді даного стояка (а.с.16).

З метою визначення вартості спричиненої майнової шкоди, позивач звернувся у приватне підприємство «ЮрЕксперт», яким було виконано Звіт про незалежну оцінку вартості будівельно-монтажних (відновлювальних) робіт приміщень квартири, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Демнянська, 16а/1 від 18.10.2017 р., відповідно до висновків якого за вартість будівельно-монтажних робіт (відновлювальних) прийнято кошторисну вартість ремонтно-монтажних (відновлювальних) робіт, яка становить 40 945 грн. (а.с.17-29). Також, позивач поніс витрати у сумі 200 грн. за проведення даного дослідження (а.с. 58).

Відповідно до частини першої ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди, а саме втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

Окрім цього, у вказаних відносинах шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вказаної статті - завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Також підлягають доведенню причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, і вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Представники позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаються на акт комісії ЛКП «Бондарівка» від 15.09.2017 р., як доказ, що залиття відбулось саме з вини відповідача. Однак суд не погоджується з даними твердженнями, з огляду на таке.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 передбачено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою Додатком 4 до цих Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов'язкової участі винної особи.

Як вбачається зі змісту наданого позивачем акту про залиття від 15.09.2017 р., відповідач ОСОБА_6 не була присутня під час огляду місця залиття належної позивачу квартири та не була залучена до складення цього акту.

Ті обставини, що відповідач не була запрошена на проведення огляду квартири позивача та не приймали участі у цьому обстеженні, підтверджується відсутністю в акті підпису відповідача. Окрім цього, в акті не зазначені підписи свідків, які підтверджують те, що відповідач відмовилась підписати даний акт. Тому даний акт не відповідає вимогам п. 2.3.6. вищевказаних Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76.

Допитані в судовому засіданні свідки – майстри ЛКП «Бондарівка» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 надали пояснення про те, що ними було складено акт про залиття від 15.09.2017 р. В ході проведення обстеження ними було встановлено, що забиття каналізаційного стояка по вул.Демнянській, 16а в м.Львові, на їх думку, відбулось внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки на сходовій клітці біля квартири відповідача лежала тирса та їм відомо, що у квартирі АДРЕСА_6 є домашні тварини – коти. Під час обстеження, комісією були сфотографовані докази, зокрема каналізаційний стояк, який забитий тирсою, а також сліди походження тирси із квартири №17. Окрім цього, зазначили, що ОСОБА_6 не була присутня при обстеженні квартири позивача ОСОБА_5, їй комісія не надавала для ознайомлення акт від 15.09.2017 р. та не пропонувала взяти участь у складанні такого акту. Свідок ОСОБА_10 додатково зазначив, що обов’язок перевіряти належний експлуатаційний стан каналізаційного стояка в будинку покладений на майстра ЛКП «Бондарівка», який зобов’язаний двічі на рік перевіряти належний стан стояка.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні надав пояснення про те, що проживає із дружиною ОСОБА_6 за адресою: м.Львів, вул.Демнянська, 16а/17. У них є домашні тварини, а саме три коти, однак тирсу вони не викидають у сантехнічні прилади. У вересні 2017 року він побачив записку в дверях від працівників ЛКП «Бондарівка» про те, що необхідно провести обстеження квартири та через декілька днів прийшла комісія ЛКП, яка здійснювала огляд квартири. При вказаному огляді, жодного акту не складалось та не було його повідомлено про наміри складання акту, проте працівники фотографували квартиру. У цей період дружини ОСОБА_6 не було, вона була за кордоном.

Отже, акт про залиття від 15.09.2017 року не може бути визнаний належним та допустимим доказом неправомірних дій відповідача ОСОБА_6 щодо забиття каналізаційного стояка тирсою. Окрім цього, висновки комісії ЛКП «Бондарівка», про те, що залиття квартири позивача ОСОБА_5 відбулось саме з вини відповідача ОСОБА_6, є лише припущеннями. Окрім цього, квартира позивача знаходиться на першому поверсі, а квартира відповідача на п’ятому поверсі, що ставить під сумнів висновки комісії щодо причини залиття.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази по справі оцінюються судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).

Під час розгляду справи учасникам справи було роз'яснено їх права, зокрема щодо призначення експертизи, однак клопотань про призначення експертизи до суду не надходило.

З врахуванням вищевказаного, досліджені судом докази та встановлені фактичні обставини справи не підтверджують факт спричинення шкоди позивачу внаслідок винних дій з боку відповідача, а відтак відсутні підстави вважати, що між шкодою, завданою позивачу ОСОБА_5, та діями відповідача ОСОБА_6 є безпосередній причинний зв'язок.

Отже, в даному випадку відсутні всі необхідні елементи складу цивільного правопорушення, що свідчить про можливість настання цивільно-правової відповідальність відповідача у справі, а тому матеріальна шкода, заподіяна майну позивача, не підлягає відшкодуванню. З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири є такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім цього, слід зазначити, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

У Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами, внесеними постановами Пленуму від 25.05.2001 року та 27.02.2009 року) зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки судом не встановлено підстав для відшкодування матеріальної шкоди відповідачем ОСОБА_6, завданої внаслідок залиття квартири, не підлягає задоволенню також вимога позивача про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові – на позивача.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про стягнення із позивача в користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу та в підтвердження понесених вказаних витрат суду було надано наступні докази: додаток до угоди від 20.02.2018 р., який укладений між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_3 (АО «Західноукраїнська юридична колегія»; довіреність від 02.01.2018 р.; акт №1 про надання адвокатських послуг від 22.05.2018 р.; квитанції від 23.05.2018 р. та 01.06.2018 р., відповідно яких відповідачем ОСОБА_6 сплачено витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 4 200 грн.

Оскільки представниками позивача не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України, а відтак вказана сума підлягає стягненню з позивача в користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_5 (м.Львів, вул.Демнянська, 16а/1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_6 (м.Львів, вул.Демнянська, 16а/17, ІПН НОМЕР_2), третя особа на стороні позивача ОСОБА_7 комунальне підприємство «Бондарівка» (м.Львів, вул.Гашека,15, ідентифікаційний код юридичної особи 31658250) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 (м.Львів, вул.Демнянська, 16а/1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (м.Львів, вул.Демнянська, 16а/17, ІПН НОМЕР_2) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2018 р.

Суддя Д.Ю. Теслюк