Рішення № 74790063, 20.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

20.06.18

Провадження № 2/235/1295/18

Справа № 235/2746/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Філь О.Є.

за участю секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

позивач ОСОБА_1, представник відповідача Покровської міської ради, третя особа ОСОБА_3 (не з»явилися)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Покровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 21.05.2018 року звернулася до суду із позовом до Покровської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її бабуся ОСОБА_5, яка до смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Спадщину вона прийняла та 15.02.2018 року звернулася до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Михайленко О.В. з заявою про видачу мені свідоцтва про право на спадщину за законом.

Постановою нотаріуса від 15.02.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки на спадкове майно, яке складається із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи, а згідно даним БТІ власником значиться інша особа.

За цих підстав, вважає, що вона має право визнати за собою право власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Згідно довідки БТІ від 20.12.2017 року спірний житловий будинок до 1.01.2013 року належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 25.12.1964 року, реєстр 7990.

Як їй відомо зі слів померлої бабусі, що в 1969 році вона придбала спірний будинок і як єдина власниця володіла ним до самої своєї смерті.

Бабуся зареєстрована в будинку з 15.08.1969 року до самої смерті, що підтверджується довідкою з місця проживання; з домової книги заведеної 27.11.1974 року вбачається, що колишній володілець зареєстрований в житловому будинку не був.

За час володіння будинком, бабуся сплачувала земельний податок та страхові внески за страхування об'єкта нерухомості. До позовної заяви долучені копії страхових свідоцтв за різні роки та квитанції про сплату податків. Всі ці документи стосуються саме спірного житлового будинку, платник - ОСОБА_5.

В 1997 році зі згоди бабусі вона зареєструвалася в житловому будинку та проживає в ньому до сьогоднішнього дня. Вона вільно та відкрито володіє будинком на правах власника, здійснює необхідні капітальні та поточні ремонти, займається підсобним господарством, сплачує комунальні платежі.

Таким чином, враховуючи відкрите, безперервне володіння спірним житловим будинком бабусею, а потім нею на правах власника, загальний строк володіння якого становить вже більше 10 років, то вважає, що відповідно до діючого законодавства України, вона має право на визнання у судовому порядку за собою права власності на це майно.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає (а.с. 51).

Представник відповідача Покровської міської ради у підготовче судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника. Справу просив винести на розсуд суду (а.с.44).

Третя особа ОСОБА_4 у підготовче судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріли справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі за наступних підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5 (а.с. 7), яка з 15.08.1969 року по день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

ОСОБА_5 була бабусею ОСОБА_1 (а.с. 8-11)

15.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Михайленко О.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак постановою від 15.02.2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, оскільки на спадкове майно, яке складається із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 неоформлене та відсутні правовстановлюючі документи (а.с. 13)

Згідно довідки БТІ від 20.12.2017 року спірний житловий будинок до 01.01.2013 року належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі продажу посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 25.12.1964 року, реєстр 7990 (а.с. 4).

Як вбачається з платіжних повідомлень, страхових свідоцтв та квитанцій (а.с. 18-28) ОСОБА_5 сплачувала земельний податок та страхові внески за страхування об'єкта нерухомості, а саме вищевказаного житлового будинку.

Згідно довідки № 13026 від 11.05.2018 року ОСОБА_1 з 24.12.1997 року по теперішній час проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса покровського міського нотаріального округу № 297/01-16 від 07.06.2018 року, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, була відкрита спадкова справа 28.09.2017 року за № 115/2017. Заява про прийняття спадщини після померлої надійшла від ОСОБА_1 (а.с. 48)

Таким чином, враховуючи відкрите, безперервне володіння спірним житловим будинком ОСОБА_5, а потім ОСОБА_1 на правах власника, загальний строк володіння якого становить вже більше 10 років, то суд вважає, що відповідно до діючого законодавства України, позивач має право на визнання у судовому порядку за собою права власності на це майно за набувальною давністю.

Згідно ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно.

Згідно п.8. Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (редакція закону від 16.01.2003р.), правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» в п. 3.3., абз. 29, відповідно до змісту положень ст.. 344 ЦК набуття права власності на майно за набувальною давністю є самостійною підставою набуття права власності. В зазначеному випадку право власності на нерухоме майно не переходить від спадкодавця до спадкоємця (ст.. 1216 ЦК), а набувається за рішення суду (ч. 4 ст. 344 ЦК).

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного у відповідності зі статтями 328, 344, п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, статтями 4-5, 175-177, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок загальною площею 30,3 кв.м. в тому числі житловою - 23,6 кв.м. та господарські будівлі та споруди: погріб під частиною будівлі (пг.-1), прибудову (а-1), літня кухня-сарай (Б-1), убиральню (В-1) трубопровід (ІІ), огорожу (№ 2), який розташований за адресою: АДРЕСА_1

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: Покровська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04052933, місцезнаходження м.Покровськ, Донецької області, пл.. Шибанкова, 11.

Третя особа ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_2

Рішення суду є правовстановлюючим документом та підлягає державній реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 20 червня 2018 року.

Суддя О.Є.Філь