Ухвала суду № 74791851, 08.06.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/13923/17 6-а/335/50/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Лєдової А.С.,

заявника ОСОБА_1,

представника ГУПФУ в Запорізькій області Пасічник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 7 м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 107-Б, заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення від 04.12.2017 у справі № 335/13923/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Запорізькій області, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Запорізькій області, про зобов'язання вчинити певні дії.

У заяві заявник просить змінити спосіб виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 у справі № 335/13923/17, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь заявника різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 46 276 грн. 32 коп.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що боржником по справі виконано рішення в частині виплати лише одноразової виплати до пенсії у сумі 5 784 грн. 54 коп., проте в частині виплати повної суми перерахованої пенсії не виконано, у зв'язку з припиненням державного бюджетного фінансування на проведення виплат.

Тому, заявник просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення суду по справі № 335/13923/17, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь заявника різниці між фактично отриманою та призначеною пенсією за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 46 276 грн. 32 коп.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити заявлені вимоги. Надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві про зміну способу виконання рішення.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Пасічник О.М. у судовому засіданні підтримала надісланий до суду 07.06.2018 року відзив на заяву про зміну та порядку виконання судового рішення, відповідно до якого, просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на доводи, що викладені у відзиві.

У судове засідання представник Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Вислухавши пояснення заявника та представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268», починаючи з 01.01.2016, стягнуто на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 640,00 гривень й до теперішнього часу рішення не виконано, виконавчий документ повернуто заявнику.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 у справі № 335/13923/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.

Відповідно до ст. 14 КАС України, рішення суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності у зазначеного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За ст. 20 Бюджетного Кодексу України, за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Порядок використання бюджетних коштів має містити, зокрема завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання.

Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням напрямів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного обґрунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України з визначенням їх головного розпорядника.

За ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Завданням Головного управління фонду відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

У зв'язку із чим, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює призначення (перерахунок) і виплату пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та інше.

Відповідно до ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати його по суті.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України № 21-506а14 від 25.11.2014, який, згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при здійсненні судочинства, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАСУ (діюча ст. 378 КАС України), в системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Верховний Суд України також вказав про те, що невиконання боржником судового зобов'язання в частині виплати через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС України (нині діюча ст. 378 КАС України), не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Верховний Суд України також у постановах від 24.03.15, 14.04.2015 року (№№ 21-85а15, 21-78а15 відповідно) дійшов такого правового висновку, що зміна на підставі статті 263 КАСУ (діюча ст. 378 КАС України) способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАСУ (діюча 245 КАСУ) при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

З постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 вбачається, що суд захистив порушене право позивача, зобов'язавши відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268», починаючи з 01.01.2016.

Суд звертає увагу, що вимога заявника про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача суми в розмірі 46 276 грн. 32 коп. фактично змінює рішення суду, в резолютивній частині якого не зазначено конкретної суми, яка підлягає стягненню з відповідача.

Дане питання не може вирішуватися при розгляді заяви про зміну способу виконання рішення ухвалою суду, оскільки вирішення цього питання порушує межі судового розгляду в ході даного провадження.

У відповідності до вищевикладеного, виникли обставини, що виключають можливість виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі, а саме в частині виплати повної суми перерахованої пенсії, оскільки органи Пенсійного фонду України, що входять до системи органів виконавчої влади і забезпечують реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не є а ні головним розпорядником бюджетних коштів а ні розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.

Погашення заборгованості проводиться Державною казначейською службою України в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів згідно із Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Також слід зазначити, що невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області судового зобов'язання в частині виплати перерахунку до пенсії через брак коштів для виплати в розумінні частини першої ст. 378 КАС України, не може бути підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Крім того, «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами). Стягнення коштів, як заборгованості невиплаченої суми, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення відповідно до поданої нею заяви, фактично змінить по суті рішення, оскільки буде змінено обраний спосіб захисту прав позивача, а тому суд відмовляє в задоволенні поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 241-244, 248, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення від 04.12.2017 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 червня 2018 р.

Повний текст рішення виготовлено 13 червня 2018 р.

Суддя І.П. Соболєва