Ухвала суду № 74792973, 16.05.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7741/17

Провадження № 2/461/325/18

УХВАЛА

16.05.2018 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Лялюк Є.Д., розглянувши заяву Львівської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до Приватного нотаріуса ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Управління комунальної власності Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння –

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із позовом до Приватного нотаріуса ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Управління комунальної власності Львівської міської ради про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 114,7 кв. м, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1084014746101 за адресою м. Львів, вул. Стара, 13, а також, заборонити вчинення будь-якими особами будь яких дій щодо передачі, продажу, дарування, реєстрації, перереєстрації або у будь-який спосіб відчуження нежитлового приміщення.

Свої вимоги мотивує тим, що майно яке знаходиться за адресою м. Львів, вул. Стара, 13 перебувало станом на 22.07.2016 року у власності територіальної громади м. Львова а, відтак вчинення будь яких дій щодо вказаного майна без згоди власника є підставою для його витребування. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до п.2 ст.149 ЦПК України, підставами для забезпечення позову є обставини, які вказують на ризик ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Статтею 150 ЦПК України передбачено перелік заходів забезпечення позову, якими є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У відповідності з роз'ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно може бути реалізоване на момент виконання рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

З матеріалів зави вбачається, що внаслідок вибуття вказаного вище нежитлового приміщення із комунальної власності було порушено права, майнові інтереси законного власника майна - територіальної громади м. Львова.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34301290 від 16.03.2017 щодо реєстрації права власності 1/4 частки вказаного приміщення за гр. ОСОБА_2 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34297899 від 16.03.2017 щодо реєстрації 3/4 частки вказаного приміщення за гр. ОСОБА_2 порушує права Львівської міської ради, оскільки рішення про передачу у власність гр. ОСОБА_2 нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. Стара, 13 не приймалось; земельна ділянка за адресою м. Львів, вул. Стара, 13 перебуває у власності Львівської міської ради; Львівську міську раду обмежено в праві вільно володіти, розпоряджатись, користуватись комунальним майном та земельною ділянкою. Разом з тим, власник спірного приміщення, а саме Львівська міська рада згоди в подальшому на їх відчуження не надавала.

Звертаючись у суд, позивач належним чином вказав причини, у зв'язку із якими необхідно вжити заходи забезпечення позову та обґрунтував існуванням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Виходячи із змісту позовних вимог, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий звязок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-150 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Львівської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення загальною площею 114,7 кв. м, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1084014746101 за адресою м. Львів, вул. Стара, 13, а також, заборонити вчинення будь-якими особами будь яких дій щодо передачі, продажу, дарування, реєстрації, перереєстрації або у будь-який спосіб відчуження нежитлового приміщення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лялюк Є.Д.