Постанова № 74790813, 19.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/428/18 Справа № 173/2158/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулися з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» посилалися на те,що 22 грудня 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 99 000 доларів США. У забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором між позичальником ОСОБА_2 та банком було укладено договір іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2, прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання своїх боргових зобов’язань перед банком своїм майном, а саме: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул. Дедишка, 3а. 22 грудня 2006 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі ст. 37 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку з посвідченням договору іпотеки, накладено заборону відчуження на приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул. Дедишка, 3а, яке є предметом іпотеки та зареєстровано в реєстрі за № 123. Згідно з умовами договору факторингу від 12 листопада 2014 року ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 Також 12 листопада 2010 року був укладений договір про відступлення вимоги відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк», у відповідності до ст. 512, 514. 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняли право вимоги за договором іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником ПАТ «ОТП Банк» та до нього перейшли всі права вимоги щодо ОСОБА_2 Банком був виконаний обов’язок щодо надання відповідачу кредитних коштів. Але відповідач свої обов’язки за укладеним договором виконувала неналежним чином, у зв’язку з чим станом на 23 листопада 2016 року заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором складає 1 409 688 грн. 78 коп., з яких: 1 202 266 грн. - тіло кредиту, 108 422 грн. 78 коп. – відсотки, 100 000 грн. - пеня. Вказану вище суму заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, у зв’язку з цим просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки - на нерухоме майно – адмінбудинок з магазином та кафетерієм, загальною площею 105,6 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул.Дедишко, буд 3а, який належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом надання ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах державної реєстраційної служби України, ВРЖЕУ, нотаріату, реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів в органах реєстраційної служби в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника ОСОБА_2 до органів реєстраційної служби тощо) за ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду від 24 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «ОСОБА_2 України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 грудня 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №СМ-SМЕ300/113/2006, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 99 000 доларів США. Строк дії кредитного договору до 20 грудня 2016 року (т.1 а.с.9-23).

У забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором між позичальником ОСОБА_2 та банком було укладено договір іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2, прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання всіх своїх боргових зобов’язань перед банком своїм майном: нерухоме майно знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул. Дедишка, 3а (т.1 а.с.24-31)

Вартість предмета іпотеки, відповідно до п.4.4 вказаного договору іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, за взаємним погодженням сторін цього договору становить 717 763 грн. (т.1 а.с.26).

22 грудня 2006 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі ст. 37 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку з посвідченням договору іпотеки накладена заборона відчуження на приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул. Дедишка, 3а, що зареєстровано в реєстрі за № 123 (т.1 а.с.30).

12 листопада 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступили, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняли право вимоги за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 та за договором іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 (т.1 а.с.32-45, 46-50).

Тобто, позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником ПАТ «ОТП Банк» та до нього перейшли всі права вимоги за кредитним договором щодо ОСОБА_2

ОСОБА_2 було допущено невиконання умов вищевказаного кредитного договору.

12 грудня 2010 року та 12 жовтня 2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлялися відповідачу досудові вимоги, в яких пропонувалося виконати боргові зобов’язання за кредитним договором та зазначалося про можливість щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.75, 100).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 23 листопада 2016 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року складає 1 409 688 грн. 78 коп., з яких:1 202 266 грн. - тіло кредиту, 108 422 грн. 78 коп. – відсотки, 100 000 грн. - пеня (т.1 а.с.8).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суд першої інстанції посилався на те, що право позивача на звернення з даною вимогою виникло у 2010 році, після укладення договору про відступлення права вимоги відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за договором іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3, тому пропущено строк позовної давності, однак, з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України, - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов’язання.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, – це вид забезпечення виконання зобов’язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст.12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачене Законом України «Про іпотеку».

Згідно із частиною третьою статті 33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

За змістом ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» та положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

22 грудня 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір №СМ-SМЕ300/113/2006, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 99 000 доларів США. Строк дії кредитного договору до 20 грудня 2016 року (т.1 а.с.9-23).

У забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором між позичальником ОСОБА_2 та банком було укладено договір іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2, прийняла на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання всіх своїх боргових зобов’язань перед банком своїм майном: нерухоме майно знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул. Дедишка, 3а (т.1 а.с.24-31)

Вартість предмета іпотеки, відповідно до п.4.4 вказаного договору іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, за взаємним погодженням сторін цього договору становить 717 763 грн. (т.1 а.с.26).

22 грудня 2006 року приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, на підставі ст. 37 Закону України «Про нотаріат» та у зв’язку з посвідченням договору іпотеки накладена заборона відчуження на приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул. Дедишка, 3а, що зареєстровано в реєстрі за № 123 (т.1 а.с.30).

12 листопада 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» був укладений договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступили, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняли право вимоги за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 та за договором іпотеки №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 (т.1 а.с.32-45, 46-50).

Тобто, позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником ПАТ «ОТП Банк» та до нього перейшли всі права вимоги за кредитним договором щодо ОСОБА_2

ОСОБА_2 було допущено невиконання умов вищевказаного кредитного договору.

12 грудня 2010 року та 12 жовтня 2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» направлялися відповідачу досудові вимоги, в яких пропонувалося виконати боргові зобов’язання за кредитним договором та зазначалося про можливість щодо звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.75, 100).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 23 листопада 2016 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року складає 1 409 688 грн. 78 коп., з яких:1 202 266 грн. - тіло кредиту, 108 422 грн. 78 коп. – відсотки, 100 000 грн. - пеня (т.1 а.с.8).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, яка нею в добровільному порядку не сплачується.

Представник ОСОБА_2 звертався до суду першої інстанції із заявою про застосування строків позовної давності у даній справі (т.1 а.с.98, 99).

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Слід зазначити, строк дії кредитного договору№СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 – до 20 грудня 2016 року.

Із вказаними позовними вимогами до ОСОБА_2 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулися до суду 25 листопада 2016 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності у даній справі (т.1 а.с.2-7).

Твердження представника відповідача про те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулися до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності з посиланням на те, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 12 грудня 2010 року на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором і з цього часу має відраховуватися строк позовної давності, є необґрунтованими, оскільки зі вказаної вимоги вбачається, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» лише пропонувалося ОСОБА_2 достроково виконати боргові зобов’язання, а не вимагалося їх виконання в розумінні досудової вимоги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями та за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договорів поруки припиненими було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року в розмірі 1 409 688 грн. 78 коп.: 1 201 266 грн. – заборгованість за кредитом; 108 422 грн. 78 коп. – заборгованість за відсотками; 100 000 грн. – неустойка. В іншій частині позову відмовлено. Визнано припиненою поруку за договором поруки від 16 листопада 2009 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_6 Визнано припиненою поруку за договором поруки від 22 грудня 2006 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 (т.1 а.с.141-143).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2018 року рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року залишено без змін (т.2 а.с.108-112).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СМ-SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2, яка складається із: 1 202 266 грн. - тіло кредиту, 108 422 грн. 78 коп. – відсотки, 100 000 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, яка утворилася станом на 23 листопада 2016 року, звернути стягнення на нерухоме майно – адмінбудинок з магазином та кафетерієм, загальною площею 105,6 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область м. Верхньодніпровськ вул.Дедишко, буд 3а, який належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором №РМ- SМЕ300/113/2006 від 22 грудня 2006 року з наданням всіх повноважень продавця (в тому числі але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість в органах нотаріату та місцевого самоврядування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно в органах державної реєстраційної служби України, ВРЖЕУ, нотаріату, реєстрації дублікатів правовстановлюючих документів в органах реєстраційної служби в тому числі подання заяв та будь-яких документів від імені власника ОСОБА_2 до органів реєстраційної служби тощо) за ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на час укладення правочину щодо відчуження.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі – 717 763 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір за звернення з апеляційною скаргою в сумі 1 760 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді