Постанова № 74793859, 18.06.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/461/18

Провадження № 3/288/186/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року смт. Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Рудник М.І., за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1, правопорушника ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, розглянувши матеріали, які надійшли від ОСОБА_4 Коростишівського ВП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

місце роботи: не працює,

РНОКПП-3343014897,

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2018 року о 21 годині 15 хвилин ОСОБА_2 на а/д село Парипси – село Паволоч, Попільнянського району, Житомирської області, керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків

Своїми діями порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього Руху України.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 винність в скоєному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що він не керував даним транспортним засобом, а за кермом автомобіля був його брат ОСОБА_5. Він попросив брата сісти за кермо бо він не вживав спиртні напої. Вони їхали з села Парипси до села Паволоч Попільнянського району Житомирської області. Поліція їхала зі сторони села Паволоч Попільнянського району Житомирської області, їм на зустріч. Коли вони розминались з поліцейським автомобілем то вони включили проблискові маячки. Його брат ОСОБА_5 вийшов з автомобіля та пішов, а він та ОСОБА_6 залишився біля автомобіля. Працівникам поліції він не пояснював, що за кермом автомобіля був його брат. ОСОБА_7 взагалі не вживає спиртні напої тому, що він хворіє на цукровий діабет. Він не розповів, що за кермом був брат тому що не хотів щоб про це дізналась його дружина. Працівники поліції пропонували продути алкотестер та пройти медичний огляд, але він відмовився так як він не керував транспортним засобом.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав покази про те, що його брат ОСОБА_2 купив автомобіль. Він, брат ОСОБА_2 та ОСОБА_6 їздили в село Парипси, Попільнянького району, Житомирської області, щоб відремонтувати автомобіль. Через деякий час вони повертались в село Паволоч і навпроти них їхав поліцейський автомобіль, він був за кермом. Але коли поліція їх зупинила то він вийшов з автомобіля і пішов в кувєт, оскільки не хотів щоб його дружина дізналась що він їздив з ними. Через деякий час він зателефонував Петровій дружині і повідомив їй, що в нього проблеми, оскільки його спинила поліція. Через 15-20 хвилин під’їхала дружина ОСОБА_2, забрала його та вони поїхали на місце події. Коли під’їхали то побачили автомобіль поліцейських та автомобіль ОСОБА_2. Працівники поліції сказали, щоб вони забрали ОСОБА_2 і лише щоб він не сідав за кермо так як він в стані алкогольного сп’яніння. Він залишив транспортний засіб в якому їхав бо не хотів мати проблем з дружиною. Він не бачив чи складали протокол на його брата, оскільки його не було біля автомобіля.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він знає ОСОБА_2 і у них дружні стосунки. 09 квітня 2018 року вони ремонтували автомобіль. Коли повертались з села Парипси, Попільнянського району, Житомирської області то побачили, що на зустріч їм їдуть працівники поліції. Вони ввімкнули проблискові маячки та почали їхати за ними. За кермом автомобіля був брат ОСОБА_2 – ОСОБА_5, ОСОБА_2 сидів на пасажирському сидінні біля водія, а він сидів на задньому пасажирському сидінні з правої сторони. У ОСОБА_5 були проблеми в сім’ї і він не хотів, щоб знали про дану ситуацію. Коли за ними їхали працівники поліції то брат ОСОБА_5 сказав, що він йде з автомобіля і щоб вони самі вирішували свої проблеми. Вони вийшли з автомобіля, працівники поліції підійшли до них і попросили, щоб ОСОБА_2 пред’явив водійські права, на що він відповів, що посвідчення при собі не має. Інспектори поліції запропонували пройти ОСОБА_2 тест на приладу «Драгер» на стан алкогольного сп’яніння, він відмовився оскільки після того як відремонтували автомобіль випили по чарці горілки. Працівники поліції його нічого не запитували, пізніше поліцейські зупинили двох свідків на автомобілях, ОСОБА_2 зателефонував до своєї дружини, щоб вона приїхала з його братом та забрали їх. Через деякий час дружина ОСОБА_2 приїхали з його братом ОСОБА_5. ОСОБА_7 ОСОБА_2 – ОСОБА_7 не вживає спиртні напої, а тому він був за кермом автомобіля.

Свідок ОСОБА_8 дала покази про те, що ОСОБА_2 її чоловік, ОСОБА_7 це брат її чоловіка, а ОСОБА_6 їхній товариш. Ввечері після 21.00 години їй зателефонував ОСОБА_7 та розповів про ситуацію, що склалась. ОСОБА_9 сказав, що він іде по дорозі. Вона повідомила, що зараз приїде та забере його. Вони приїхали через 5 хвилин та побачили, що стояло два автомобіля, один з яких був поліцейський автомобіль. За кермом автомобіля був ОСОБА_9, а не її чоловік ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_10 дав покази про те, що він працює інспектором патрульної поліції ОСОБА_4 09.04.2018 року близько 21.00 години він з інспектором Зайцевим Я.Ю. рухались на службовому автомобілі між селами Паволоч та Парипси в сторону села Парипси. На зустріч їм рухався автомобіль, в якому не працювала ліва фара в режимі ближнього світла. Вони помітили дане порушення, увімкнули проблискові маячки, розвернулись та почали наздоганяти даний автомобіль. Автомобіль зупинився праворуч на узбіччі дороги, а коли вони під’їжджали то побачили, що з автомобіля вибігло двоє осіб і побігли до посадки. Вони їх погукали та через деякий час вони вийшли. Один з них назвався ОСОБА_2, а інший ОСОБА_6. Вони запитали чому вони втікали та попросили у ОСОБА_2 щоб він пред’явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію автомобіля, на що ОСОБА_2 відповів, що даних документів при собі він не має, бо забув їх дома. При спілкуванні вони відчули з ротової порожнини ОСОБА_2 різкий запах алкоголю і запропонували йому пройти алкотест на стан сп’яніння, на що він відмовився. ОСОБА_9 йому було запропоновано поїхати до медичного закладу на що він теж відмовився. Зупинили двох свідків, в присутності яких він також відмовився пройти освідування на стан алкогольного сп’яніння, і було складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння. Від будь-яких підписів та дачі пояснення ОСОБА_2 відмовився. ОСОБА_2 сказав, що він керував автомобілем, також він не пояснював, що за кермом автомобіля був його брат.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює інспектором патрульної поліції ОСОБА_4, повертаючись з виклику разом з ОСОБА_10, який був за кермом, а він сидів з боку на пасажирському сидінні, вони побачили автомобіль який рухався на зустріч їм з непрацюючою лівою фарою. Оскільки він був з боку на пасажирському сидінні і світло блиснуло на лобове скло то він побачив, що в автомобілі знаходилось двоє осіб, а також він запам’ятав обличчя водія, бо воно у нього досить виразне, саме за кермом був правопорушник ОСОБА_2. Вони розвернулись та поїхали за ними. Через деякий час автомобіль зупинився і з нього вибігло двоє осіб і побігли в посадку. Вони попросили їх повернутись і вони через деякий час повернулись. Один з них сказав, що він водій, також вони повідомили, що в нього не працює передня ліва фара. При спілкуванні з даною особою вони відчули запах алкоголю з ротової порожнини, також у нього була нечітка мова та нечіткі рухи. Було зупинено двох водіїв в якості свідків. Водію в присутності двох свідків було запропоновано пройти тест на алкотестері «Драгер», також було запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження медичної експертизи на стан алкогольного сп’яніння на що він також відмовився. Після чого було складено протокол. Свідки в даному протоколі розписались, пояснення у свідків відбирав він. У водія не було при собі посвідчення. Він не вказав в акті огляду на стан сп’яніння прилад «Драгер», оскільки особа відмовилась від проходження тесту на алкотестері «Драгер». Порушнику при зупинці було зачитано його права.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він їхав з села Соколів Брід, Попільнянського району, Житомирської області і його зупинили працівники поліції бути свідком, а саме: щоб він підтвердив факт перебування водія в стані алкогольного сп’яніння. Водій відмовився продути алкотестер, а також відмовився їхати до лікарні. Пояснення в нього відбирали працівники поліції, в якому він розписався. В протоколі, акті огляду на стан алкогольного сп’яніння він розписувався. Порушник відмовився проходити тест та їхати до лікарні, а пішов розмовляти по телефону.

Свідок ОСОБА_13 дав покази про те, що його зупинили працівники поліції і попросили засвідчити факт, що водій автомобіля відмовляється від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння. В протоколі, акті огляду на стан алкогольного сп’яніння та в поясненнях він розписувався.

Суддя, вислухавши правопорушника, свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 036052 від 09 квітня 2018 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2;

- актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_2;

- поясненнями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 09 квітня 2018 року.

Суддя критично відноситься до показань свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і не бере їх до уваги, оскільки ОСОБА_5 є братом правопорушника, ОСОБА_8 дружина правопорушника, а ОСОБА_6 – товариш.

Таким чином, в судовому засіданні доведено вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів працівниками поліції ні правопорушник, ні його брат ОСОБА_5 не повідомили працівників поліції, що за кермом автомобіля був не правопорушник, а його брат.

Дані покази в судовому засіданні правопорушником, його братом ОСОБА_5, дружиною ОСОБА_8 та ОСОБА_6 надані з метою уникнення адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні представник правопорушника ОСОБА_3 заявляв клопотання про витребування з ОСОБА_4 наказу про закріплення приладу «Драгер» за відповідними працівниками поліції та документ про перевірку даного приладу, однак суддя рахує, що дані документи не можуть спростувати вину правопорушника в тому, що він відмовився проходити тест на стан алкогольного сп’яніння та їхати до медичного закладу на освідування. Так як вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, показаннями свідків та іншими матеріалами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом’якшують відповідальність ОСОБА_2 згідно статті 34 КУпАП не встановлено.

Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 не встановлено.

Пунктом 4 р. ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07 листопада 2015 року, огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп’яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп’яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 р. пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 3 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ )різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).

Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Таким чином, суд приходить до висновку, що працівниками поліції не було порушено порядок проведення огляду на стан сп’яніння.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За даних обставин, суд вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 280, 283 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2, РНОКПП-3343014897, винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2, РНОКПП-3343014897, на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 гривні 40 копійок та зарахувати його на розрахунковий рахунок № 31215256700001, отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/ код класифікації доходів бюджету - 22030106, ЄДРПОУ – 37993783, МФО – 820019, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін звернення до виконання три місяці.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до апеляційного суду Житомирської області через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_14