Вирок № 74790283, 19.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3729/18

Провадження № 1-кп/204/484/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Левикіна В.Є.

за участю прокурора: Коваль Ю.Ю.

за участю обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680000622 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню технічну освіту, не одруженого, працюючого збиральником в ПрАТ «Прогрес», раніше судимого:

- 06 жовтня 2000 року Верхньодніпровським районним судом. Дніпропетровської області, за ч.2 ст.168, ч.1 ст. 172, ст.ст.42,44 КК України (в редакції 1960 року), вид покарання - позбавлення волі строком на 5 років, з застосуванням ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року) відкласти виконання вироку на 3 роки з позбавленням права займати певні посади на 3 роки, штраф 700 гривень звільнений із зали суду;

- 19 грудня 2000 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 142 КК України (в редакції 1960 року), вид покарання -позбавлення волі на строком 5 років, у відповідності до ст. 43 КК України (редакції 1960 року) частково приєднати невідбутий строк 2 роки за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2000 року до відбуття 7 років позбавлення волі суворого режиму с конфіскацією майна;

- 27 вересня 2001 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ч.3 ст. 140 КК України (редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки, відповідно ч.3 ст.42 КК України (редакції 1960 року) частково приєднаний невідбутий строк 4 роки за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2000 року до відбуття 7 років позбавлення волі посиленого режиму, звільнений 27.10.2007 року з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області (№26);

*19 листопада 2009 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 10.06.2011 року з Солонянської ВК Дніпропетровської області (№21) за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01.06.2011 року, на підставі ст.81 КК україни умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 2 дні;

*25 червня 2013 роки Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 199, ч.2 ст.199, ст.395, ч.1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, відповідно ст. 71 КК України частково приєднаний невідбутий строк 6 місяців за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.11.2009 року до відбуття 6 років позбавлення волі, за ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 15.10.2013 року вирок змінено: вважати засудженим за ст.ст. 395, 15 ч.2-190 ч.2, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України, до 2 років 11 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України частково приєднаний 1 місяць за попереднім вироком до відбуття 3 роки позбавлення волі, звільнений 15.11.2014 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, відповідних висновків для себе не зробив і у квітні 2018 року знову став на шлях вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1, 10 квітня 2018 року приблизно о 02:40 годині, знаходячись поблизу будинку № 9 по вул. Крута, в м. Дніпро, помітив на електричному стовпі телефонний кабель, який визначив, як об'єкт свого злочинного посягання. Далі, знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та що вони фактично є таємними для оточуючих, діючи умисно з корисливою зацікавленістю, усвідомлюючи, що вчиняє злочин повторно, шляхом вільного доступу, за допомогою плоскогубців з помаранчевою рукояткою, які були при ньому, зрізав 25 метрів телефонного кабелю типу ТПП 10x2x0,4, тим самим таємно викрав майно, що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», вартість вказаного телефонного кабелю типу ТПП 10x2x0,4, згідно висновку товарознавчої експертизи № 11/12.1/325 від 23.05.2018 року, складає 367 гривень 25 копійок. Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, у зв'язку з чим завдав матеріальних збитків ПрАТ «Фарлеп-Інвест» на загальну суму 367 гривень 25 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, тобто 10 квітня 2018 року приблизно о 02:40 годині, він проходячи поблизу будинку № 9 по вул. Крута, в м. Дніпро, помітив на електричному стовпі телефонний кабель, який вирішив викрасти. Впевнившись, що за поблизу сторонніх осіб не має, він за допомогою плоскогубців з помаранчевою рукояткою, які були при ньому, зрізав 25 метрів телефонного кабелю, змотав та пішов до свого знайомого. Однак, через деякий час він з викраденим майном був затриманий працівниками поліції. В скоєному розкаюється.

Від представника потерпілого ПрАТ «Фарлеп-Інвест» ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що претензий матеріального характеру до обвинуваченого він не має, просить призначити покарання на розсуд суду. Не заперечував щодо проведення розгляду справи відповідно до ст.349 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.88-118), висновок судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/325 від 23.05.2018 року (а.п.44-46), звіт про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.43), висновок судово-трасологічної експертизи №24/4.2/525 від 27.04.2018 року (а.п.72-82), звіт про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.71), висновок судово-трасологічної експертизи №26/4.6/477 від 20.04.2018 року (а.п.54-62), звіт про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.53), постанови про визнання речовим доказом (а.п.64,84,130), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Так обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працює збиральником в ПрАТ «Прогрес», раніше судимий. Як пом'якшуючу покарання обставину, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і до нього необхідно застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по данному кримінальному провадженні не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судових експертиз: № 24/4.2/525 від 27.04.2018 року, № 24/4.6/477 від 20.04.2018 року, № 11/12.1/325 від 23.05.2018 року, згідно наданих довідок.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого

ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку - два роки - не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов'язати обвинуваченого

ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

Речові докази: три фрагменти кабелю - повернути законному власнику - ПрАТ «Фарлеп-Інвест»; 4 липкі стрічки зі слідами пальців рук, які упаковані в спецпакет № 3750883, дактокартка ОСОБА_1, що знаходиться в спецпакеті №4491928, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №1938), монтажний ніж, плоскогубці, плоскогубці з оранжевою рукояткою, ножиці садові, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №1937) - знищити; диск DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 по вул.Крута,9 в м.Дніпро - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12018040680000622.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 24/4.2/525 від 27.04.2018 року у розмірі 1716 гривень 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 24/4.6/477 від 20.04.2018 року у розмірі 1144 гривні 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 11/12.1/325 від 23.05.2018 року у розмірі 572 гривні 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області..

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик