Вирок № 74792231, 15.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8368/15-к 1-кп/335/97/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

участю секретаря судового засідання Лєдової А.С.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Москалець Я.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Мухіна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080010000847 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого у фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на посаді водія-експедитора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2015 р. приблизно о 22:30 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїжджій частині Набережній магістралі, рухаючись від вул. Нижньодніпровська в напрямку вул. Українська в м. Запоріжжя. Швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 складала приблизно 105-130 км/год., що значно перевищує дозволену на даній ділянці проїжджої частини швидкість руху 60 км/год.

В цей час, ОСОБА_4, діючи в якості пішохода, в районі електроопори № 215 почав перетин проїжджої частини Набережної магістралі, рухаючись справа наліво за ходом руху водія ОСОБА_1

Водій ОСОБА_1 під час руху по Набережній магістралі, в районі електроопори № 215, що розташована у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, діючи в порушенні вимог п.п. 12.4, 12,9 «б» Правил дорожнього руху України, де зазначено п.12.4. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. та п. 12.9 водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п.п. 12.4-12.7 Правил дорожнього руху України мав об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_4, що почала перетинати проїжджу частину Набережної магістралі та зупинити транспортний засіб до місця наїзду за умов з дозволеною на даній ділянці проїжджої частини швидкістю.

Натомість, ОСОБА_1 продовжив рух зі значним перевищенням швидкості керованого автомобіля, в результаті чого, після виявленого пішохода не зміг зупинитися до місця наїзду та скоїв наїзд передньою лівою частиною керованого автомобіля на пішохода ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4, згідно висновку судової медичної експертизи № 2756 від 17 серпня 2018 р., отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної тупої травми тулуба та лівої нижньої кінцівки з перелом кісток тазу, лівої гомілки, що в свою чергу призвело до розвитку полі органної недостатності, які в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, як такими, що знаходяться в прямому зв'язку з настанням смерті 13 липня 2015 року.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 382/15 від 24 липня 2015 р. в діях водіях ОСОБА_1 наявні невідповідності вимогам п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали. Водій ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_4 шляхом зупинки керованого автомобіля до місця наїзду при русі з дозволеною швидкістю в населених пунктах.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 340/15 від 15 липня 2015 р., величина максимальної швидкості руху автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням кінцевого положення автомобіля визначається рівною не менше 1105,9130,3 км/год.

Відповідно до висновку авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 330/15 від 14 липня 2015 р., автомобіль «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди находився в технічно справному стані.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, суду пояснив, що дійсно 20 червня 2015 р. приблизно о 22:30 він, керуючи автомобілем «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, по проїжджій частині Набережній магістралі, рухаючись від вул. Нижньодніпровська в напрямку вул. Українська в м. Запоріжжя зі швидкість руху автомобіля приблизно 105-130 км/год., не помітив пішохода, здійснив наїзд на ОСОБА_4 Свою вину визнає та щиро розкаюється у вчиненому, зазначив також про відшкодування потерпілій моральної шкоди у повному розмірі.

Потерпіла ОСОБА_4 (дружина загиблого) в судове засідання від 15.06.2018 не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. У заяві також зазначила, що обвинуваченим було відшкодовано моральну шкоду у повному обсязі, на суворому покаранні обвинуваченого вона не наполягає, також вважає за можливим не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Представники потерпілої ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання від 15.06.2018 не з'явилися, надали судові заяву про розгляд справи у їх відсутність, на суворому покаранні обвинуваченого не наполягають.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Всі учасники судового процесу у судовому засіданні не заперечували проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_5 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Крім того, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, який виріс без батька, який неодружений, закінчив спортивну школу футбольного клубу «Металург», має вищу освіту за напрямком «реклама і зв'язки з громадкістю», на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,має постійне місце проживання, має стійки соціальні зв'язки з родиною, працює,тобто має стабільне джерело доходу, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, відшкодування збитків, що він раніше не судимий, до моменту ДТП вважається таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, на момент ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував,відсутність претензій потерпілої особи, а також думку потерпілої її адвокатів та прокурора, які на суворому покаранні не наполягають та просять суд не позбавляти волі обвинуваченого, не лишати його водійський прав та надати йому можливість виправити, знаходячись на свободі.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суд призначає покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, суд вважає, що о О.В. повинен нести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, оскільки його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства та без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає за можливе застосувати до призначеного покарання ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбуття основного покарання з іспитовим строком в один рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, даних про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України стороною обвинувачення не надано, не є володільцем автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, спричинену шкоду за кримінальним провадженням відшкодовано у повному обсязі. Тому суд вважає за доцільне не призначати до ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Як було встановлено під час розгляду справи, потерпілій ОСОБА_8 відшкодовано обвинуваченим моральну шкоду, остання претензій до ОСОБА_5 не має, про що свідчить її заява від 30 травня 2018 р., приєднана до матеріалів кримінального провадження.

Суд вважає, що призначення такого покарання є таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають вимогам КПК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили суд залишає без змін, оскільки його умов обвинувачений не порушував, сумлінно виконував обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Зі змісту ч. 2 ст. 124 КПК України, вбачається, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому з обвинуваченого слід стягнути в дохід держави витрати за проведення судово автотехнчіної експертизи технічного стану автомобіля № 330/15 від 14 липня 2015 р. в сумі 736 грн. 56 коп.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Заявлений потерпілою ОСОБА_8 позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та франшизи залишити без розгляду на підставі заяви потерпілої про залишення позову без розгляду.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 до АТ «Просто страхування» про стягнення суми залишити без розгляду на підставі заяви потерпілої, оскільки остання має намір вирішити це питання у цивільному провадженні.

Керуючись ст.ст. 373-374КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування покарання з випробувальним терміном в 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля № 330/15 вд 14 липня 2015 р. у розмірі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 56 коп.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання.

Речові докази у справі:

- три фрагмента скла лівої передньої фари, два фрагмента лівого бокового заднього виду, електропривод лівого бокового дзеркала автомобіля «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1, які передані на відповідальне зберігання в камеру речових доказів ЗМУ ГЦСВС України - знищити;

- автомобіль «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 - передати законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя І.П. Соболєва