Вирок № 74794295, 19.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/8436/17 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.

Провадження № 11-кп/783/64/18 Доповідач: Головатий В. Я.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді Головатого В.Я.,

суддів – Белени А. В., Маліновської-Микич О. В.,

при секретарі – Проворній Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 на вирок Дрогобицької міськрайонного суду Львівської області від 06 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017140110002345 від 10.11.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України;

з участю прокурора – Яворського С. М.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

встановила:

цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в дані органи.

ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у тому, що 10.11.2017 року, в першій половині дня, маючи умисел на вчинення крадіжки чужого майна, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою із ОСОБА_3, таємно, шляхом вільного доступу з польової ділянки, яка належить ТОВ «Захід - Агро МХП», що в с. Вороблевичі Дрогобицького району Львівської області, намагались викрасти 204 кг. качанів кукурудзи, що містять 157 кг. зерна кукурудзи, загальною вартістю 532 грн. 23 коп., однак з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, так як були затримані на місці події охоронцем охоронно-розшукового бюро вказаної фірми.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_3 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в дані органи.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що відповідно до Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, ОСОБА_3, не має права на звільнення від відбування покарання, оскільки вона вчинила злочин після набрання законної сили вищевказаним законом.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинувачених, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 вчинила незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), 10.11.2017 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Таким чином, з огляду на те, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та в порушення Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року звільнив її від відбування покарання, що є підставою для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України нового вироку.

Таким чином, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, котрий відноситься до злочинів середньої тяжкості; особу обвинуваченої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей; обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, обставин, що обтяжують покарання колегією суддів не встановлено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції інкримінованого їй злочину у виді позбавлення волі.

Проте, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_3, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на даний час є вагітною, вперше притягається до кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання, а тому її слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК України з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2017 року в частині призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_3 скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. ст. 79 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з’являтись для реєстрації в дані органи.

Вирок суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на нього може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді :

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6